Польща проводить вибори президента: основна інформація про процедуру голосування та претендентів на пост.
Вибори президента Польщі: коли голосують
Поляки обирають президента кожні 5 років. Чергові вибори було призначено на 18 травня 2025 - це перший тур голосування.
Виборчі дільниці працюватимуть з 7 ранку до 21 години вечора (08:00 - 22:00 за Києвом).
Якщо жоден з претендентів на пост президента не здобуде більше 50% голосів, другий тур виборів відбудеться 1 червня. У ньому змагатимуться двоє кандидатів, які отримали найбільшу підтримку на першому етапі голосування.
Новообраний президент зобов'язаний скласти присягу до 6 серпня 2025 року, оскільки саме в цей день завершуються повноваження діючого президента Польщі Анджея Дуди.
Слід підкреслити, що Дуда вже здійснив дві терміни на посаді президента, і відповідно до Конституції, він не має можливості знову висувати свою кандидатуру.
У президенти можуть балотуватися лише громадяни Польщі, котрі мають не менше 35 років, не мають обмежень у виборчих правах та зібрали щонайменше 100 000 підписів на підтримку своєї кандидатури.
На цьогорічних виборах зареєстровано 13 кандидатів:
Попри те, що на президентську посаду претендують більше десяти осіб, згідно з результатами передвиборчих опитувань, ключова конкуренція відбуватиметься між трьома основними кандидатами: Рафалом Тшасковським, Каролем Навроцьким і Славоміром Менценом.
За даними свіжого опитування, яке було здійснене компанією United Surveys для Wirtualna Polska в період з 13 по 15 травня:
У разі проведення другого туру виборів, в якому братимуть участь Рафал Тшасковський може бути представленим як Рафаель Тшасковський. і Кароль Навроцький, експерти очікують перемоги Тшасковського з підтримкою 56,2% голосів, тоді як його суперник отримає 43,8%.
Вибори президента в Польщі мають велике значення для України, оскільки результати можуть суттєво змінити напрямок зовнішньої політики Варшави.
Якщо Тшасковський здобуде перемогу, ймовірно, курс на підтримку України залишиться незмінним. Натомість, обрання Навроцького може ускладнити відносини між країнами, особливо через наявні історичні суперечності.
Рафал Тшасковський може бути представленим як Рафаель Тшасковський.
Мер Варшави та заступник голови "Громадянської платформи". У період з 2009 по 2013 рік він працював депутатом Європейського парламенту, а також займав ключові посади міністра адміністрації та цифрових технологій, секретаря Міністерства закордонних справ і депутата Сейму. Тшасковський вже намагався стати президентом Польщі - у 2020 році він зазнав поразки в другому турі виборів від Анджея Дуди.
Фото: Рафал Тшасковський може бути представленим як Рафаель Тшасковський. (Getty Images)
Знаменитий своїми проєвропейськими переконаннями та ліберальними поглядами, Тшасковський підтримує ідею посилення оборонних можливостей Польщі, а також виступає за надання максимальної допомоги Україні.
Він підтримує інтеграцію України до НАТО та Європейського Союзу. Однак під час дебатів перед виборами Тшасковський висловив суперечливу думку, що Україна повинна виступати як "буферна зона" між Польщею та Росією.
Кароль Навроцький
Історик, очільник Інституту національної пам'яті. Йде на вибори за підтримки партії "Право та справедливість". Консервативний політик, позиціонує себе як захисник традиційних цінностей.
Изображение: Кароль Навроцкий (Getty Images)
Навроцький виступає за мирне вирішення конфлікту в Україні, проте вважає, що питання територіальних поступок повинні обговорюватися європейською спільнотою спільно з українською стороною. Крім того, він відомий своєю критичною позицією щодо "бандерівської ідеології" та закликами до України визнати свою відповідальність за трагедію на Волині.
Славомір Менцен
Кандидат від "Конфедерації", що належить до ультраправого спектру, виступає з критикою Європейського Союзу. Він підтримує жорстку політику всередині країни та прагне до максимального суверенітету Польщі, одночасно займаючи антиукраїнську позицію.
У лютому 2025 року Славомір Менцен відвідав Львів, де зафіксував відео біля пам’ятника Степану Бандері, охарактеризувавши його як "терориста". Він також висловив думку, що Львів є "культурним польським містом".
Изображение: Славомір Менцен (Getty Images)
Менцен підтримував блокування фермерами польско-українського кордону, виступав за скасування допомоги українським біженцям, та звинувачував Україну в "невдячності". Кандидат від ультраправих вважає, що для завершення війни в Україні потрібно "домовлятися" з кремлівським диктатором Володимиром Путіним.
Детальніше про позицію претендентів на пост президента Польщі щодо України можна дізнатися з матеріалу "Польща на виборах: хто очолить країну та як це позначиться на відносинах з Україною".
У Польщі функціонує комбінована парламентсько-президентська система управління, в якій повноваження розподілені між президентом та парламентом.
Президент має значні конституційні повноваження, відіграє важливу роль, зокрема у сфері зовнішньої та безпекової політики, а також має право вето на рішення парламенту. Водночас парламент вважається головним законодавчим органом та контролює уряд.
Сучасний президент Анджей Дуда, який належить до опозиційної партії "Право і справедливість", регулярно перешкоджає ініціативам уряду Дональда Туска. Це викликає напруженість між різними гілками влади і ускладнює процес ухвалення рішень.
Президентські вибори 2025 року можуть мати ключове значення: успіх кандидата від правлячої коаліції (Рафала Тшасковського) відкриє нові можливості для впровадження парламентських ініціатив і сприятиме зміцненню єдності в управлінні.
Натомість перемога представника "Права та справедливості" (Кароля Навроцького) може поглибити політичне протистояння та заблокувати роботу парламенту.
