Згідно з дослідженнями, один сильний сонячний спалах здатен зупинити діяльність космічної індустрії на Землі.
Супутникові системи на низькій орбіті, такі як Starlink, стали занадто щільними та вразливими: навіть короткочасна втрата контролю підвищує ризик виникнення серії зіткнень.
Різкий ріст кількості супутників на низькій навколоземній орбіті породив безпрецедентні ризики для всієї космічної інфраструктури. Згідно з інформацією, оприлюдненою в Universe Today, науковці дійшли до такого висновку в рамках новітнього дослідження. Воно демонструє, що один потужний сонячний спалах може ініціювати ланцюг подій, здатний протягом десятиліть зробити орбіту непридатною для експлуатації.
Ключовим ризиковим чинником стала висока щільність супутників, суттєва частина яких належить до мережі Starlink, заснованої компанією SpaceX. Під час зростання сонячної активності у 2024 році система вже двічі зазнавала втрат контролю над частиною свого угруповання. Відтоді проблема лише погіршилася. За розрахунками вчених, щоденна втрата керування супутниками становить приблизно 30% ймовірності катастрофічного зіткнення.
Автори порівнюють сучасну орбітальну інфраструктуру з "картковим будинком". Станом на червень 2025 року небезпечні зближення між усіма супутниками на орбіті відбувалися в середньому кожні 22 секунди. Якщо ж рахувати лише апарати Starlink, то вони наближаються один до одного на відстань менш ніж кілометр кожні 11 хвилин. Щоб уникати зіткнень, кожен супутник Starlink здійснює в середньому 41 маневр ухилення на рік, що робить систему критично залежною від безперервного зв'язку, навігації та контролю.
Сонячні спалахи впливають на супутники двома основними способами. Спочатку, вони підвищують температуру верхніх шарів атмосфери Землі, що призводить до збільшення аеродинамічного опору та викликає непередбачувані зміни в орбітах. Це змушує супутники частіше виконувати маневри, що, в свою чергу, призводить до швидшого витрачання пального. Наприклад, у травні 2024 року понад половина супутників на низькій орбіті виконувала такі маневри. Крім того, потужні геомагнітні бурі можуть порушувати роботу систем зв'язку та навігації, ускладнюючи здійснення контрольованих маневрів.
У межах дослідження вчені запровадили нову метрику ризику - CRASH Clock (Годинник реалізації зіткнення та значної шкоди). Якщо у 2018 році цей показник становив 121 день, то у червні 2025 року він скоротився до 2,8 дня. Саме за такий час після повної втрати можливості маневрувати може статися катастрофічне зіткнення. Втрата контролю лише на 24 години вже дає близько 30% імовірності запуску синдрому Кесслера - каскадної реакції, за якої уламки одного зіткнення провокують нові, поступово заповнюючи орбіту небезпечним сміттям.
Повне засмічення орбіти може тривати роками, але для запуску цього руйнівного процесу достатньо одного екстремального сонячного явища. Аналог такої події вже траплявся в історії - знаменита буря Каррінгтона 1859 року, найпотужніша з відомих.
Нагадаємо, раніше повдідомлялося, що потужний спалах на Сонці порушив звʼязок в Європі та Африці.
NASA продемонструвало, якою була одна з найзначніших сонячних бур у нашій історії.
