Переговори між Україною та Росією в Стамбулі: коли можна очікувати значних змін і завершення бойових дій?

Обговорюючи третій етап мирних переговорів у Стамбулі, президент Зеленський підкреслив, що українська дипломатія залишатиметься готовою діяти з максимальною швидкістю та ефективністю. Чи можна сподіватися на прогрес у мирному врегулюванні після нової зустрічі представників Києва та Москви, аналізував Фокус.
У традиційному вечірньому зверненні в четвер, 24 липня, президент Зеленський поділився інформацією про результати доповіді української переговорної команди після їхнього повернення з Туреччини. "Я щиро вдячний хлопцям за їхню важливу роботу. Наші представники, які брали участь у зустрічі з росіянами в Туреччині, знову запропонували російській стороні реальне і негайне припинення вогню. Вони також виступили з ініціативою провести зустріч лідерів, щоб ухвалити ефективні рішення на шляху до миру. Україна готова діяти швидко та продуктивно", – підсумував президент.
Водночас представник пресслужби Держдепартаменту Томмі Піготт під час брифінгу 25 липня наголосив, що США закликають Україну та Росію до продовження прямих переговорів задля повного припинення вогню та мирного врегулювання. "Можу запевнити, що ми продовжуємо сприяти прямим переговорам між Україною та Росією", -- додав речник Держдепу.
Останні переговори, що відбулися в Стамбулі, активно обговорюються впливовими міжнародними медіа. Багато аналітиків зазначають, що значних результатів не було досягнуто, але висловлюють сподівання, що позитивні зміни можуть відбутися найближчим часом.
Хоча значного прориву не вдалося досягти, останній раунд переговорів у Стамбулі все ж таки виявив деякі ознаки просування вперед.
Згідно з повідомленнями CNN, "зустріч у Стамбулі відбулася всього через кілька днів після того, як президент США Дональд Трамп надав Москві 50 днів для досягнення миру, інакше Росії загрожують "суворі митні тарифи". Хоча Путін публічно не визнав ультиматум Трампа, Москва продовжує атакувати українські міста за допомогою безпілотників і ракет, а її сухопутні сили просуваються на сході. Окрім погроз Трампа ввести нові санкції проти Росії та інших країн, що купують російську нафту, США також уклали угоду на постачання нової військової техніки до Києва через своїх європейських партнерів. Ці дії суттєво відрізняються від попередньої стратегії американського президента щодо вирішення конфлікту. Однак поки що залишається незрозумілим, чи вплинуть ці останні рішення Трампа на позицію Москви щодо її готовності до мирних переговорів."
Китайське державне інформ агентство "Сіньхуа", коментуючи Стамбул-3, наголошує: "Після короткого третього раунду переговорів у Стамбулі, надії на припинення вогню між Росією та Україною залишаються, що не дивно, настільки ж крихкими, як і раніше. Жодна із сторін не говорить про прорив. Щоправда, є рідкісний проблиск прогресу: угода про ще один обмін полоненими, до якого вперше включено й цивільних осіб. Окрім чергового обміну полоненими, обидві сторони зробили й інші зусилля у повільному просуванні миру, але їх поки не розголошують".
Водночас впливове турецьке видання Daily Sabah зауважує наступне: "З самого початку Туреччина відігравала ключову посередницьку роль, організувавши перші переговори між Україною та Росією у 2022 році. Тристоронні переговори відновилися поточного року завдяки дипломатичному імпульсу, наданому президентами США та Туреччини, які підтримували прямий зв'язок і з Путіним, і з Зеленським. Наразі військовий глухий кут зберігається: Росія утримує близько 20% території України, включаючи Крим та частини Донбасу. Між тим обидві сторони у непублічних розмовах висловлюють обережну готовність до предметних мирних переговорів, враховуючи тупикову ситуацію, що зберігається на полі бою і зростаючу економічну напруженість".
На думку політолога та кандидата політичних наук Олексія Буряченка, Стамбул-3 суттєво відрізняється від попередніх раундів. В інтерв'ю для Фокусу експерт зазначив: "Перші два етапи стамбульських переговорів були ініційовані Путіним і, відповідно, російською пропагандою трактувалися як продовження зустрічей 2022 року, де основний акцент робився на фактичній капітуляції України. Однак тепер ситуація змінилася, і переломним моментом стала нещодавня бесіда між Трампом і Путіним, яка виявилася не надто вдалою для російського лідера. В той час як Трамп не поспішав анонсувати новий раунд у Стамбулі, російська сторона постійно акцентувала на важливості цього майданчика у своїх заявах. Таким чином, стамбульські переговори завжди залишалися складовою частиною гібридної стратегії Росії. Проте, сьогодні ми дійсно спостерігаємо певні зміни у результатах".
Видозміна в результатах, на переконання політолога, обумовлена тим, що в межах Стамбулу-3 Росія, передусім, мала дати політичний сигнал США про готовність не лише до обмінів, а й до двох речей: "Перший момент - зрушення з місця питання cease-fire, другий - початок синхронізації мирних меморандумів. Зрозуміло, що по цих двох напрямках росіяни займаються абсолютною імітацією, але разом з тим я би в цьому контексті звернув увагу, що РФ запропонувала створити три робочі групи. Це означає, що Росія хоче перейти у стадію перетворення Стамбулу на "Мінськ", де також було багато груп, які безкінечно збиралися і щось обговорювали".
Олексій Буряченко зазначає, що цікавим аспектом, на який ніхто не звернув уваги, є пропозиція російської сторони перейти до онлайн-переговорів у майбутньому. "Ця ініціатива демонструє бажання Росії уникнути залежності від США та України в контексті наступних раундів переговорів у Стамбулі. З таким підходом вони зможуть у будь-який момент стверджувати, що їхні робочі групи активно працюють над вирішенням питань, а перспектива наступного Стамбула вже не буде для них такою критичною, як раніше. Росіяни серйозно занепокоїлися можливістю відсутності третього туру, але тепер, здавалося б, зітхнули з полегшенням", – підкреслює експерт.
Згідно з думкою Олексія Буряченка, поки триває продовження мирних переговорів у Стамбулі, "американцям простіше підтримувати контрольований рівень ескалації".
"Усі усвідомлюють, що Путін не зупиниться у своїй агресії, незважаючи на обставини. Проте, поки триває хоча б імітація перемовин, американцям і європейцям буде легше реагувати на обстріли українських міст. Це, по-перше. По-друге, існує практичний аспект, в якому зацікавлені як ми, так і наші союзники — необхідність налагодження фінансово-логістичного механізму для передачі американського озброєння Україні за кошти Європи. Поки питання не буде остаточно вирішено, це вимагатиме певного часу", — зазначає фахівець.
На думку політолога, у підсумках зустрічі в Стамбулі-3 Україна взяла ініціативу в свої руки, запропонувавши провести переговори між Зеленським і Путіним вже в серпні. У свою чергу, Росія вирішила продовжити діалог, намагаючись уникнути санкцій, в той час як європейські та американські партнери отримали можливість для узгодження питань, пов'язаних з постачанням озброєння Україні.
Безпосередній контакт лідерів України та РФ, на якому наполягає Київ, міг би надати відчутний поштовх мирному процесу, проте, констатує Олексій Буряченко, Путін усіляко уникатиме такої "дуже некомфортної зустрічі".
Констатувавши, що позиції Києва та Москви щодо встановлення миру є абсолютно різнополярними, політолог, кандидат політичних наук Станіслав Желіховський у розмові з Фокусом, зауважив: "Попри досить оптимістичні нотки у західних медіа, особисто я би не став сподіватися на якийсь прогрес в процесі мирного врегулювання, оскільки Росія свою позицію фактично не змінила. Тобто, Москва й надалі наполягає на своїх максималістських вимогах, які не вкладаються не те, що в правове поле -- в межі здорового глузду".
Експерт вважає, що пропозиція Росії провести подальші контакти делегацій в онлайн-форматі, озвучена під час Стамбулу-3, є хитрою грою Кремля. "Росія стверджує, що це рішення обумовлене бажанням зекономити, щоб уникнути частих перельотів до Туреччини. Проте насправді справа зовсім не в цьому. Я впевнений, що це лише спосіб зупинити реальний прогрес на найближчі тижні чи місяці. Іншими словами, Москва свідомо затягує час".
Щодо можливого контакту між Володимиром Зеленським та Путіним, експерт з політики вважає, що така зустріч малоймовірна у найближчому майбутньому.
На сьогоднішній день, Станіслав Желіховський висловлює свою впевненість у тому, що існує суттєве питання щодо можливості виходу стамбульського формату за рамки виключно гуманітарних аспектів. Експерт прогнозує, що ближче до осені в порядку денному можуть з'явитися політичні питання, які здатні зрушити переговорний процес з мертвої точки, що дозволить почати розмову про зустріч між лідерами України та Росії. Як вважає аналітик, потенційним каталізатором для цієї зустрічі може стати вже анонсований контакт між Трампом і Сі Цзіньпінем.