Купив вулики для батька, але сам займаюся їх обслуговуванням.
"Колись мій батько говорив, що коли йому виповниться 50 років, то запустить вуса, заведе пасіку, посадить на коліна онуків і почне їх частувати медом
Перед святкуванням такого важливого ювілею я вирішив подарувати татові вулики. Одночасно я також занурився в цю тему, вивчаючи спеціалізовані книги, – ділиться Микола Романович.
Проте, як виявилось на ділі, бджоли не лише виробляють мед, а й можуть жалити, тому батько висловив думку, що такі створіння йому не підходять. Таким чином, у пана Миколи залишились два шляхи: повернути їх продавцеві або ж взятися за справу самостійно.
У 2011 році він вирішив зайнятися бджільництвом. Це сталося в чудовому місці – Старому Селі, що розташоване в Львівському районі. Неподалік лісу його батько збудував будинок, поруч з яким була присадибна ділянка. Саме на цій землі Романовичі висадили прекрасний сад, де знайшла своє місце і пасіка.
Починали з трьох вуликів, а тепер володіють майже 200 бджолиними сім'ями та приблизно 400 осередками нуклеусного парку. Цей парк працює влітку, а взимку його обсяги значно зменшуються.
Через отруєння бджолиного населення на обійсті, господар вирішив перемістити більшу частину своїх бджіл у гори, до Старосамбірщини. Це місце славиться сприятливими екологічними умовами та великою кількістю медоношів.
Удома залишилася незначна кількість вуликів, які влітку ентузіаст вивозить у село Верхобуж Золочівського району -- на липу. Також удається зібрати цінний поліфлорний мед.
Але на гречку він не виїжджає, оскільки цю культуру вирощує сусідній фермер. Вона росте без використання хімікатів, тому не виникає проблем з отруєнням. Фермер також радий такій співпраці, адже комахи сприяють підвищенню врожайності.
В кінці літа, коли інші рослини в’януть, на допомогу приходить золотарник, який восени заповнює стільники.
Слід зазначити, що Микола Романович належить до тих, хто постійно прагне до навчання та самовдосконалення. Він отримав свою освіту у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнології імені С. З. Гжицького, де в даний час викладає на кафедрі заразних хвороб. Тепер, завдяки науковому підходу, він по-новому аналізує життя бджіл. Зокрема, під час тестування своїх підопічних, він звертає увагу на численні аспекти, які раніше залишалися поза увагою. Оскільки його дослідження комах є глибокими та серйозними, Микола вже досяг певних успіхів у цій царині.
Обладнання має суттєве значення у процесі роботи. Медогонки та інші пристрої бджоляра відповідають промисловим стандартам. Основне завдання – отримати мед, а далі процес автоматизується.
Проте до цього етапу він дійшов поступово. Тому рекомендує новачкам не починати одразу з великих обсягів, адже це може призвести до втрати інтересу до бджільництва. Натомість варто рухатися поетапно, поступово розширюючи своє господарство крок за кроком.
Багато людей висловлюють невдоволення цьогорічною морозною зимою. Проте пан Микола впевнений, що, на відміну від людей, бджоли здатні витримувати холод, адже вони добре адаптовані до низьких температур. Цей час є справжнім випробуванням для пасічника: він має перевірити, наскільки якісно підготувався до сезону, чи забезпечив своїх підопічних кормами та належною вентиляцією. Особливо складно, коли бджоли привезені з тепліших регіонів, адже вони набагато чутливіші до морозів, ніж їхні місцеві побратими.
