Ніч, що може виявитися останньою: що важливо знати про апное.
В умовах війни тема сну стає все більш актуальною. ZN.UA неодноразово піднімало питання порушень сну, які стосуються як цивільних осіб, так і військових. Ми розглядали аспекти якості сну, яка знижується з різних причин. Проте, небагато хто звертає увагу на те, що апное може повільно загрожувати життю багатьох із нас під час сну. Хоча хропіння може викликати дискомфорт у близьких, апное є серйозною загрозою для життя самої людини.
Ми обговорили, що таке апное, його причини, вплив на організм та можливі способи лікування з головним лікарем київської Лабораторії сну, президентом Всеукраїнської асоціації медицини сну, клініцистом Юрієм Погорецьким, який спеціалізується на поєднанні кардіології та сомнології.
-- Юрію Несторовичу, що таке апное і як часто люди з ним стикаються, навіть не маючи поняття про те, що воно в них є?
Апное — це пауза у диханні під час сну, що триває більше 10 секунд. Протягом ночі особа з апное може не дихати в загальному від трьох до п'яти годин, зупиняючи дихання від 5 до 30 і більше разів на годину. За ступенем тяжкості апное поділяється на три категорії: легкий — від 5 до 14 зупинок на годину, середній — від 15 до 29, і важкий — 30 і більше.
У 1993 році дослідник у галузі сомнології Террі Янг здійснив дослідження, яке показало, що 18% жінок у віці від 30 до 60 років страждають від апное. При цьому, приблизно 50% чоловіків у цій же віковій групі мають легкі, середні або тяжкі форми апное, але більшість просто не звертає на це уваги.
На нашому веб-сайті ви можете ознайомитися з реальним записом обстеження пацієнта (опубліковано за його згодою) за методом прискореної ночі – сплітнайт (перша половина ночі – діагностика, друга половина – лікування). Це 43-річний чоловік вагою 140 кілограмів, який протягом 12 років намагався впоратися з гіпертонією без успіху. У нічний час його артеріальний тиск залишався неконтрольованим. Пацієнт мав епізоди, коли не дихав протягом 40-60 секунд. Це викликало гіпоксію (необхідний процес, пов'язаний з недостатнім надходженням кисню до клітин. – А.К.) і, як наслідок, гіпертонічні кризи. Такі стани можуть призвести до інсультів, інфарктів або раптової смерті уві сні, часто в ранкові години.
На момент першої години ночі ми зафіксували у пацієнта вражаючі 97 (!) пауз за годину. Рівень кисню в його крові впав до 50%, тоді як нормою є 96-98%. У цей критичний момент сталася зупинка серця, яка тривала дев'ять секунд. На щастя, серце відновило свою діяльність самостійно. Але що б сталося, якби цього не сталося? Саме так може трапитися раптова смерть під час сну.
Як хропіння взаємопов'язане з апное? З вашої практики, який відсоток людей, що хроплять, страждає від цього розладу?
Хропіння можна вважати своєрідною прелюдією. З часом це явище може перерости в апное. Від 1978 року існує думка, що хропіння є невід'ємною частиною апное. Однак практика свідчить про те, що апное може проявлятися і без явних ознак хропіння.
Існує два основних типи апное. Синдром обструктивного апное є найпоширенішим розладом сну. Цей стан відзначається хропінням, періодичним закриттям верхніх дихальних шляхів на рівні гортані та зупинкою легеневої вентиляції, хоча дихальні зусилля тривають. Це призводить до зниження рівня кисню в крові, значної фрагментації сну та надмірної сонливості вдень, що створює серйозну небезпеку для водіїв. За статистикою, приблизно кожне третє дорожньо-транспортне пригода у світі пов'язане з водіями, які мають цей розлад. Дослідження, проведене в 2016 році в США, Канаді, Німеччині, Великій Британії та Японії, показало, що ці країни втрачають близько 650 мільярдів доларів щорічно через наслідки апное. Як свідчать мої оцінки, Україна втрачає приблизно 20-25 мільярдів доларів.
Центральне апное – це стан, при якому мозок не відправляє сигнали для дихання грудної клітини та діафрагми, зазвичай без супроводу хропіння. Причинами цього можуть бути вірусні захворювання (наприклад, COVID-19, кліщовий енцефаліт), черепно-мозкові травми, зокрема контузії, які нині стали досить поширеними. Важливо зазначити, що хірургічні втручання, такі як резекція піднебіння, язичка або виправлення носових перетинок, в цьому випадку не є ефективними. Найбільш ефективним методом лікування хропіння та апное є використання CPAP – пристрою, що підтримує дихальні шляхи відкритими під час сну за допомогою помірного повітряного тиску. Цікаво, що серед користувачів цього пристрою є й колишній президент США Джо Байден.
Виробництво гормону сну мелатоніну поступово зменшується з віком, що впливає на тонус м'язів горлянки. Це може пояснити, чому виникає апное — зниження рівня мелатоніну. Людина, що хропе, не тільки не отримує якісний сон, але й заважає спати оточуючим. Вона не досягає глибоких фаз сну, в яких відбувається вироблення мелатоніну. Золоте правило для здорового сну звучить так: лягайте спати о 22:00, а прокидайтеся о 6:00. Це дозволяє отримати п’ять повноцінних циклів глибокого сну, важливих для виробництва мелатоніну. Якщо виникає хропіння, ці процеси порушуються. Втрата мелатоніну може призвести до розвитку апное.
І спадковість тут ні до чого. Це відсутність культури сну, нічна робота, нічні та добові чергування. Отже, в групі ризику -- лікарі, медпрацівники, військові, поліціянти, рятувальники тощо. Треба вміти шанувати свій сон і висипатися, коли є можливість.
Чи можливо коригувати рівень мелатоніну за допомогою прийому таблеток?
Штучний мелатонін відноситься до категорії біологічно активних добавок. Якби його ефективність була підтверджена, ми б не зустрічалися з вами в цей момент. До нас зверталися пацієнти, які вживали цей засіб протягом 10-15 років, але все ще страждали на апное середньої тяжкості.
Мені подобається штучний мелатонін. Інструкція до нього пропонує ефективні поради для покращення сну: рекомендовано лягати спати о 22:00 і за півгодини до сну приймати п’ять міліграмів препарату. Це справді сприяє дисципліні. Якщо людина укладається спати о 22:00, то приблизно о 23:00, коли вона засинає, починає діяти її власний мелатонін.
Лягати спати о 22:00 виглядає майже неможливим у нашому сучасному ритмі життя. Чи вдається це зробити вам?
Під час навчання в університеті я працював у відділенні реанімації, де мені доводилося чергувати вночі та добу. Коли ми відкрили нову лабораторію, я знову брав участь у нічних чергуваннях протягом трьох років. Важачи 114 кілограмів, я дізнався про наявність у себе апное. Хоча індекс був невеликим — всього 8, цього вистачило, щоб усвідомити, в якому напрямку я рухаюся. Змінивши свій спосіб життя, я зумів скинути 32 кілограми за два роки. Мій горлянковий тонус відновився, зникло жирове нашарування під підборіддям, і вже два роки я не користуюся CPAP.
Природний мелатонін дає бадьорість, активність, радість, сексуальність і забирає сонливість. Нормалізується тиск, знижується й стабілізується цукор у крові. Деякі пацієнти, які були на інсуліні, під впливом CPAP і мелатоніну перейшли на таблетки.
-- А як же сови та жайворонки? Кажуть, що в різних людей різні ритми сну й часові проміжки, коли краще засинати. Це міф?
-- Є сови, жайворонки та голуби. Останніх -- 50%. Це люди, які можуть нормально й стабільно працювати протягом дня. Хтось активніший уранці, хтось -- під вечір. Проте ми не народжуємося совами чи жайворонками. Нас такими робить соціум. Перевантажуючи дітей гуртками й навчанням, ми з дитинства збиваємо їм ритми -- вони лягають пізно й заходять у сон перезбудженими. Починати привчати до культури сну та модифікації способу життя потрібно з дитинства.
Тим, хто має будь-які негаразди зі здоров'ям, я рекомендую пошукати свою проблему в Інтернеті, написавши поруч слово "апное". Ви побачите, що сьогодні це -- міждисциплінарна тема. Тому Нобелівську премію за 2017 рік було присуджено "за відкриття молекулярних механізмів, що контролюють циркадний ритм". Це, зокрема, про наш внутрішній годинник. 2018-го -- за вивчення імунітету. Імунітет народжується вночі під впливом мелатоніну. А Нобелівську премію-2019 дали за вивчення гіпоксії. Того, на що страждають уночі хропуни-апнойники. Гіпоксія прискорює розвиток онкології.
Тобто три Нобелівські премії поспіль пов'язані зі сном. 2023 року ВООЗ внесла здоровий сон до переліку обов'язкових рекомендацій, що стосуються здорового способу життя. Тобто це важливо для будь-якої теми -- пульмонології, кардіології, ендокринології, сексопатології, акушерства та гінекології тощо.
Цікаво, що 52% жінок у стані вагітності страждають на хропіння та апное. Гіпоксія, яка часто трапляється у вагітних, може призвести до викиднів та передчасних пологів. Нещодавні дослідження показують, що гіпоксія також збільшує ризик народження дітей з аутизмом. Ще у 1978 році Крістіан Гілінал виявив, що апное під час пологів підвищує ймовірність смертності в п'ять разів. На жаль, цій проблемі не приділяється достатньо уваги.
На основі вашого досвіду, в якому віці може виникати або проявлятися нічне апное? Які фактори можуть призвести до його погіршення і в якому віковому проміжку це найчастіше відбувається?
Справжня суть полягає в тому, що апное може виявлятися як у новонароджених, де це зазвичай пов'язане з рідкісними генетичними мутаціями, так і у пацієнтів більш старшого віку – від 0 до 95 років. Найменші пацієнти, з якими я працював, були у віці від 3 до 18 років, і їхні батьки зверталися зі скаргами на нічну епілепсію та енурез. У одному з таких випадків було діагностовано важку форму апное, яка супроводжувалася 40 зупинками дихання на годину і сатурацією на рівні 60%. Після усунення гіпоксії зникли також симптоми нічної епілепсії та енурезу.
Хропіння та апное, як у дітей, так і у дорослих, можуть бути наслідком вродженої недостатності розміру нижньої щелепи. У цьому випадку ми співпрацюємо з ортодонтами, які виготовляють спеціалізовані капи для фіксації щелепи. Наша роль полягає в підборі CPAP-апарату. Проте перед цим ми проводимо діагностику.
Часта причина -- збільшені аденоїди й мигдалини. Вночі вони набрякають, і виникає апное. Тут співпрацюємо з грамотними отоларингологами.
Які хвороби можуть ускладнити стан при наявності апное?
-- Згідно з даними Террі Янга за 1997 рік, 93% жінок і 82% чоловіків із синдромом апное не мають установленого діагнозу.
Апное є причиною підвищення артеріального тиску або появи артеріальної гіпертензії, яка може перейти в неконтрольовану, бо за гіпоксії вночі препарати не працюють.
Надмірна вага, ендокринні захворювання, часті нічні походи до туалету, мігрені тощо — все це може бути пов'язане з апное, яке не лише викликає ці проблеми, а й погіршує їх. Пацієнти, які страждають на апное, часто мають кілька супутніх захворювань. Це може включати цукровий діабет, метаболічний синдром, артеріальну гіпертензію та порушення серцевого ритму. Навіть такі стани, як псоріаз і трофічні виразки, починають покращуватися після усунення гіпоксії. Якщо на шиї або в паху виявляються скупчення папілом, це може свідчити про принаймні середній ступінь апное, оскільки їх поява вказує на зниження імунітету. Крім того, до 80% випадків еректильної дисфункції пов'язані з проблемами сну, зокрема з апное.
У багатьох людей вночі виникає печія. Чи може це бути пов'язано з апное? Які причини цього явища?
Це дійсно так. Багато наших пацієнтів висловлюють незадоволення з цього приводу. Коли виникає апное, діафрагма перебуває в стані спазму. У процесі апное вона періодично виштовхує вміст шлунка вгору. У деяких випадках це може призводити навіть до нічного блювання. Щоб вирішити цю проблему, необхідно усунути апное за допомогою CPAP, а також підняти верхню частину тіла пацієнта під кутом 15-45 градусів. Це дозволить діафрагмі розслабитися і функціонувати спокійно, без виштовхування вмісту шлунка. Таким чином, проблема буде вирішена.
Чи може підвищений рівень гемоглобіну та еритроцитів бути пов'язаний з апное?
Ваші запитання дуже влучні і, на жаль, часто залишаються поза увагою лікарів. У пацієнтів, які страждають від апное, спостерігається гіпоксія. Для її компенсації кістковий мозок вивільняє в кров велику кількість еритроцитів, щоб покращити захоплення кисню в легенях. Тому майже всі хворі на синдром апное мають так звану помилкову поліцитемію, яка характеризується підвищеним рівнем еритроцитів.
-- Головна небезпека апное -- кисневе голодування. Які органи насамперед страждають через брак кисню?
Перш за все, важливими є мозок та серце. Варто зазначити, що існує поняття "нейропластичність". Якщо забезпечити мозку доступ до кисню за допомогою CPAP, це може сприяти його відновленню і навіть поверненню до стану молодості на десять років, а також уповільненню розвитку хвороби Альцгеймера. У березні 2025 року в журналі "Ланцет" було опубліковано дослідження, яке показало, що CPAP-терапія знижує загальну смертність на 37%, а ймовірність смерті від серцево-судинних захворювань — на 55%. Жодна інша технологія або медикаменти не демонструють такого вражаючого результату. Лікарські засоби починають діяти вночі, коли вдається усунути гіпоксію.
Ви часто згадуєте про CPAP, але його вартість є досить високою. Що ж робити тим, хто страждає від апное, але не має можливості придбати цей пристрій?
По-перше, важливо забезпечити людей необхідною інформацією. Слід провести діагностику, щоб з'ясувати, чи є у пацієнта апное. Якщо воно виявлено, потрібно оцінити, який рівень функціональності апарату буде потрібен для конкретного пацієнта. І, повірте, люди готові шукати фінансові ресурси, особливо коли відчувають позитивні зміни вже наступного ранку — нові сили, відпочилий вигляд без головного болю. Вони залучають родичів і друзів до збору коштів. Багато хто звертається за банківськими кредитами або намагається знайти альтернативні варіанти — трохи дешевші, але сертифіковані та надійні прилади, які мають доступ на український ринок. Інакше лікування може призвести до негативних наслідків. Загалом, самолікування може бути небезпечним.
Проте, коли починаємо користуватися CPAP, ми носимо його щоночі. Підтримуємо природний рівень мелатоніну, дотримуючись режиму сну. Через дев'ять місяців, під час контрольної полісомнографії, ми оцінюємо результати лікування. Показники покращилися, апное відсутнє – це дозволяє скасувати терапію. Це не є постійним рішенням.
Є прецедент, коли пацієнт дав собі лад і за дев'ять місяців CPAP було скасовано. Він змінив образ життя, відновив мелатонін, почав ходити в басейн, схуд. До речі, рекорд схуднення в нашій лабораторії -- 122 кілограми за чотири роки. Працюючи ночами, програміст довів себе у 25 років до 220 кілограмів ваги.
Проте приблизно в 60-70 років ми всі почнемо носити маски. У цьому віці організм виробляє мелатонін у значно менших кількостях.
Які ознаки слід попросити партнера, що спить поруч, помітити? І як виявити апное, якщо ти спиш і насправді живеш один?
Якщо ви живете самостійно, звернувшись до нас, ви можете отримати скринінговий пристрій для домашнього обстеження. Ми надішлемо його вам через "Нову пошту". Цей пристрій вимірює рівень кисню в крові та дихальні показники протягом ночі. Використовувати його дуже просто. Ви зможете запустити його під наглядом медсестри через Viber або WhatsApp і виявити, чи дійсно існує проблема.
Партнер, який спить поруч, може помітити, що людина хропе, і виявити зупинки дихання. У цей момент рекомендується надіти пульсоксиметр на палець хропуна. Хоча це не є офіційним методом, ви зможете зафіксувати зниження рівня кисню й підтвердити наявність проблеми. Також можна записати ці епізоди на відео і порівняти їх з матеріалами на нашому сайті. Зазвичай, першими, хто звертає увагу на проблему, є родичі, друзі або навіть побратими, які перебувають поруч у бліндажі чи казармі та страждають від хропіння. Саме тому ми починаємо впроваджувати тему української військової сомнології.
Я займався вивченням американських досліджень, пов'язаних із військовими, які пережили бойові дії. З'ясувалося, що протягом періоду з 2001 по 2012 рік (дослідження було опубліковано в 2019 році) рівень безсоння у них зріс на 650%. Хропіння та апное сну показали приріст у 600%. Практично однозначні й показники зростання метаболічного синдрому. Ці дані вражають.
Ще одне дослідження, проведене в період з 2022 по 2023 роки, виявило, що серед цивільного населення існує помітна різниця в розповсюдженні апное за гендерною ознакою: 18% жінок і 50% чоловіків страждають на це захворювання. Проте, серед військових ця різниця зникає, і загроза депресії, безсоння та апное виявляється однаковою для обох статей.
Які показники нічної сатурації можуть стати причиною для занепокоєння?
-- Норма -- 96-98%. До ковіду критичними вважалися 85%. Під час ковіду цю планку підняли до 90%, а у вагітних -- 92%. Це вже привід для лікарів напружитися.
-- Які показники знімають під час дослідження якості сну людини?
-- Золотим стандартом є полісомнографія. Там контролюють два-три канали енцефалограми, тобто відстежують стадії сну -- є повноцінний сон чи немає. Фіксують рух очей. Скрегіт зубів -- на обличчя ставлять датчик на чипах. Контролюють кардіограму, один-два канали, щоб відстежувати порушення ритму. Потік дихання -- канюля під носом.
Два поясних пристрої: один контролює рухи грудної клітки, а інший – діафрагми та живота. Датчик, встановлений на нозі, враховує синдром неспокійних ніг, що може виникнути вночі. Також відстежується частота серцевих скорочень. Крім того, пацієнту зранку демонструють відео та аудіозаписи, що слугують потужною мотивацією для змін. Коли пацієнт бачить свої проблеми під час сну, зокрема хропіння та різке зниження рівня кисню, це може стати поштовхом до покращення стану.
Цікаво, але після року досліджень ми виявили новий феномен — синдром рикошету хропіння. Людина, яка хропе, заважає не лише собі, а й усім, хто її оточує. У домівках, де живе хропун, вночі ніхто не має можливості спати спокійно. Наприклад, дружина з часом також втрачає мелатонін через хропіння свого чоловіка, оскільки не може зануритися в глибокі стадії сну. В результаті вона поступово набирає вагу, стикається з проблемами, такими як апное, і врешті-решт починає хропіти навіть голосніше за нього.
Підсумуємо наші висновки та розглянемо можливі рекомендації.
Нам необхідні мелатонін, якісний кисень і, безумовно, позитивні емоції. Тож ось порада: давайте заведемо щоденник сну, де будемо записувати позитивні моменти, що трапляються протягом дня. Створюємо позитивний настрій, ділимося ним і знаходимо людей, з якими приємно спілкуватися. Це можуть бути кохання, поцілунки, обійми, гумор, мотивація та самомотивація. Особливо дітям зараз важливо отримувати обійми, поцілунки, ніжність, доброту та підтримку. Також варто фіксувати негативні моменти, що відбуваються в житті. Проаналізувавши причини негативу, стає зрозуміло, що він часто пов'язаний з токсичними людьми, які можуть бути навіть найближчими родичами.
Перед початком війни існувала рекомендація: після 19:00 слід обмежити спілкування з певними людьми, оскільки з 19:00 до 22:00 важливо дотримуватися свого вечірнього ритуалу, що допомагає підготуватися до сну. Також заняття спортом, включаючи плавання, бажано завершувати до 19:00. Принаймні за годину до сну варто уникати використання електронних пристроїв, оскільки синє світло з екранів знижує виробництво мелатоніну. У другій половині дня не рекомендується вживати каву, чорний та зелений чай, а також інші напої, що містять кофеїн. Важливо лягати спати без надмірного збудження.
У кімнаті має бути темно, тихо, прохолодно. Температура в спальні -- 16-18 градусів. Це прискорює та спрощує момент засинання. Потім мелатонін бере на себе терморегуляцію й знижує температуру тіла на цілий градус. Це покращує якість сну.
Підключаємо продукти, багаті на триптофан, із якого вночі виробляється мелатонін.
-- Наприклад?
-- Із м'яса -- індичка, кролик, дичина, перепілка. Перепелині та курячі яйця. Голландські сири, бринза, моцарела. Вишня, вишневий сік. Терпкість вишні й бринзи -- це і є відчуття триптофану. Горішки: кедрові, мигдаль, волоські. Кунжут і гарбузове насіння. Гарбузова олія також корисна -- по дві ложки на день із кашею, йогуртами, салатами. Вона корисна й для передміхурової залози у чоловіків. Банан, але якщо є зайва вага -- акуратно.
Молоко з медом -- дітям. Там так само є триптофан.
Отже, у нас досить суворий графік. Лягаємо спати о 22:00, а о 23:00 приймаємо основну порцію мелатоніну.
Якщо внаслідок тривог і нічних бомбардувань ви не змогли добре виспатись, 30 хвилин якісного сну можуть суттєво поліпшити стан. Проте для тих, хто користується CPAP, денний відпочинок обов'язково повинен проходити з маскою.
Цікава деталь: компанія "Тойота" в Японії стала однією з перших, яка впровадила практику післяобіднього сну для своїх працівників на конвеєрних лініях. Це рішення призвело до значного зниження випадків інсультів, інфарктів та травм на робочих місцях — на 30-40%. Крім того, продуктивність праці в другій половині дня зросла на 50%.
У школах Китаю учні мають можливість відпочити та навіть подрімати на парті. Це суттєвий аспект, що сприяє покращенню якості життя та продуктивності, адже короткий сон у післяобідній час може значно підвищити ефективність навчання.
