Затримання. Якими засобами вдалося спіймати "смотрящого" за Київською областю Комарницького?
НАБУ здійснило великий захід під назвою "Чисте місто", в ході якого були виявлені факти земельної корупції серед державних службовців та підприємців у Києві. Яким чином функціонували ці схеми?
6 лютого Національне антикорупційне бюро (НАБУ) звітувало про значний успіх у своїй роботі. Детективи розкрили діяльність злочинної групи, заснованої колишнім депутатом Київської міської ради Денисом Комарницьким.
Статус колишнього депутата не є найважливішим для Комарницького. У більшості середовищ він славиться як "смотрящий" у сфері будівництва та інфраструктури столиці. Це почесне звання він здобув завдяки своєму впливу на розв'язання земельних та нерухомісних питань у Києві.
Представники бізнесу у сфері будівництва та міські посадовці поділилися з ЕП своїми спостереженнями щодо способів і обсягів діяльності Комарницького. Водночас, вони наголошували, що всі правопорушення ретельно продумані з юридичної точки зору, реалізуються непомітно і за допомогою посередників, через що "зловити когось на гарячому виявляється неможливим".
НАБУ вдалося затримати ключового учасника, а також представників Київської міської державної адміністрації (КМДА) та одну з депутаток Київради. Найбільш неприємним для членів цієї групи стало те, що їх спіймали на досить незначній "схемі". Яка ж це схема?
Протягом щонайменше п'яти років – з 2019 по 2024 рік – Денис Комарницький, колишній політик, бізнесмен і юрист, мав значний вплив на будівельний та інфраструктурний ринок столиці України. Цю інформацію неодноразово підтверджували обізнані джерела у середовищі забудовників, політиків та представників Київської міської державної адміністрації.
Комарницький насправді виконував роль куратора великої частини ринку первинної нерухомості, а компанії, що пов'язані з ним, успішно отримували комунальні контракти на реконструкцію та зведення житлових і інфраструктурних об'єктів.
Неформальну роль "смотрящого" Комарницький здобув у 2019 році, витіснивши Вадима Столара з цієї позиції. Столар втратив свою владу через репутаційний скандал, що виник унаслідок зміни політичного курсу в країні в тому ж році.
У той час керівник Офісу президента Андрій Богдан прагнув усунути Віталія Кличка з поста голови Київської міської державної адміністрації, пропонуючи кандидатуру когось із команди нового президента. Прем'єр-міністр Олексій Гончарук, у свою чергу, висловлював бажання звільнити Столара замість Кличка, проте зазначав, що Столар не займає офіційної посади.
Комарницький обіймав посаду лідера фракції "Блоку Леоніда Черновецького" в Київраді в період з 2008 по 2010 рік. Він був відомим соратником тодішнього міського голови та бізнес-партнером В'ячеслава Супруненка, колишнього зятя Черновецького.
Супруненко і Комарницький підозрювалися у розбійному нападі на адвоката у 2005 році. За версією слідства, вони намагалися відібрати документи з відомостями про майнові махінації, що стосуються Комарницького і Супруненка. У 2011 році Комарницького затримали, а Супруненка оголосили в розшук. У 2012 році Комарницькому дали два роки ув'язнення умовно.
Яка була роль і функції Комарницького? Він виконував юридичну та "понятійну" підтримку в бюрократичних процедурах, що стосуються виділення земельних ділянок для будівництва, а також передачі комунальних підприємств під забудову. Його завданням було забезпечити необхідну кількість голосів депутатів Київради для ухвалення рішень на користь забудовників. За ці послуги він отримував гонорар або частку у відповідному проєкті.
Детальніше ЕП пояснювала це на прикладі земель біля музею "Пирогів". Згідно з текстом "понятійки" (неофіційний меморандум про будівництво житла з зобов'язаннями сторін), партнери витратили 4 млн дол на отримання Містобудівних умов та обмежень (ключовий документ, який дає право будувати) для однієї з ділянок. Цей документ видає Департамент містобудування та архітектури КМДА.
Подальше затвердження детального плану території на сесії Київради, а також зміна цільового призначення земельної ділянки з сільськогосподарського на "для будівництва", проходження всіх етапів експертизи, отримання необхідних дозволів на будівництво та введення об'єкта в експлуатацію обійшлися б партнерам ще в 16 мільйонів доларів.
Комарницький отримав 6,6% частку в проекті, яка була оформлена на підставну особу. Таким чином, всі можливі майбутні доходи від реалізації квартир у комплексі будуть розподілятися між партнерами відповідно до зазначених у реєстрі часток.
Комарницькому в цій справі активно сприяють його "свої" люди, які займають посади в КМДА, а також депутати Київради, які виявляють лояльність, зазначає анонімний депутат. "Київрада функціонує як прагматичний орган. Депутати голосують за земельні питання з різних мотивів: дехто отримує зарплату від забудовників, хтось обмінює свій голос на інші вигоди, а інші - за фінансову винагороду", - додає співрозмовник ЕП.
У 2021 році в інтерв'ю УП Віталій Кличко підтвердив, що мав зустріч з Комарницьким. Він підкреслив, що їхня розмова не стосувалася питань нерухомості чи отримання дозволів на будівництво. Міський голова також зазначив, що раніше обговорював ці питання зі Столаром.
У контексті діяльності Комарницького в галузі інфраструктурного будівництва варто зазначити знаковий проект Подільського мостового переходу. У 2017 році місто підписало угоду на завершення будівництва мосту з компанією "Еко-Буд-Трейд", яка, як виявилося пізніше, є власністю Комарницького.
Сума тендеру тоді становила 6 млрд грн. Кошторисна вартість проєкту будівництва у 2021 році зросла з 11,251 млрд грн до 19,922 млрд грн.
Депутати Київської міської ради, можливо, жартуючи, або ж цілком серйозно, повідомили ЕП про те, що команда Комарницького охрестила міст "годувальником". Для підтвердження цих слів варто згадати численні заяви прокуратури та Антимонопольного комітету, які стосуються лише цього об'єкта:
Увечері 6 лютого детективи НАБУ оголосили про підозру та затримали семеро учасників злочинної схеми. Як повідомляють джерела ЕП, детективи Бюро вручили підозри заступнику міського голови Петру Оленичу, голові постійної комісії Київської міської ради з архітектури, містобудування та земельних питань Михайлу Терентьєву, а також депутатці Київради від партії "Батьківщина" Олені Марченко.
Самого Комарницького затримати не вдалося. За інформацією джерел ЕП, він перебуває за кордоном. Право на виїзд за межі країни мав, адже є батьком чотирьох дітей.
Детективи також провели обшук вдома у голови виконавчого комітету партії "УДАР Віталія Кличка" і найближчого соратника міського голови Артура Палатного.
Слідчим вдалося довести, що ці особи взяли "під повний контроль" процедури ухвалення рішень про надання прав на землю і заволодівали столичною землею з метою подальшої забудови.
Схема, яку розкрили детективи НАБУ, отримала назву "туалетна". Вона виглядала ось так.
Учасники "схеми" знаходили порожню земельну ділянку у комунальній власності. Будували там туалетну будку, сарай або просто маленьку конструкцію без функціонального призначення. Юридична особа, підконтрольна учасникам "схеми", реєструвала право власності на цей сарай.
Потім компанія зверталася до Київради з проханням дати їй ділянку під цим сараєм для його обслуговування. Часто розмір цих ділянок в тисячі разів перевищував площу самого "туалету". Київрада, відповідно до букви закону, змушена задовольняти прохання. Згодом на цьому місці виростала новобудова.
"Депутати Київради та посадовці КМДА, частина з яких входила до злочинної організації, а деякі перебували під її впливом, забезпечували ухвалення рішень про надання відповідних прав на землю, за що одержували неправомірну вигоду у вигляді коштів та об'єктів нерухомості", - йдеться у повідомленні НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Прийняття таких рішень було цілковито під контролем членів злочинного угруповання: "необхідні" особи отримували земельні права, тоді як інші стикалися з штучними перепонами і змушені були звертатися по допомогу до представників цієї організації, з'ясували детективи.
Дослідження НАБУ підтвердило інформацію, надану співрозмовниками редакції ЕП: Комарницький мав істотний вплив на внутрішні процеси Київради та КМДА. Це проявлялося в діях посадовців, призначеннях на високі посади осіб, які йому були лояльні, звільненнях підконтрольних працівників, а також у виділенні бюджетних коштів для власних інтересів. Він підтримував контакти з численними впливовими особами, серед яких були заступники голови КМДА, депутати, голова земельної комісії Київської міської ради та інші.
Центр ухвалення рішень, зокрема у земельній сфері, знаходився в IQ Business Centre на вулиці Болсуновській, де й вирішувались питання за участю міських топпосадовців та інших впливових осіб. Зазначимо, що в цьому бізнес-центрі мають офіси Комарницький, бізнесмен-забудовник Степан Черновецький, власник KAN Development Ігор Ніконов.
Детективи змогли зібрати достатню доказову базу у справі, що стосується незаконного виведення землі з власності територіальної громади Києва в центрі міста в період 2023-2024 років. Вартість цієї земельної ділянки оцінюється в 11,6 млн грн, а депутатці Марченко була запропонована хабар у розмірі 100 тис доларів. Проте це може бути тільки початком роботи правоохоронців у викритті більш масштабних схем корупції та збору інформації щодо ще "привабливіших" справ.
ЕП звернулася до пресслужби Оленича за коментарем, але на момент виходу матеріалу відповіді не отримала. В інтерв'ю ЕП Оленич пояснював, що "туалетна схема" - це прогалина законодавства.
"Коли постають питання щодо законності появи 'сараю', ми ініціюємо подачу скарги до суду. Суд приймає рішення на нашу користь, і це питання вважається вирішеним. Проте ситуація змінюється, якщо йдеться про легальне майно. При цьому, якщо майно є невеликим, а земельна ділянка, яку планують виділити, значної площі, ми маємо вже напрацьовану практику співпраці із судами. Зараз існує чітке роз'яснення: якщо площа земельної ділянки перевищує площу будівлі більш ніж у 410 разів, ми маємо право відмовити в її виділенні, і вже активно використовуємо цю можливість," - зазначив заступник Кличка.
Якщо власники мають на руках старі незареєстровані радянські документи, вони часто звертаються до "чорних нотаріусів" для їх реєстрації, а потім подаються до Київської міської ради з проханням про виділення земельних ділянок.
За словами Оленича, в багатьох випадках, коли власники "туалетів" отримують відмову, вони звертаються до суду, стверджуючи, що є користувачами земельної ділянки, незважаючи на відсутність рішення Київради.
