Юридичний бар'єр для Росії: блокада Балтійського регіону та енергетичне перемир’я.
Після арешту кількох танкерів європейські країни нарешті планують вжити більш суттєвих заходів для протидії тіньовому флоту Росії, зокрема, закрити Балтійське море. Які наслідки це може мати?
Згідно з міжнародними стандартами, тіньовий флот представляє собою систему суден, які беруть участь в обході нафтових санкцій, накладених на Російську Федерацію. Ці кораблі часто не відповідають належним технічним вимогам і не мають відповідного юридичного статусу. Саме ці судна наразі стали предметом пильної уваги європейських морських регуляторів.
Отже, Балтійське море поступово втрачає свою роль зручного маршруту для російських нафтових танкерів, які намагаються обійти міжнародні санкції. У 2024-2025 роках європейські країни здійснили перехід від декларативних заяв до активних правових заходів, що фактично ускладнює безконтрольний рух так званого тіньового флоту РФ у цьому регіоні.
Мова йде не про традиційну військову блокаду, а про правове "вичавлювання" небезпечних і незаконних суден з одного з найбільш чутливих морських районів Європи.
Важливим моментом стало об'єднане повідомлення 14 європейських держав, які знаходяться на узбережжі Балтійського та Північного морів. До них належать Бельгія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, а також "королева морів" – Велика Британія.
У документі прямо наголошується: усі судна, що здійснюють прохід цими водами, зобов'язані безумовно дотримуватися норм міжнародного морського права. У заяві окремо підкреслено, що танкери повинні мати дійсний прапор конкретної держави, володіти повним пакетом суднових документів, зокрема чинним страхуванням, а також відповідати базовим вимогам технічної та навігаційної безпеки.
Як підкреслюють уряди країн, що беруть участь у цій ініціативі, судна, які не відповідають встановленим критеріям, можуть бути визнані безгромадянськими або такими, що не мають державної приналежності. Це, в свою чергу, дає можливість для їх перевірки, затримання або ж накладення обмежень на їхній рух у територіальних водах.
Чому вибір саме Балтійського моря? Цей регіон виступає одним із основних шляхів для експорту російської нафти та її похідних продуктів. Тут активно функціонують застарілі танкери з неясною структурою власності, які часто змінюють свої прапори, користуючись послугами підозрілих страховиків. Вони також вимикають або модифікують свої навігаційні системи.
Крім того, країни Європи відкрито підкреслюють зростаючі загрози для екологічної та навігаційної безпеки, а також ризики для критично важливої морської інфраструктури. Таким чином, посилення контролю розглядається як захід не лише для підтримки санкційного режиму, але й для забезпечення безпеки морських територій Європи.
Проте право на "невинний прохід" Балтійським морем залишається в силі для суден, які повністю дотримуються норм міжнародного права. Обмеження не пов'язані з національною приналежністю, а стосуються систематичних порушень правил навігації.
При цьому важливо, що європейські держави свідомо уникають терміну "блокада", й формально Балтійське море залишається відкритим для міжнародного судноплавства. Проте на практиці для тіньового флоту тут створюється режим підвищеного контролю, котрий різко знижує економічну доцільність подібних рейсів.
Цікаво, що відомості про блокаду базуються на матеріалах, опублікованих на веб-сайті Міністерства транспорту Великобританії, повідомляє Антикор.
Однак варто зазначити: з цього тексту не випливає, що 14 європейських країн ухвалили рішення про захоплення суден тіньового флоту. У документі лише міститься звернення до "міжнародної морської спільноти та національних органів влади" із закликом вжити заходів проти практики, коли судна змінюють прапори, вимикають транспондери, працюють без документів, визнаних у Європі, або порушують, на думку підписантів, інші норми.
У цьому документі чітко вказується, що ці заходи базуються на Конвенції ООН з морського права (UNCLOS), яка надає країнам можливість вживати заходів у відповідь на порушення вимог безпеки, підробку документів або відсутність легітимного прапора.
Отже, ці обмеження носять не політичний, а правовий характер, що ускладнює для Росії перспективу оскарження подібних дій на міжнародній арені.
В результаті Балтійське море не стало закритою територією, проте для російського тіньового флоту воно поступово перетворюється на небезпечний і майже непрохідний шлях. Європа показує, що санкції можуть бути ефективними не тільки через заборони, а й через їх точне та суворе виконання.
Росіяни ж на все це поки що, ніби набравши балтійської води до рота, відмовчуються. Просочуються лише фрагменти обурення й злості, котрі нині циркулюють з цього приводу у Кремлі.
Декілька міжнародних джерел вказують на те, що критика на адресу Москви посилюється щоразу після подій, пов'язаних із захопленням танкерів, які підозрюються в обході санкцій. Наприклад, дії Франції стосовно танкеру Grinch у Середземному морі викликали значне обурення з боку Кремля. Як повідомляє AP News, російський президент Путін раніше охарактеризував затримання танкеру Boracay як "піратський акт".
Проте в загальному росіяни стали більш стриманими і мовчазними. Деякі фахівці, до речі, вважають, що це частково пов'язано зі зростаючою рішучістю європейських країн, які прагнуть обмежити агресора в Балтійському регіоні.
З посиленням тиску на Росію, ймовірно, можна пояснити появу чуток про так зване "енергетичне" тижневе перемир'я, яке вже підтвердив навіть президент США Дональд Трамп у своїй характерній шоу-манері.
Отже, ця версія має шанси на існування, хоча сам факт перемир'я виглядає інакше. Проте це все ще створює повну безвихідь для Кремля.
"Цікава заява Трампа про те, що він попросив Путіна припинити удари по Києву та інших українських містах. І той ніби погодився. Тепер, коли Трамп оголосив про це публічно, у Путіна два шляхи, і обидва погані. Якщо він відновить удари по цивільній українській енергетиці, це буде удар і по репутації Трампа, і американський лідер буде змушений якось відповідати. Звісно, не тому, що Трамп рішуче налаштований до Росії, а тому що треба показувати цю рішучість своїм американським виборцям, які скоро голосуватимуть за кандидатів до Конгресу", - пише з цього приводу у соцмережі політолог Сергій Таран.
Якщо Росія не відновить свої атаки, це продемонструє слабкість Путіна і його залежність від Трампа, який в цей момент буде виглядати для нього більш впливовою фігурою, ніж "власні радикальні прихильники, які закликають саме в холодну пору завдавати ударів по українських містах", - зазначає експерт.
