Польща переживає серйозну кризу у психологічному плані, - зазначає художник Онух. Еспресо

Польська молодь відчуває певне розчарування щодо Європейського Союзу, вважаючи, що він загрожує їхній ідентичності. Крім того, існує також питання недостатнього рівня освіти.

Цю інформацію озвучив художник, арткуратор і автор Єжи Онух під час інтерв'ю для проєкту "Люди змін з Лесею Вакулюк" на телеканалі Еспресо.

Він розповів про вибори президента.

"Я з упевненістю можу поділитися, за кого віддав свій голос. Я підтримав пана Тшасковського. Не через те, що він є найкращим кандидатом. В політиці я намагаюся обирати тих, хто викликає у мене найменше неприязні. Останнім часом я визначаю себе як 'червоного консерватора'. Таку течію можна було спостерігати в Канаді в кінці 50-х і 60-х років, її називали 'Red Tories', - зазначив Онух."

Він висловив думку, що це представляє собою інтелектуальний консерватизм.

"Це не про популізм чи примітивність, а про освіту та свідомість. Це люди, які усвідомлюють, що історія має своїх героїв, і ми є лише частиною цього тривалого процесу. Тому важливо жити з честю, гідністю та справедливістю. Я вважаю, що ті, кому пощастило досягти успіху в різних сферах - від економіки до науки, мають обов'язок підтримувати тих, кому не так пощастило в житті. Це і є основа концепції "Red Tories". Хоча тут присутні певні елементи консерватизму, вони поєднуються з глибоким розумінням соціальної справедливості", - підкреслив митцеві думки.

Арткуратор зазначив, що термін "лібераліст" має приємне звучання, проте, на мою думку, він надто зосереджений на індивіді - "Я, я, я і лише для себе".

"У нашому житті ми не існуємо лише для себе. Ми невід'ємна частина суспільства. На жаль, консервативних партій майже не залишилось. Це дещо нагадує християнську демократію, але я намагаюся уникати релігійних аспектів. Можна говорити про соціальну демократію, але в ній мені не вистачає певного "елементу абсолюту", щоб усвідомлювати, що ми є дітьми Бога. Коли я голосую, я керуюсь принципом стратегічного голосування. Це не завжди те, що мені найближче до душі, а радше те, що мені здається менш гіршим у порівнянні з іншими варіантами, та має шанси на успіх. Наприклад, у Канаді я колись голосував за лібералів. Хоча в мене є багато критичних зауважень до них, я розумію, що їхні шанси на перемогу великі, і мій голос може мати вагу. Мені можуть бути близькими, скажімо, "зелені", але я не віддам свій голос за них, бо це просто марно. Вони не здатні на серйозні зміни. Краще, щоб їхні ідеї впливали на великі мейнстрімові партії, адже вони можуть багато обіцяти і говорити, але навряд чи коли-небудь прийдуть до влади", - вважає Онух.

На його думку, в Польщі є трошки інша ситуація і є дуже жорсткий розподіл.

"Для мене те, що відбулося, стало цілком зрозумілим. І справа не лише в успішності тих партій. Це свідчить про кризу ліберального блоку. І це проблема польських еліт з обох сторін. Вони не ведуть діалогу з народом. Існує таке польське прислів'я - "Варшавка". Люди з Варшави часто вважають, що їм "по визначенню" відомо краще, як усе має бути. Ще з часів комунізму, коли виникали проблеми і хтось не міг знайти аргумент, він просто казав: "Прошу пана, я з Варшави". Цей менталітет досі існує в цих партіях. Людям багато говорять, обіцяють різні речі, але не виконують своїх обіцянок. Чому "ПІС" досяг успіху? Тому що вони пропонували прості рішення і дотримувалися їх", - зазначив митець.

Онух додав, що Польща зробила величезний крок у цивілізаційному сенсі.

"Коли приїжджаю туди - то бачу це. Натомість - у такому ментальному - це просто повний провал. Тобто, повернення десь до рівня дискусії початку XX століття. От це є величезна проблема. Ну і освіта. Бо то все "береться" з браку освіти", - сказав він.

Він підкреслив, що люди часто виявляються необізнаними, просто не зовсім розумними.

Нещодавно, подорожуючи з дружиною через місцевість Завєрче на шляху до Катовіце, ми сіли в таксі. Наш водій заявив: "Я проголосував за Навроцького". Ми запитали: "Чому ж так?". На що він відповів: "Бо мені не подобається Уряд, і, можливо, він щось змінить". Однак ця людина не зовсім усвідомлює, яку роль відіграє президент, адже в Польщі президент не має повноважень змінювати уряд. Насправді, його можливості обмежені, він може лише "підточувати" роботу уряду, - підкреслив письменник.

На його думку, люди просто не мають поняття.

Одного разу ми замовили "Убер". За кермом сидів молодий хлопець, приблизно дев’ятнадцятирічного віку. Моя дружина завжди прагне до цікавих бесід, тому запитала його: "За кого ви голосували?". Він відповів: "У першому турі підтримав Менцена". Я уточнив: "Чому саме?". "Хочу, щоб щось змінилося", - відповів він. Зміни - це позитивно, але які саме? Що ви прагнете змінити? "Ну... мені ані "ПІС", ані коаліція не до вподоби. Просто потрібні зміни", - додав він.

Онух зазначив, що "зміни просто необхідні" - це цілком природне прагнення, але воно залишається неясним.