Нова епоха ракетних конфліктів: The Economist аналізує російський "Орешник" та ризики, пов'язані з ядерною зброєю.

Журналісти цього видання вважають, що Росія намагається за допомогою цього удару спонукати західні країни утриматися від активнішої участі в конфлікті в Україні.

21 листопада російський лідер Володимир Путін здійснив запуск нової ракети по Україні, що слугує підкріпленням його ядерних загроз. Ця подія може ознаменувати початок нової етапу ракетної конфронтації.

Цю інформацію висвітлено в публікації журналу The Economist.

Під час атаки на Дніпро частина з ракет були крилаті ракети Х-101, які несли величезні російські бомбардувальники. Інші - балістичні ракети "Кинжал", випущені з російських літаків. Але принаймні одна була новою і невідомою.

На відео можна спостерігати, як шість боєголовок майже прямо падають на місто, при цьому кожна з них вивільняє заряд з менших боєприпасів.

Диктатор Путін похвалився, що це - нова гіперзвукова ракета середньої дальності, відома як "Орешник". Він додав, що ракета летіла зі швидкістю, яка перевищує швидкість звуку більш ніж у 10 разів, і не могла бути перехоплена.

The Economist зазначає, що Путін викликає певний скепсис. У минулі роки він уже хизувався своїми гіперзвуковими ракетами, часто перебільшуючи їхні можливості.

"Це не була якась нова революційна зброя. Тим не менш, цей удар дуже схожий на частину більших зусиль Росії відмовити західні країни від поглиблення своєї участі в Україні. Важливою аудиторією мала бути нова адміністрація Трампа, яка все ще вдосконалювала свій підхід до війни", - йдеться у статті.

19 листопада Росія представила оновлену ядерну доктрину, у якій були детально описані, а в деяких аспектах навіть розширені, умови, за яких може бути застосована ядерна зброя. Напад 21 листопада, ймовірно, мав на меті підкреслити цей ядерний меседж.

Видання нагадує, що в минулому Росія здійснила масовані запуски балістичних ракет по Україні, багато з яких мають потенціал для використання ядерної зброї, наприклад, ракета "Кинжал". Однак "Орешник" є іншим випадком. Спочатку як США, так і Росія класифікували його як міжконтинентальну балістичну ракету (МБР). Ці наземні балістичні ракети середньої дальності є складними та високо затратними системами, які зазвичай пов'язуються винятково з ядерними арсеналами.

Схоже, що удар 21 листопада включав інертні або фіктивні боєголовки, які мають значну кінетичну енергію через свою швидкість, але не мають вибухівки. Це одна з ознак того, що ракета була розроблена для ядерного, а не звичайного використання. Також варто відзначити, що Росія попередила Америку про удар за 30 хвилин, використовуючи канали зв'язку, призначені для зменшення ядерної небезпеки.

Путін прагне переконати Україну та її західних партнерів у тому, що він спроможний на ескалацію конфлікту, як на території України, так і шляхом прямих нападів на держави НАТО.

У більш загальному контексті використання "Орешника" та аналогічних систем становить складову нової ери ракетної війни, вважають у виданні. The Economist зазначає, що Росія і Україна активно застосовують одна проти одної значну кількість крилатих та балістичних ракет. У жовтні Іран здійснив найбільший за всю історію обстріл балістичними ракетами по Ізраїлю. Відповідно, Ізраїль використовував балістичні ракети повітряного базування — досить рідкісну та екзотичну зброю — проти Ірану. 17 листопада Індія оголосила про успішне випробування власної гіперзвукової ракети з радіусом дії 1500 км. У той же час, США планують розмістити неядерні ракети середньої дальності в Німеччині у 2026 році.

"Орешник" став першою ракетою середньої дальності в історії, оснащеною декількома боєголовками, яка була застосована у бойових умовах. Існує ймовірність, що цей удар не стане останнім, - зазначили в публікації.

Нагадаємо, що вранці 21 листопада війська Російської Федерації завдали удару по Дніпру. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що у цей день РФ застосувала нову міжконтинентальну балістичну ракету. Таким чином, Україна стала першою державою, на яку була випущена міжконтинентальна балістична ракета.

Верховна Рада скасувала засідання на 22 листопада через загрозу ракетного удару.

Ознайомтеся також з:

У Пентагоні розкрили, яку ракету використала Росія для атаки на Дніпро: про це заявила Сабріна Сінгх.

Невідома "Орешник": про яку ракетну систему згадував Путін -- Defense Express