Загальна мобілізація: генерал-лейтенант роз'яснив, чому важливо підготувати цивільне населення в Україні до активного опору.

Україна розробляє нову масштабну систему національного спротиву, метою якої є навчання всього населення основам оборони та готовності до можливої ескалації воєнних дій. Про цю важливу ініціативу повідомила Ірина Верещук, заступниця керівника Офісу президента України. За її словами, вже у травні на рівні парламенту будуть ініційовані необхідні законодавчі зміни для впровадження цієї системи.

Фахівці засвідчують, що мова йде про офіційно затверджену урядом процедуру організації та діяльності мережі Центрів підготовки населення до національного спротиву. Цей ініціативний проєкт є результатом колективних зусиль Міністерства оборони України та Офісу Президента.

Основна мета створення мережі центрів полягає у всебічній підготовці українських громадян до ефективного національного спротиву. Це передбачає набуття необхідних знань, практичних навичок та вмінь для захисту суверенітету та територіальної цілісності України.

Як повідомляла пресслужба Міністерства оборони, в Україні планується відкриття таких центрів у кожному регіоні, включаючи столицю. Вони функціонуватимуть у вигляді комунальних установ або підприємств. Ідею їх заснування ініціюватим керівники обласних або міських адміністрацій (начальники військових адміністрацій), а фінальне рішення про їх створення буде ухвалене відповідними обласними радами.

"Фінансування матеріально-технічного забезпечення центрів буде здійснено за рахунок місцевих бюджетів, а також з інших джерел, які відповідають чинному законодавству. Це включатиме навчальне обладнання, сучасні комунікаційні засоби, макети зброї, навчальні моделі та спеціалізовані тренажерні системи. На посади інструкторів у цих центрах будуть призначені кваліфіковані спеціалісти, зокрема ветерани Збройних Сил України, а за потреби -- також діючі військовослужбовці", -- зазначили у Міністерстві оборони.

Військовий аналітик Ігор Романенко зазначає, що війна, яка триває вже чотири роки, робить підготовку цивільного населення до національного опору вкрай важливою. Це особливо стосується прикордонних областей і районів, що знаходяться далеко від фронту, оскільки небезпека може поширитися на всю територію держави.

Безумовно, підготовка населення до ефективного опору є для нас надзвичайно важливою. Маємо вже ухвалений закон, який був затверджений незадовго до початку повномасштабної агресії. Проте, роки війни виявили необхідність у внесенні змін до цього законодавства, які б доповнили та покращили діючі норми. Я вважаю, що саме з цим пов'язана заява пані Верещук, оскільки ворог, хоча й повільно, продовжує рухатися нашими територіями, — зазначив Ігор Романенко, військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці та колишній заступник начальника Генштабу (2006-2010 рр.), в коментарі для ТСН.ua.

Незважаючи на значущість формування центрів національного спротиву, військовий фахівець вважає, що ця ініціатива має більш стратегічний характер і націлена на перспективу, у разі подальшого наступу агресора.

"Наразі головним пріоритетом є зупинка російських окупантів та недопущення їхнього подальшого просування. На мою думку, цього можна досягти виконавши три ключові умови: проведення повної та чесної мобілізації, повне переведення економіки країни на військові рейки та внесення змін до законодавства щодо підвищення відповідальності громадян у питаннях захисту держави. Ці заходи першочергово сприятимуть зміцненню Сил оборони України. А вже потім, або паралельно, слід активно займатися підготовкою цивільного населення до спротиву", -- підкреслив Ігор Романенко.

Генерал-лейтенант констатує, що, на жаль, ворог не припиняє наступальних дій, тому Україні необхідно одночасно посилювати Сили оборони та готувати цивільних до опору агресору.

"На мою думку, обидва ці процеси мають відбуватися паралельно. Це значно підвищить нашу загальну обороноздатність. Ми повинні зміцнювати потенціал Сил оборони, які виконують функцію зовнішнього захисту, і водночас активно займатися підготовкою цивільного населення. Ці два напрямки мають працювати злагоджено, як дві руки одного державного організму", -- пояснив свою позицію експерт.

В контексті можливостей розвитку центрів національного спротиву, Ігор Романенко підкреслює, що їх ефективна робота вимагатиме певного часу для створення необхідної організаційної структури, забезпечення адекватного фінансування, а також комплексної підтримки з боку місцевих органів влади.

У таких установах необхідно в першу чергу навчати жителів прикордонних зон, які можуть опинитися під загрозою окупації. Мобілізація до цих центрів не планується, оскільки вони виконуватимуть свої специфічні функції. Іншим важливим аспектом є питання залучення достатньої кількості осіб до роботи в цих центрах. Саме для цього потрібні відповідні зміни в законодавстві. Безумовно, на початковому етапі це може бути реалізовано на добровільних засадах, проте, як свідчить практика, добровільність не завжди забезпечує необхідні результати, — підкреслив Ігор Романенко.