Опитування показує, що більшість німців все ще підтримують надання військової допомоги Україні.

Кількість жителів Німеччини, які підтримують військову допомогу Україні, за останній рік дещо знизилася. Зараз за таку підтримку виступає 57 відсотків німців, свідчать опубліковані у вівторок, 12 листопада, результати опитуванняінституту Verian, проведеного на замовлення німецького Фонду імені Кербера (Körber-Stiftung). Це на дев'ять відсоткових пунктів менше, ніж роком раніше. При цьому 45 відсотків опитаних убачають у війні Росії проти України найбільший геополітичний виклик

Приблизно 47% опитаних підтримують ідею, щоб Україна продовжувала свою боротьбу до тих пір, поки не відновить контроль над усіма територіями, які були окуповані сусідньою державою. Водночас 43% респондентів висловлюють думку, що Києву варто відмовитися від частини своїх міжнародно визнаних територій, щоб знайти шлях до завершення конфлікту.

У контексті війни в Україні існує суттєва різниця у ставленні до цього питання серед західних і східних регіонів Німеччини. Зокрема, на сході 52% населення підтримують ідею відмови від територій, тоді як 38% виступають за продовження боротьби. У західних землях ці показники становлять 40% і 49% відповідно.

Ознайомтесь також: Межі 1991 року чи реалії 2022: чи можливо закінчити війну без територіальних домовленостей?

46% населення Німеччини підтримують більш активну роль Берліна у вирішенні міжнародних криз, що є найвищим показником з моменту початку відповідних опитувань про зовнішню політику. Серед респондентів 71% висловили бажання бачити активну дипломатичну діяльність, 15% підтримують збільшення фінансової допомоги кризовим регіонам, тоді як лише 10% виступають за більш активну військову участь Німеччини.

Концепція Німеччини як ключового оборонного гравця в Європі втрачає підтримку серед населення Федеративної Республіки. Якщо в 2023 році 71% респондентів підтримували цю ідею, то тепер їхня кількість зменшилася до 65%. Багато опитаних не відчувають занепокоєння з приводу можливого скорочення міжнародної оборонної підтримки Вашингтоном у разі, якщо Дональд Трамп знову стане президентом США.

За результатами опитування, більшість респондентів (79 відсотків) вважають, що підсумки голосування у США матимуть негативний вплив на стосунки між Берліном і Вашингтоном. Зокрема, 45 відсотків опитаних вважають, що переобрання республіканця призведе до "переважно негативних" наслідків для Німеччини, тоді як 34 відсотки відзначили "дуже негативний" вплив. Лише 12 відсотків вважають, що повернення Трампа до президентського крісла може мати "переважно позитивні" наслідки для Берліна, а лише 5 відсотків впевнені у виключно позитивному ефекті.

Такий скепсис висловили прихильники переважної більшості політичних сил за винятком прихильників правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини", з яких більше половини (59 відсотків) бачать позитивні перспективи щодо обрання Трампа.

Оголошення канцлера Олафа Шольца про нові постачання зброї для Ізраїлю, який проводить військові дії проти радикальних груп ХАМАС та "Хезболла", викликало негативну реакцію серед громадян Німеччини. За результатами опитувань, 79% респондентів виступають проти надання оборонної допомоги Ізраїлю з боку уряду Берліна.

Приблизно 64% респондентів вважають, що Німеччина повинна взяти на себе роль посередника між Ізраїлем та ХАМАСом, який визнано терористичною організацією в Європейському Союзі та США. Окрім того, 87% опитаних висловили підтримку продовженню гуманітарних постачань для мешканців Сектора Гази.