В пам'яті ядерного спеціаліста, старшого сапера Геннадія Чумака.

Був унікальним спеціалістом національної ядерної галузі - знав усе про видобуток та переробку урану в Україні

Геннадій народився 22 травня 1982 року у Жовтих Водах Дніпропетровської області. Базову середню освіту здобув у місцевій середній школі №10.

У 2001 році отримав диплом Жовтоводського промислового технікуму, де здобув спеціальність радіотехніка. Потім, у 2006 році, завершив навчання в Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості, спеціалізуючись на комп'ютерному еколого-економічному моніторингу.

"Розпочав свою кар'єру в рідних Жовтих Водах на державному підприємстві "УкрНДПРІпромтехнології". Пізніше, разом із сім'єю, переїхав до Києва, де отримав посаду наукового співробітника в ДП "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки", в лабораторії, що займається питаннями безпеки уранових об'єктів у відділі аварійної готовності та радіаційного моніторингу", - йдеться на сайті Жовтоводської міської територіальної громади.

"Геннадій Чумак приєднався до колективу ДНТЦ ЯРБ у 2020 році, вже як досвідчений спеціаліст у сфері охорони навколишнього середовища та радіаційної безпеки, який присвятив свою професійну діяльність вивченню властивостей урану. У ДНТЦ ЯРБ Геннадій виконував експертизи, зокрема і підприємств урано-видобувного комплексу, адже знав все про видобуток і переробку урану в Україні", - йдеться також у меморіальному дописі Державного підприємства "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки".

Колеги відзначають, що чоловік завжди мав жагу до нових знань, що призвело до його вивчення програмних кодів, отриманих в рамках Програми аналізу та технічного обслуговування комп'ютерних кодів з радіаційного захисту RAMP. Це дало йому можливість більш детально оцінювати вплив радіації на екологічні умови.

"Геннадій Чумак долучався до робіт з радіаційного моніторингу і вимірювання, доклав зусиль, щоб вимірювальна лабораторія отримала акредитацію згідно зі стандартом ISO. Він посилив експертність відділу аварійної готовності та радіаційного моніторингу, допомагав у його зростанні", - розповіли в ДНТЦ ЯРБ.

За даними місцевих органів влади, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Геннадій одразу повернувся до Жовтих Вод, прийшов до місцевого військкомату та у березні 2022 року став на захист України. Служив старшим сапером у розвідроті 48-ї бригади ЗСУ, очолював бойові групи. Пройшов Херсонський, Донецький та Сумський напрямки.

За проявлені у боях відвагу, неймовірну силу духу та незламність нагороджений численними Подяками, Грамотами та медалями військового керівництва, відзнакою Президента України В. Зеленського "За оборону України", заохочувальною відзнакою командування Сил підтримки ЗСУ "Хрест підтримки" та відзнакою "Хрест незламності".

Загинув Геннадій 21 березня цього року під час виконання бойового завдання на Сумщині. Як стало відомо згодом, під час руху групи до бліндажу, її атакував ворожий дрон. Увесь удар прийшовся на Геннадія, бо він, як старший, прикриваючи хлопців, завжди йшов останнім.

Згідно з відгуками близьких і колег, Геннадій був надзвичайно дбайливим, легким у спілкуванні та завжди готовим прийти на допомогу. Він мав талант до влучних жартів, що дозволяло йому піднімати настрій оточуючим. Служба у війську для нього була справою честі: до виконання завдань він підходив серйозно і відповідально. Геннадій ніколи не шукав виправдань і не скаржився на труднощі. Його оптимізм і енергія надихали, а його погляд на життя залишав враження.

У Геннадія є батьки, дружина, 14-річна донька, а також молодший брат і сестра.

Вічна пам'ять і безмежна слава Герою!