Нікушор Дан здобуває перемогу на виборах у Румунії, обійшовши антиукраїнського кандидата Сіміона, згідно з даними екзитполів.

У Румунії завершилося голосування на виборах президента: за даними перших екзитполів, лідирує чинний мер Бухареста, центрист Нікушор Дан.

Згідно з результатами опитування, проведеного соціологічним інститутом Avangarde, ліберальний мер Бухареста Дан випереджає свого конкурента Джордже Сіміона, націоналіста та голову ультраправої партії AUR, майже на 10%.

Сіміон отримує 45,1% голосів, тоді як Дан здобуває 54,9%. Виборча активність виявилася значною, досягнувши приблизно 65%.

Це вже друга спроба обрання президента: Конституційний суд анулював результати попередніх виборів, на яких у першому турі лідирував ультранаціоналіст Келін Джорджеску -- його запідозрили у зв'язках із Москвою.

55-річний Нікушор-Даніель Дан висловлює проєвропейські та проукраїнські погляди, а його кандидатуру відкрито підтримала президентка Молдови Майя Санду.

Його суперник, 39-річний Джордже Сіміон має націоналістичні погляди, симпатизує Дональду Трампу і є прихильником об'єднання Румунії та Молдови, за що офіційний Кишинів кілька разів забороняв йому в'їзд до країни.

Він заперечував проросійські погляди, але водночас виступав проти постачання зброї Україні.

Служба безпеки України підтвердила інформацію ВВС, що Джорджу Сіміону було заборонено в'їзд в країну через його антиукраїнську діяльність.

Мер Бухареста Нікушор Дан, який має освіту в галузі математики, здобув популярність завдяки своїй активній боротьбі з корупцією в сфері міського будівництва. У 2006 році він заснував громадську організацію "Врятуємо Бухарест", яка через судові процеси добивалася скасування незаконних девелоперських проектів.

Згодом Дан став одним із ініціаторів створення партії "Союз порятунку Румунії" (USR), а в 2020 році його обрали мером столиці як кандидата без партійної приналежності. У публічних виступах Дан демонструє стриманість і уникає популістських заяв, що яскраво контрастує з поведінкою Сіміона.

Політична платформа Дана суттєво контрастує з поглядами його суперника: він підтримує впровадження економічних реформ, зменшення бюджетного дефіциту та посилення співпраці Румунії з Європейським Союзом.

На відміну від опонента, Дан дистанціюється від націоналістичної риторики і намагається уникати різких заяв. Будучи доктором математичних наук, він звик говорити мовою цифр, а не лозунгів і вуличної мобілізації.

Таку риторику добре сприймає університетська аудиторія, але вона погано працює в умовах політичної поляризації. Навіть прихильники Дана зізнаються, що його основна слабкість -- брак харизми та невміння "запалювати" натовп.

Його головна виборча база складається з мешканців міських агломерацій, освічених груп населення та тих, хто асоціює розвиток Румунії з процесами європейської інтеграції.

38-річний Джордже Сіміон активно демонструє свої націоналістичні переконання та підтримку Дональда Трампа. Основою його кампанії стало гасло "Відновимо велич Румунії", яке є очевидним запозиченням з передвиборчого слогану чинного президента США.

Сіміон вміло працював на публіку та активно використовував для просування соцмережі.

У день виборів, проїжджаючи повз, він помітив кореспондента сербської служби ВВС, який виходив в ефір. Сіміон зупинив автомобіль, вийшов із нього і впевнено "увійшов" у кадр, схопивши журналіста за руку: "Звідки ви? Із Сербії? О, передавайте привіт нашим православним братам, ви – наші найкращі сусіди!"

Під час своєї передвиборчої кампанії Сіміон неодноразово акцентував увагу на релігійних темах. Він ділився фотографіями зі своїх відвідувань церков і позиціонував себе як християнина-патріота, ставлячи традиційні релігійні цінності у контексті протистояння "ліберальному, секулярному Заходу".

Риторика Сіміона приваблює численних виборців, особливо з малих міст і сільських районів.

Незважаючи на близько двадцятирічний процес інтеграції в Європейський Союз, економіка Румунії продовжує демонструвати свою вразливість.

За результатами 2024 року дефіцит державного бюджету досяг 8,65% від ВВП, що є найвищим показником у країнах Європейського Союзу. Основними факторами цього явища є недостатня податкова база, значний обсяг тіньової економіки та надмірне навантаження соціальними зобов'язаннями.

У Румунії одне з найнижчих податкових навантажень у Європейському союзі -- у 2023 році податкові надходження становили близько 27% ВВП країни, що значно нижче за середній показник по ЄС, що дорівнює 40%.

На початку 2025 року уряд вирішив підвищити податкові ставки, зменшити податкові привілеї та відкласти перегляд пенсійних виплат для зменшення бюджетного дефіциту.

У грудні минулого року Конституційний суд анулював результати першого туру президентських виборів, де лідирував проросійський кандидат Келін Джорджеску. У цих виборах також брав участь Джордже Сіміон.

Уряд країни висловив підозри щодо Келіна Джорджеску, вважаючи, що він міг маніпулювати голосами на TikTok, а також що його досягнення можуть бути пов'язані з Росією.

Джорджеску і Сіміон мають багато спільного в своїх поглядах, особливо в контексті критики на адресу Європейського Союзу та НАТО, а також в їхньому скептичному ставленні до військової підтримки України.

Сіміон належав до тих, хто активно підтримував протести на захист Джорджеску після того, як йому заборонили участь у виборах.

Після завершення першого туру виборів Джордже Сіміон оголосив, що у випадку своєї перемоги забезпечить Келіну Джорджеску місце в уряді.

Політичні аналітики підкреслювали вже після першого туру голосування, що значна частина виборців, які раніше віддали свої голоси за Джорджеску на осінніх виборах, вирішила підтримати Сіміона, що дозволило останньому вийти на лідируючі позиції.

Згідно з Конституцією Румунії, президент країни, який обирається на п'ять років, має великі повноваження у питаннях міжнародної політики та національної безпеки.

"Якщо Сіміон стане президентом, забудьте про будь-яку підтримку для України, - застеріг нещодавно експерт з безпеки Джордж Скутару з Центру нової стратегії в Бухаресті. - У ролі голови Ради національної безпеки президент матиме право накладати вето на будь-які рішення та значний вплив на формування політики безпеки."

Допомога Україні в умовах нинішньої влади Румунії має значну важливість. Румунія виступає ключовим транзитним шляхом для доставки зброї та боєприпасів в Україну. На її території розміщені американські системи протиповітряної оборони, а також три великі авіабази, з яких літаки НАТО здійснюють патрулювання повітряного простору поблизу кордонів України та Молдови, а також над Чорним морем.

Україна експортує 70% свого зерна через румунські територіальні води до Стамбула. Румунський флот розміновує ці води.

Крім того, повітряні сили Румунії проводять підготовку українських льотчиків для управління літаками F-16.

За тиждень до другого туру виборів Джордже Сіміон висловив думку, що Україні слід відшкодувати Румунії за отримання у вересні минулого року зенітно-ракетного комплексу Patriot. Він охарактеризував передачу цієї системи як "порушення національних інтересів".

Однією з головних тем вибочої кампанії Сіміона було невдоволення в суспільстві фінансовою підтримкою Румунії українських біженців.

У той же час він не раз стверджував, що не підтримує проросійські погляди.