Нові обмеження щодо Росії будуть введені тоді, коли Угорщина втратить свою провідну роль у Раді ЄС, повідомляє видання Politico.

У січні 2025 року країни ЄС планують відновити обговорення нових санкцій проти російської економіки. Це стане можливим після того, як Польща, один із найсильніших прихильників України, перейме кермо управління від Угорщини.

Цю інформацію повідомляє видання Politico. Ключовим моментом цих змін є зміна головуючого в Раді ЄС: Угорщина, що є союзником Москви, передасть цю роль Польщі, яка славиться своєю рішучою позицією на підтримку України.

Протягом останніх шести місяців прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан активно використовував своє головування для уповільнення обговорення санкцій проти Росії. Його політика, спрямована на зміцнення зв'язків з Москвою, викликала занепокоєння серед інших країн Європейського Союзу, зокрема тих, які рішуче підтримують Україну у конфлікті з російською агресією. Попри загальне зменшення постачань російського газу та нафти в Європу, Росія все ще знаходить численні обходи, щоб продовжувати експорт своїх енергетичних ресурсів.

Зокрема, значна кількість російського скрапленого природного газу (СПГ) все ще надходить до Європи, незважаючи на введені офіційні санкції. Кремль застосовує різноманітні стратегії, такі як перенаправлення постачань через треті країни, що дозволяє обходити встановлені обмеження. Крім того, флот танкерів, які транспортують російські викопні паливні ресурси, продовжує розширюватися, часто залишаючись непоміченим через ускладненість їхнього моніторингу.

У січні 2024 року Польща, яка вже давно відзначається своєю активною підтримкою України, візьме на себе головування в Раді ЄС. Це відкриває для Варшави нові можливості впливати на процеси санкцій в Європейському Союзі та переглянути існуючі обмеження щодо Росії. Польща вже дала зрозуміти, що її головним пріоритетом буде боротьба з російськими енергоресурсами, зокрема газом, що продовжує постачатися до Європи. Польський уряд переконаний, що цей сектор залишається одним із ключових джерел фінансування Кремля, і наполягає на необхідності вжити більш жорстких заходів для його обмеження.

Польські урядовці, зокрема міністр клімату та охорони довкілля Кшиштоф Болеста, підкреслюють важливість термінового реагування на проблему зростаючого імпорту російського газу. На зустрічі в Люксембурзі Болеста зазначив, що ця тенденція є "тривожним сигналом" і що Європейський Союз повинен розробити стратегію для протистояння цій загрозі.

Держави-члени Європейського Союзу вже запровадили обмеження на імпорт нафти та істотно скоротили закупівлі російського газу, що постачається трубопроводами. Проте існуючі лазівки, які дозволяють Кремлю продовжувати реалізацію своїх енергетичних ресурсів, залишаються значною проблемою. Експерти, зокрема Марія Шагіна, економіст і фахівець із санкцій в Міжнародному інституті стратегічних досліджень, вважають, що ЄС необхідно переосмислити свою санкційну політику, щоб підвищити її ефективність.

Однією з можливих стратегій є посилення контролю за джерелами імпорту російського СПГ. Декілька країн ЄС, включаючи Францію, Чехію, Швецію та три країни Балтії, виступили за введення жорсткішого моніторингу щодо постачань газу та перевірки їх походження. Це питання, ймовірно, буде на порядку денному в період польського головування.

Однак, для того щоб нові санкції стали дійсними, необхідно, щоб Європейська комісія представила офіційний проект. Дипломати ЄС наголошують на важливості врахування недоліків раніше запроваджених санкцій, особливо в галузі нафтогазового сектору.

Однією з ключових труднощів залишається подолання опору, що походить від Угорщини, навіть після завершення її головування. Для прийняття нових санкцій ЄС потребує одностайної згоди, і Будапешт неодноразово вдавався до використання свого права вето, щоб завадити або зменшити жорсткість обмежень стосовно Росії. Проте, країни Євросоюзу почали проявляти дедалі більшу креативність у пошуку альтернативних шляхів для подолання цього опору.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, конгрес США закликає адміністрацію Байдена посилити санкції проти російської нафтосервісної галузі, зокрема проти компанії SLB. Законодавці вважають, що ця компанія підживлює військову машину Путіна, продовжуючи діяльність у Росії.