Президентські вибори в Румунії: потенційна перемога проросійського кандидата та її наслідки для відносин з Україною і Європою.
4 травня увага Європи та України була прикута до Румунії, де відбувся перший тур президентських виборів, які можуть не лише змінити політичний ландшафт усередині країни, а також похитнути стійкість всього ЄС та НАТО. Після того, як у листопаді минулого року перший тур виборів був анульований через підозри втручання Росії у виборчий процес, нові вибори стали, по суті, референдумом про майбутнє Румунії в європейській спільноті.
Незважаючи на численні корупційні скандали в своїй історії, Румунія протягом тривалого часу залишалася надійним партнером НАТО у Східній Європі та дотримувалася європейських стандартів, що вигідно відрізняє її від таких країн, як Угорщина, Словаччина та Болгарія, які регулярно викликають занепокоєння через питання верховенства права та близькість до Росії. Однак існують побоювання, що ця ситуація може зазнати змін.
Відтоді як Росія напала на Україну, Румунія допомогла експортувати мільйони тонн українського зерна через свій чорноморський порт Констанца, проводила навчання українських льотчиків для F-16 та передала Києву батарею ППО Patriot. Все це та інше тепер може бути під загрозою, адже впевнену перемогу у першому турі президентських виборів здобув Джордже Сіміон, ультраправий, проросійський кандидат -- лідер націоналістичної партії AUR, який виступає проти підтримки України у війні з РФ. Президент Румунії -- глава держави та головнокомандувач збройних сил країни. Він обирається на 5 років і має значні повноваження в питаннях національної безпеки та зовнішньої політики. В Україні Сіміона оголошено персоною нон грата, як і у Молдові. Він вже пообіцяв зайняти більш жорстку позицію щодо ЄС та НАТО і у разі обрання президентом призупинить військову допомогу Україні.
Дослідження загроз, які вибори президента Румунії можуть нести для України та Європи, представлено у статті OBOZ.UA.
Політична обстановка досягла критичної точки, а втручання Російської Федерації тільки погіршує ситуацію.
Подібно до інших держав Європейського Союзу, в Румунії відзначається зростання антиурядових настроїв, викликане високими темпами інфляції та підвищенням вартості життя, значним бюджетним дефіцитом та повільним економічним зростанням. Ця ситуація сприяла посиленню підтримки націоналістичних і ультраправих політиків, зокрема Келіна Джорджеску та Джордже Сіміона.
Політична ситуація в Румунії зазнала різкого загострення минулого року, коли 24 листопада відбулися перші президентські вибори. Неочікувано перемогу здобув ультраправий, проросійський кандидат Джорджеску. Другий тур голосування планувався на 8 грудня, але 6 грудня Конституційний суд Румунії ухвалив безпрецедентне рішення, скасувавши результати першого туру через виявлене втручання Росії у виборчий процес. За два тижні до виборів в соціальній мережі TikTok розпочалася велика кампанія на підтримку кандидата, в якій, згідно з інформацією Румунської розвідувальної служби, брали участь близько 25 тисяч акаунтів. Румунські спецслужби звинуватили Росію у маніпуляціях під час виборів, а Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу щодо фальсифікації результатів голосування.
"Румунія стала ціллю для організованих агресивних гібридних дій з боку Росії, що включають кібератаки, витоки конфіденційної інформації та акти саботажу", - повідомили в Раду національної безпеки Румунії.
В результаті, Джорджеску отримав заборону на повторну участь у виборах, його затримали, і йому загрожує кримінальне розслідування, зокрема через спробу порушення конституційного порядку. Незважаючи на те, що Джорджеску разом зі своїми прихильниками намагався оскаржити це рішення, воно залишилося чинним. Крім того, Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації його кандидатури для участі у повторних виборах. Наразі внутрішня нестабільність в Румунії залишається на високому рівні, а протести та скандали, пов'язані з виборами, тривають.
Проти України, Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.
Після дискваліфікації Келіна Джорджеску, якого підтримувала Москва, кандидатом від об'єднаних ультраправих сил став Джордже Сіміон, голова ультраправого Альянсу за Союз румунів (AUR). Він адаптує свою політичну платформу під вплив Росії, акцентуючи увагу на антиукраїнських, антинатовських та антиєвропейських наративів. Сіміона підозрюють у зв’язках з російськими спецслужбами та ультранаціоналістами, зокрема з Олександром Дугіним, ідеологом російсько-євразійського фашизму. Через це йому заборонили в'їзд до України та Республіки Молдова. Проте в рамках нинішньої виборчої кампанії він займає поміркованішу позицію, щоб залучити ширшу аудиторію та здобути більшу електоральну підтримку. Більшість аналітиків вважають, що після можливого успіху на виборах він повернеться до агресивної проросійської риторики. Наразі Сіміон позиціонує себе як прихильника Дональда Трампа і "рятівника румунської демократії". Після повернення Трампа до президентського кабінету, він поєднує свою "симпатію" до Росії з "почуттям" до американського лідера та його руху MAGA.
"Ми виступаємо природними партнерами Республіканської партії і практично повністю поділяємо ідеї руху MAGA," – зауважив Сіміон. Наразі він не лише ідентифікує себе як наступника Джорджеску, але й його основна передвиборча обіцянка полягає в поверненні його ультраправого товариша у політичний простір Румунії в тій чи іншій формі.
Від початку масштабного збройного конфлікту між Росією та Україною Сіміон активно виступає за скасування санкцій проти РФ, заперечуючи допомогу Україні та поширюючи кремлівські наративи щодо війни. Він також виступає проти вступу України до Європейського Союзу та НАТО. Викликає занепокоєння, що він і члени його політичної сили почали використовувати ідею Великої Румунії, претендуючи на території, які сьогодні належать Україні та Республіці Молдова, стверджуючи, що "без цих земель і об'єднання Румунія ніколи не стане справжньою державою".
Сіміон, як і раніше Джорджеску, закликає до "мудрості Росії" у контексті формування зовнішньої політики. Він стверджує, що в разі своєї перемоги заборонить експорт українського зерна через Румунію та зупинить військову підтримку Україні. Крім того, він рішуче проти приєднання України до ЄС і НАТО. З одного боку, якщо Сіміон вирішить вийти з НАТО або, принаймні, зменшити співпрацю з Альянсом та реально припинити допомогу Україні, йому буде важко реалізувати ці плани, оскільки ультраправі не мають більшості в парламенті. З іншого боку, в румунській політичній системі президент виконує роль глави держави, командувача збройними силами та несе відповідальність за зовнішню політику. Таким чином, наявність відкрито проросійського політика на посту президента може створити серйозні проблеми як для НАТО, так і для України. Крім того, сьогоднішній уряд Румунії є досить нестійким, і результати позачергових виборів можуть кардинально змінити ситуацію в парламенті на користь ультраправих партій.
Також Сіміон може скопіювати, наприклад, тактику Віктора Орбана й виступити у ролі прокремлівського тригера в ЄС та НАТО. Таким чином, різкі політичні зміни в Бухаресті можуть підірвати роль Румунії як одного із основних гравців військового альянсу у сфері регіональної безпеки.
Основні загрози
Результати виборів мають значне значення в контексті стратегічної близькості Румунії до України. Вони можуть сприяти збереженню проєвропейського та центристського курсу країни або ж призвести до наближення до політики, схожої на угорську чи словацьку, яка проявляє опозицію до офіційного Брюсселя. Ці вибори можуть стати вирішальними для визначення позиції Румунії щодо підтримки України у її боротьбі з Росією, або ж сприяти ухваленню рішення про підтримку мирних ініціатив, подібних до тих, які пропонують Орбан і Фіцо.
Чи вдасться врятувати ситуацію?
Впевнена перемога Джордже Сіміона, який набрав близько 40 відсотків голосів, надає йому суттєві шанси на здобуття президентського посту. На другому місці за підсумками першого туру опинився 65-річний Крін Антонеску, спільний кандидат від правлячої трипартійної коаліції – соціал-демократів (PSD), лібералів (PNL) та Демократичного союзу угорців Румунії. Його кандидатура є відображенням традиційного політичного істеблішменту, який прагне зберегти "систему". Багато румунських ЗМІ іронізують над ним, називаючи його "людиною з минулого, яка має на меті рухати Румунію вперед", натякаючи на назву його виборчого блоку "Румуніє, вперед". Однак Антонеску, перш за все, асоціюється з минулим, уособлюючи традиційні політичні сили, які втомили румунів своїми корупційними скандалами. Хоча за останніми даними опитувань Антонеску дещо випереджає Сіміона (52% проти 48%), політична боротьба між ними тільки розпочинається, а другий тур виборів, запланований на 18 травня, обіцяє бути надзвичайно напруженим.
США прагнуть перемоги ультраправих сил
Румунська влада опиняється під значним тиском не лише з боку російських спецслужб, а й з боку адміністрації президента США Дональда Трампа, яка активно намагається забезпечити безперешкодне проведення передвиборчої кампанії ультраправого кандидата Келіна Джорджесу на нових виборах. Віцепрезидент США Джей Ді Венс яскраво продемонстрував увагу команди Трампа до політичної ситуації в Румунії, відкрито засудивши рішення румунського уряду скасувати результати президентського голосування і виключити Джорджесу з виборчих перегонів.
Дональд Трамп-молодший, який, за повідомленнями, побував у Румунії перед виборами 4 травня, висловив обурення з приводу рішення Конституційного суду Румунії. Він охарактеризував його як "спробу Сороса та марксистів завадити" даному кандидату досягти успіху.
Після того, як стало очевидно, що Келін Джорджеску остаточно вибув з участі у виборах, американці почали надавати певну підтримку іншому кандидату ультраправого спрямування - Сіміону. Згідно з повідомленнями, команда цього політика уклала угоду з американською лобістською фірмою, яка забезпечить йому "юридичну допомогу" під час виборчої кампанії.
Сіміона підтримують як у столиці Росії, так і у столиці США.
Нинішні вибори в Румунії стануть показником того, чи виявився вдалим крок скасування попереднього президентського голосування, а також наскільки європейські демократії здатні впоратися з новими викликами, які представляють євроскептики, ультраправі, проросійські та несистемні політики, що отримують підтримку як з Москви, так і з Вашингтона. Цікаво, що саме після надання певних матеріалів румунськими спецслужбами було скасовано перший тур виборів, що свідчить про явне втручання у внутрішні справи країни з-за кордону. Це викликає питання не лише в Румунії, а й у інших європейських країнах, а також в Україні щодо того, як обмежити вплив третіх країн через платформи, такі як TikTok і Telegram. Ці соціальні мережі були згадані як канали зовнішнього впливу, і виникає потреба в заходах, які б зменшили пропагандистську активність інших держав, аби захистити вибори від маніпуляцій і спотворення результатів, - зазначив у ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента".
На думку експерта, сьогодні ультраправий політик Сіміон хоче здобути прихильність не тільки Росії, але й Америки. Тепер головне, наскільки у другому турі вдасться консолідувати проєвропейських політичні сили Румунії, наскільки вони будуть здатні чинити опір, а не ворогувати одне з одним.
"Щодо того, що новий президент Румунії, якщо ним стане одіозний Сіміон, може якось кардинально змінити політику, то зважаючи на його заяви, це більш аніж можливий варіант. При цьому саме Румунія у важкі часи, коли були проблеми з блокуванням кордону з Польщею, стала тим логістичним хабом, який дозволив обійти це блокування. І з цієї точки зору, вочевидь, обрання ультраправого політика вдарить по єдності Європейського Союзу, де з'являться нові проблеми і перешкоди щодо запровадження санкцій проти Росії та прийняття рішень щодо допомоги України. Окрім того, ми напевне отримаємо ускладнення для України у питаннях переговорів з Європейським Союзом - адже Сіміон активно виступає проти євроінтеграції України. Також його остаточну перемогу, вочевидь, Росія може сприйняти як один із моментів своєї перемоги на європейському напрямі і, фактично, подвоїти зусилля щодо інших політиків, яких вона підтримує", - зазначив Олександр Леонов.
