Олена Лавренюк розглядає жіночу роль у 19 столітті через призму персонажів Поліни Арно та Надії Хільської в творі «Кава з кардамоном».

Нещодавно українські глядачі з нетерпінням очікували прем'єри другого сезону серіалу "Кава з кардамоном". Перед виходом нових епізодів на платформі Київстар ТБ акторки Олена Лавренюк, Поліна Арно та Надія Хільська висловили свої думки щодо того, яким було життя жінки в XIX столітті.

Вони поділилися своїми думками щодо впливу костюмів на їхню акторську гру та обговорили, чому питання жіночої свободи залишається важливим і в сучасному світі. Детальніше читайте в матеріалі 24 Каналу.

Радимо Українці масово переглядають новий комедійний мінісеріал на Netflix

Як ви для себе відчули, що означало бути жінкою у XIX столітті - більше про красу чи про обмеження?

"Я думаю, що це більше про обмеження. На той час жінка фактично не мала жодних прав - у всьому. Починаючи від одягу, який диктувався суворими нормами, і закінчуючи побутом, де вона навіть не могла самостійно вийти з дому без дозволу. Коли я занурилася в атмосферу XIX століття, то дуже гостро відчула, наскільки ми щасливі, живучи сьогодні, адже маємо свободу, голос і безліч можливостей", - каже Олена Лавренюк.

Моя героїня, безперечно, пережила глибокі обмеження. Вона прагнула створювати вірші, бажала бути вірною собі, вільно висловлювати власні думки, але суспільство не дозволяло їй цього. Це була епоха, коли жінка повинна була підкорятися правилам, встановленим іншими, і тому це стало для неї джерелом великого болю.

- підкреслює Поліна Арно.

Надія Хільська підкреслила, що жінкам у XIX столітті, безумовно, було важко. Багато в чому це залежало від їхнього походження та соціального статусу. Однак в цілому цей період ознаменував початок боротьби жінок за свої права. Однією з таких героїнь є Анна з твору "Кава з кардамоном. Сила землі", якій доводилося переконувати чоловіків навколо, що вона має право керувати своєю землею і може це робити не гірше за них.

"Якщо розглядати, що означало бути жінкою в той час, то це, напевно, було сплавом краси і обмежень. Від жінок вимагали, щоб вони були привабливими, м’якими та дбайливо доглянутими – аби чоловікам було комфортно в їхньому товаристві. Проте насправді у них не було можливості приймати рішення чи впливати на своє життя," - зауважує Хільська.

Чи дійсно жінки в минулому були позбавлені прав, чи, можливо, вони просто знаходили інші шляхи для боротьби за своє місце в суспільстві?

Олена Лавренюк підкреслює: "Власне, саме тоді почали проявлятися перші спроби жінок відстоювати свої права. Це сталося ще в XVIII столітті, в епоху Просвітництва, коли в Європі все активніше обговорювали питання рівності, свободи та людської гідності. У той час французька письменниця і політична активістка Олімпія де Гуж створила "Декларацію прав жінки й громадянки", в якій вимагала для жінок рівних прав, які чоловіки здобули під час Французької революції. У нашому серіалі "Кава з кардамоном. Сила землі" ми також висвітлюємо цю боротьбу — глибоку і внутрішню, коли героїня прагне залишатися вірною собі, незважаючи на тиск обставин і традицій."

Я думаю, вони боролися, просто робили це по-іншому. Навіть якщо їм не дозволяли говорити вголос, вони все одно знаходили способи висловитися - через моду, через стиль, через те, як вони поводилися й навіть як одягалися. Це була їхня тиха форма протесту, їхня мова свободи,

Поліна Арно висловлює таку думку.

Надія Хільська зазначила, що, на її думку, жінки в той період були майже безправними. Вона зауважила, що, хоча особисто не жила в той час, з відомих фактів випливає: жінки майже не мали жодних прав і радше сприймалися як "доповнення" до своїх чоловіків, а не як окремі особистості.

Яким чином костюми, зокрема корсети, змінили вашу гру та сприйняття своєї ролі?

Олена Лавренюк поділилася, що одяг відігравав критично важливу роль у формуванні персонажів. Вона зазначила, що корсети під час зйомок були неймовірно обтягуючими, що обмежувало не лише рухи, а й дихання, змушуючи підтримувати специфічну поставу, що суттєво відрізнялося від чоловічих костюмів.

Вона підкреслила, що це не просто елемент оформлення, а важлива складова автентичності сюжету. Акторка також зауважила, що після завершення першого сезону вона зіткнулася з серйозними проблемами зі здоров'ям: безперервне носіння корсетів призвело до деформацій та порушень кровообігу, і для відновлення їй знадобився приблизно рік. За її словами, це ще раз підтвердило, наскільки фізично важко було бути жінкою в той період.

"Моя героїня носила одну сукню з корсетом і піджачок зі штанами. Коли я була в штанах і сорочці, то почувалася набагато вільнішою - могла рухатися, дихати, жити в кадрі. А от коли одягала сукню з корсетом - це зовсім інше відчуття, і я відчувала велику різницю. Все тиснуло, кололося, обмежувало. Було дуже незручно, хоча я навіть й бігала у корсеті під час однієї сцени. Думаю, саме так і почувалася моя героїня - вона теж прагнула свободи, але навіть тоді, її тіло було обмежене тканиною, рамками й очікуваннями суспільства", - зазначила Поліна Арно.

Коли вдягаєш костюм, одразу відчуваєш себе жінкою тієї епохи. Я, чесно, люблю такі перевтілення - це допомагає зануритись у роль. Костюм задає не лише образ, а й фізичний стан. Корсет, звичайно, був дуже тісним - часом ставало важко дихати, особливо коли знімали довго, цілий день у спеку, або ж біля каміна, де горить справжній вогонь і поглинає весь кисень. Бували моменти, коли навіть паморочилось у голові, але це частина професії. Ми з цим справлялись і приймали як частину нашої історії,

- висловила свої думки Надія Хільська.

Чи траплялися ситуації, коли ви відмовлялися одягати певне вбрання через дискомфорт або етичні міркування?

Навпаки, мені здається, що навіть незважаючи на дискомфорт, ми носили всі ці сукні та корсети, адже вони створювали особливу атмосферу краси та автентичності. Деякі костюми мали значну вагу, особливо ті, які були розшиті бісером. Я пам'ятаю моменти танцю – коли мене підіймали, я завжди сміялася і жартувала: "Це не я така важка, це просто сукня така тяжка", - ділиться спогадами Олена Лавренюк.

Поліна Арно розповіла, що ніколи не відмовлялася від костюмів, але згадала один випадок зі штанами, які виявилися їй замалими. За її словами, вони дуже тиснули, і їй було важко навіть підняти ногу. Акторка зазначила, що одразу повідомила костюмерів про незручність, висловивши готовність носити їх, якщо це буде потрібно. Завдяки цьому костюм був замінений, що допомогло уникнути проблем. Вона також підкреслила, що зазвичай готова терпіти певний дискомфорт, якщо це важливо для її виступу.

Ця ситуація, напевно, більше нагадує розповіді про "примхливих актрис", але я ніколи такою себе не вважала. Єдине, що я могла робити, це висловлювати свої побажання стосовно кольору чи стилю, але це залишались лише рекомендації. Дизайнерка одягу реалізувала свої ідеї так, як вважала за потрібне, а я повністю довірила процес своїй команді.

- відзначає Надія Хільська.

Якщо розглянути жінку XIX століття та сучасну жінку, яка, на вашу думку, є їхньою основною спільною силою?

Олена Лавренюк підкреслила, що впродовж усіх епох існують вічні цінності, такі як любов, відданість і внутрішня сила жінки, яка завжди знаходить свій прояв. За її словами, жінка завжди була символом життя, енергії та витривалості, здатною адаптуватися, боротися і надихати. Вона також додала, що історія свідчить: саме жінки вибороли право бути почутими та займати своє місце поруч із чоловіками, продовжуючи цю боротьбу й у наш час.

Спільна сила полягає в прагненні до свободи. Як показує "Кава з кардамоном. Сила землі", де Анна бореться за визволення своєї батьківщини, так і моя героїня Грета прагне свободи слова та права бути самою собою. Вона мріє про світ, де є місце для думок, творчості та мрій. Це прагнення до свободи об'єднує жінок усіх епох - бажання мати право на власний вибір, а не залишатися "в ланцюгах", які сковують їхні руки, ноги та навіть шию.

- зізнається Поліна Арно.

Надія Хільська переконана, що основна сила полягає в прагненні до свободи. Вона зазначає, що в ті часи жінки відстоювали свою незалежність і право бути самодостатніми особистостями, а не лише "доповненням" до чоловіків.

Вона підкреслила, що сучасна жінка є самостійною особистістю, здатною повноцінно реалізувати своє життя без чоловічої підтримки. Хільська зазначила, що іноді це стає необхідністю, наприклад, у випадках війни, коли багато жінок втрачають своїх партнерів. Проте, на її думку, прагнення до свободи та уміння почуватися комфортно в своїй незалежності – це те, що об'єднує жінок в різні епохи.