Новий олігарх або ж Курченко-2? Хто насправді Максим Кріппа і яке джерело його статків?
В Україні є всього шестеро осіб із прізвищем Кріппа, згідно з інформацією генеалогічного товариства "Рідні". Один з них, киянин Максим Кріппа, за минулий рік привернув увагу всієї бізнес-спільноти.
Спершу він інвестував у бізнес-центр "Парус" у столиці, сплативши Вадиму Столару близько 100 мільйонів доларів, а згодом, у процесі приватизації, за 70 мільйонів доларів став власником готелю "Україна", розташованого на Майдані Незалежності. "Такі об'єкти не купують випадкові люди," - зазначає один із екс-міністрів у розмові з журналістом ЕП.
Протягом кількох років до значних угод активи приватного бізнесмена збагатилися такими елементами, як кіберспортивна команда NAVI, творець гри S.T.A.L.K.E.R, готель "Дніпро" в Києві, база відпочинку в Конча-Заспі та навіть марина для яхт на Дніпрі.
В ході підготовки цієї статті про Кріппу ЕП виокремила два найімовірніших джерела походження його коштів: або він заробив сотні мільйонів доларів на діяльності онлайн-казино, або виступає номінальним покупцем активів для впливових людей.
Влітку 2023 року в Україні зʼявилася нова медіагрупа Media Council - власницею інтернет-видання "Главком" та медіахолдингу "Економіка+", до складу якого входять видання Delo.ua, ТОП-100, Wo.mo і Marketing Media Review, стала Тетяна Снопко.
Протягом більше ніж восьми років вона виконувала обов’язки комунікаційної спеціалістки для бізнесмена Максима Полякова та його компанії Noosphere Ventures Partners, а також надавала консультації його бізнес-партнеру Максиму Кріппі з питань інформаційної політики.
Журнал Forbes відзначив, що ще в 2022 році колеги-журналісти шукали можливості працевлаштування для Снопко в Чехії, а вже через рік вона стала власницею низки великих медіа. Тоді ж джерела ЕП на медіаринку зазначали, що реальним ініціатором угод із придбання новинних платформ є підприємець Кріппа. Тетяна, за їхніми словами, є лише формальною власницею цих активів.
Снопко не надала відповіді ЕП на запит щодо коментаря. В коментарях для інших медіа вона заперечила зв’язок Кріппи з купівлею зазначених медіаактивів.
Після зміни власника Delo.ua і "Главком" почали публікувати рекламні новини NAVI, Кріппи і його фонду MK Foundation. На своїх особистих сторінках у Facebook та Twitter Снопко активно "лайкає" та репостить дописи NAVI та MK Foundation.
Згідно з інформацією, отриманою від ЕП, після покупки "Главкома" та "Економіки+" Кріппа вів переговори щодо придбання медіа-ресурсів Mind і Liga.net, проте ці спроби не мали успіху.
ЕП намагалася встановити контакт із Кріппою через кілька українських номерів, що є у редакції, проте в усіх випадках абонент виявився "не в мережі". Жоден з номерів не виявився зареєстрованим у месенджерах.
У прес-службі Кріппи зазначили, що підприємець не веде особистих розмов з журналістами. В письмових відповідях на запитання ЕП він підтвердив, що не має ніякого відношення до згаданих медіа і не має наміру їх купувати в майбутньому.
"У найближчому майбутньому я не планую купувати медіа чи вкладати в них кошти. Це не входить в коло моїх інвестиційних пріоритетів," - зазначено у відповіді.
У липні 2022 року Кріппа здобув популярність, купивши кіберспортивний клуб Natus Vincere (NAVI), який є чемпіоном світу. Процес передачі прав на NAVI тривав протягом чотирьох років, з 2018 по 2022 рік.
Засновником та власником NAVI раніше був Олександр Кохановський, чия компанія "Смартленд" у 2020 році стала переможцем аукціону з купівлі готелю "Дніпро" у центрі Києва, заплативши державі 1,1 млрд грн. ТОВ "Смартленд" зареєстроване у будівлі, що належить Кріппі.
"Комп'ютерні ігри - це моя пристрасть із дитинства, а тепер - найцікавіший напрям для інвестування. Саме тому кіберспортивна організація NAVI, україномовна студія кіберспортивних трансляцій Maincast та розробник гри S.T.A.L.K.E.R "GSC Game World" - це компанії, на розвитку яких я сфокусований найбільше", - повідомив Кріппа в коментарі ЕП.
У 2015 році Кріппа балотувався до Київської міської ради від "Самопомочі". В рамках передвиборчої кампанії він опублікував компліментарне інтерв'ю у виданні Gazeta.ua, з якого стало відомо кілька біографічних фактів про нього.
"Киянин з родинними корінням у третьому поколінні. Максим Кріппа – правозахисник та підприємець, який займається створенням інтелектуальних продуктів. Завжди залишаючись аполітичним, він раптово зацікавився принципами нової політичної сили, Об'єднання "Самопоміч". У певний момент він усвідомив, що готовий відповісти за добробут киян", - зазначалося у вступі до інтерв'ю.
В ньому ж стверджувалось, що Кріппа отримав три вищі освіти і створив щонайменше 2 тис робочих місць станом на 2015 рік.
На офіційному сайті "Самопомочі" тоді опублікували одну з небагатьох публічних фотографій Кріппи та частину біографії. "Засновник багатьох компаній, які працюють у сферах агробізнесу, нерухомості, мобільного зв'язку, IT та комп'ютерних технологій", - йдеться у публікації. Згодом інтерв'ю та біографію з сайтів видалили, але вони збереглися в архіві.
У 2022 році Кріппа став власником ТОВ "СЛВ-П", яке володіє основним активом - паркувальним майданчиком для яхт на березі Дніпра. Це місце легко помітити з Південного мосту та оглядового майданчика Ботанічного саду імені Гришка.
У січні 2023 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб уклав угоду з компанією "Мідал" Кріппи, продавши їй ресторан та будівлі бази відпочинку, розташовані в Конча-Заспі поблизу Києва, за 311,11 млн грн. У рамках цієї угоди також передано три земельні ділянки, загальна площа яких перевищує один гектар.
Найзначнішою інвестицією у нерухомість для підприємця стало придбання бізнес-центру "Парус" у листопаді 2023 року, яке було здійснене нардепом від ОПЗЖ Вадимом Столаром. За оцінками Forbes, вартість угоди могла коливатися в межах 80-100 мільйонів доларів.
У вересні 2024 року компанія Кріппи виграла аукціон Фонду держмайна з приватизації готелю "Україна", запропонувавши 2,5 млрд грн. Ще 500 млн грн бізнесмен заплатив державі як податок на додану вартість.
Кріппа тричі був помічником народних депутатів на громадських засадах - Івана Бокого від Соціалістичної партії у 2006-2007 роках, Валерія Бабенка та Руслана Лук'янчука (обидва від БЮТ) у 2007-2012 роках. Двоє останніх, за даними УП, входили до групи впливу Олександра Турчинова.
Кріппа резидує в найвищій споруді планети - Бурдж Халіфа. Принаймні, коли йдеться про реєстрацію нових компаній, згідно з інформацією YouControl, він зазначає адресу саме цього величного хмарочоса в Дубаї.
У віці 26 років, тобто з 2003 року, Кріппа розпочав свою підприємницьку діяльність у Києві. Його компанія "УМТС" на той час фокусувалася на оптовій торгівлі. Вже у 2006 році він заснував три нові компанії в Броварах, які спеціалізувалися на ресторанному бізнесі.
У період з 2010 по 2014 рік Кріппа засновував підприємства, що спеціалізувалися на розробці програмного забезпечення та діяльності в галузі електронних комунікацій.
У письмових відповідях на запитання Європейської правди Кріппа зазначив, що його статки виникли завдяки "успішним вкладенням" у нерухомість, інформаційні технології, розробку ігор та кіберспорт. "Я веду свій бізнес протягом 25 років і інвестував у безліч різних секторів як в Україні, так і за її межами".
У початку 2000-х років я розпочав свою першу справу, яка полягала в оптовій та роздрібній торгівлі мобільними телефонами та наданні послуг стільникового зв'язку. Це було доволі прибуткове підприємство на той час. Я працював як офіційний дилер "Київстар GSM" і володів мережею магазинів мобільних телефонів та сервісних центрів по всій Україні. Саме завдяки цьому бізнесу я здобув свій перший капітал, який пізніше вкладав у проекти, пов’язані з інформаційними технологіями та розробкою ігор", - поділився своїм досвідом підприємець.
До купівлі "Паруса" і виходу в обмежену публічність за запитом "Максим Кріппа" у Google можна було знайти переважно набір випадкових речень, де запитуваний був "вулканологом", футболістом збірної Аргентини та фермером.
Кріппа активно працював над репутацією в мережі інтернет і "забивав" видачу в пошуку фейковими статтями за ключовими словами. У Реєстрі судових рішень ЕП знайшла кілька справ, де він просить суд визнати недостовірною інформацію на деяких сайтах і зобов'язати відповідачів видалити її.
Навіщо він це робив? Імовірно, хоче позбутися зв'язків із російською мережею онлайн-казино "Вулкан". За інформацією ЕП, Кріппа придбав операторів онлайн-казино GMS (бренд VULKAN) та GGS разом з росіянами Рустамом Гільфановим, Костянтином Ляшенком та Сергієм Токарєвим у 2011 році. У 2012-му до них приєднався той самий Максим Поляков, громадянин Великої Британії.
Через бізнес-конфлікти та продаж деякими співвласниками своїх часток структура власності компаній неодноразово змінювалась, і в результаті Кріппа та Поляков стали володіти по 50% GMS і вийшли зі структури власників GGS.
Казино "Вулкан" працює і в Україні. За даними системи Opendatabot, торгові марки Casino Vulkan, Vulkan Loto, Vulkan Slots в нашій країні належить кіпрській компанії Dareos LTD. В Росії торгова марка "Вулкан" зареєстрована на компанію з майже ідентичною назвою - Dareos Holding LTD.
Ліцензію на ведення казино під маркою VULKAN CASINO отримала компанія ТОВ "Конкуерор". Згідно з даними системи Youcontrol, кінцевим бенефіціаром ТОВ "Конкуерор" є Станіслав Руденко. Як повідомляють джерела ЕП в правоохоронних органах, Руденко має зв'язки з Кріппою і виконує роль номінального власника "Конкуерора".
До 2021 року бенефіціаром ТОВ "Конкуерор" виступав Теодорос Теодороу, резидент Кіпру. Ця особа також заснувала компанію "Новолоджик", де з 2010 по 2015 рік на посаді керівника перебував Кріппа.
У період 2016-2017 років Служба безпеки України вела розслідування щодо можливого зв'язку Кріппи та Полякова з нелегальною діяльністю в індустрії азартних ігор, що пропонувалася гравцям на таких ресурсах, як www.casino-velcam.com, www.vulkan-russia.com та www.vulcanoriginals.com, згідно з даними судового реєстру.
У коментарі до ЕП Кріппа підтвердив, що був пов'язаний з азартними іграми разом з Гільфановим, Ляшенком, Токарєвим і Поляковим, однак залишив цей бізнес у 2013 році.
"Я регулярно вкладаю кошти в різноманітні технологічні проєкти, експериментуючи з новими напрямками та індустріями. Зокрема, я брав участь у фінансуванні кількох проєктів, пов'язаних з гемблінгом. Проте цей бізнес ніколи не був моєю основною пріоритетною сферою. У 2013 році я припинив співпрацю з усіма залученими особами та більше не підтримую жодних зв'язків", - зазначив він, додавши, що на сьогоднішній день беттінг і гемблінг не є частиною його інтересів.
"Я не знаю, звідки взявся цей Кріппа, але його гроші явно мають нечисте походження. Чи це гемблінг, чи чийсь чорний кеш - питання риторичне", - ділиться в розмові з ЕП великий український інвестбанкір.
На переконання експерта, Державна служба фінансового моніторингу повинна була б провести більш ретельне дослідження, аби виявити справжнє джерело фінансування, перш ніж дозволяти компанії Кріппи участь у конкурсі Фонду державного майна щодо приватизації готелю "Україна".
Згідно з його словами, компанія Кріппи могла отримати кредит від іноземної материнської компанії, яка зареєстрована в інших юрисдикціях. "Цей процес досить простий: гроші закидають на офшор, а офшорна структура надає кредит українському товариству з обмеженою відповідальністю. З погляду Фінмоніторингу це виглядає цілком законно. Але звідки ж узялися ці гроші?", - розмірковує інвестиційний банкір.
У коментарі для ЕП Кріппа зазначив, що купив знаменитий готель у столиці за власні фінансові ресурси.
"В інвестиціях я надаю перевагу власному капіталу. Враховуючи, що придбання деяких інвестиційних об'єктів є під угодою про нерозголошення, було б неправильно називати будь-які деталі. Проте, готель "Україна" - це публічна угода, і тут я можу зазначити, що придбання цього активу відбулось за рахунок власних коштів", - йдеться у відповіді.
На завершення. Декілька джерел у політичних колах, які поспілкувалися з ЕП, зазначили, що, згідно з їхніми даними, Кріппа міг би виконувати роль "обкладинки", що інвестує фінанси кількох впливових осіб із українського уряду в дорогі активи. Проте сам Кріппа спростував цю інформацію, підкресливши, що "навіть не має з ними особистого знайомства".
