Призов до збройних сил. Чи готується Данія до оборони від Сполучених Штатів?
Обсесія Трампа щодо бажання отримати контроль над Гренландією створила додатковий тиск на збройні сили Данії. Подовження терміну служби військовослужбовців може сприяти збільшенню їх чисельності. Водночас, в Данії зростає невдоволення стосовно США, які є союзниками по НАТО.
Хадерслев, розташоване неподалік від східного узбережжя Данії, стало останнім місцем, де данська армія вела бойові дії на своїй території. Це сталося у 1940 році, коли Німеччина вторглася в королівство. Сьогодні, в ситуації, яка здавалась неможливою для повоєнної Європи, суверенітет Данії знову під загрозою - тепер вже з боку Сполучених Штатів, ключового союзника Копенгагена в рамках НАТО. І знову в Хадерслеві данські військові готуються до невідомих викликів майбутнього.
У 2025 році уряд Данії ухвалив рішення подовжити термін обов'язкової військової служби з 4 до 11 місяців. Крім того, з метою забезпечення гендерної рівності, було скасовано попереднє право жінок на відмову від призову. За оцінками експертів, загроза з боку Росії, з якою стикаються всі скандинавські країни, значно зросла після вторгнення РФ в Україну в 2022 році та активізації гібридних атак.
Однак неодноразово продемонстроване небажання президента США Дональда Трампа виключити можливість застосування сили для встановлення контролю над Гренландією - автономною територією Данії - а також байдужість адміністрації Трампа до НАТО загалом, імовірно, стали тим чинником, що підштовхнув Копенгаген до рішучих дій.
"Якщо ми не можемо довіряти американцям, а росіяни здобудуть перемогу, то ми опинимося в абсолютно новому світі, - поділився з DW Петер Вігго Якобсен із Данської королівської академії оборони. - Починаючи з лютого минулого року це офіційна позиція уряду, і саме в такій ситуації опиняються молоді данці".
Ранок понеділка, 2 лютого, став знаковим для казарм у Хадерслеві, де відбулася реєстрація першої групи новобранців, які прибули для проходження навчання в рамках подовженого терміну служби. "Цей день має велике значення для обороноздатності Данії", - зазначив полковник Кеннет Стром, керівник програми призову в Данському оборонному командуванні, яке є частиною міністерства оборони країни. "Це дозволяє швидше зміцнити нашу військову готовність".
Несважаючи на те, що військова служба в королівстві є обов'язковою, усі 120 осіб у цьому наборі стали добровольцями. Навіть з урахуванням подовження терміну служби, Данія продовжує мати змогу вибирати, кого приймати до своїх збройних сил, а кого - ні. Серед тих, хто успішно пройшов відбір,
Леора Ольсен, 19 років, нещодавно успішно освоїла основні команди стройової підготовки.
"Я рада бути тут, - зізнається дівчина, схвалюючи збільшення строку служби. - Мені здається, це відкриває більше можливостей для навчання та здобуття досвіду". Ольсен розповіла, що цікавиться службою у військовій поліції, але поки що мало замислювалася над підвищеним рівнем загроз, із якими нині стикається Данія.
Остаточно облаштувавшись у казармі, 23-річний Себастіан Хедегор розкладає свої речі поруч із двоярусними ліжками. Він зізнається, що усвідомлює всі ризики, пов'язані зі службою, адже завжди мріяв стати військовим. "Не секрет, що війна є невід'ємною частиною військової кар'єри. Можливо, до неї не дійде, а може й дійде," — зауважує Хедегор. У відповідь на запитання, чи вважає він, що ймовірність конфлікту в даний момент вища, ніж рік тому, новобранець погоджується, але вказує, що джерелом загрози є не лише Росія чи США, а "весь світ — це просто той стан, у якому ми опинилися".
Ознайомтеся також з темою: Чи справді Росія і Китай становлять небезпеку для Гренландії? Міф чи дійсність?
Тобіас Роед Єнсен з Данського командування оборони повідомив, що до 2033 року щорічно в армії проходитимуть на майже 2000 військовослужбовців більше. У 2024 році, до впровадження нової системи призову, близько 4600 данців завершували чотиримісячну службу. У перспективі ця цифра зросте до 6500, що суттєво збільшить чисельність збройних сил, які, згідно з відкритими даними, наразі складають понад 20 000 осіб.
У світлі загроз з боку Дональда Трампа ймовірність розгортання цих сил у Гренландії зросла. До того, як президент США після виступу на форумі в Давосі відступив від своїх планів узяти цей арктичний острів під контроль, Данія вже збільшила свою військову присутність там. І навіть посилила відповідні розпорядження - сценарій, який військовий аналітик Вігго Якобсен вважає важким для усвідомлення, але цілком пояснюваним.
"Це просто неймовірно, що данському прем'єр‑міністру доводиться виходити в ефір і заявляти, що Данія не виключає застосування сили. Таким чином, Данія певною мірою була змушена розмістити в Гренландії війська, які отримали наказ негайно вступити в бій, навіть якщо це буде атака з боку США".
Тим часом Коре Якобсен, командир полку, що базується в Хадерслеві, визнає, що нинішня ситуація має стати частиною підготовки новобранців. "Молодь, яку ми приймаємо, постійно сидить у соцмережах і в медіа, вони знають, що відбувається у світі. Тож нам потрібно обговорити цю проблему й пояснити їм, що насправді відбувається, а також яку роль вони відіграватимуть у цьому процесі. Я знаю, що деякі з них дуже хочуть розуміти, що робитиме данська оборона і які кроки уряд планує у зв'язку з цим", - зазначає Якобсен.
Щойно криза навколо Гренландії вщухла, Трамп спровокував нову хвилю обурення, роздратувавши союзників по НАТО й особливо зачепивши Данію. Він заявив, що країни Альянсу, які діяли разом зі США в Афганістані, нібито "трималися трохи осторонь від лінії фронту".
У тій війні Данія втратила більше солдатів у перерахунку на душу населення, ніж будь‑яка інша держава НАТО, окрім США. За даними збройних сил Данії, 44 данські військові загинули в Афганістані під час виконання завдань у межах місій Альянсу. У відповідь на заяву Трампа 27 січня перед посольством США в Копенгагені вивісили 44 прапори з іменами загиблих данських солдатів.
У ту ж ніч працівники охоронної служби посольства зняли національні прапори, що, за словами американського посла, виявилося "недорозумінням". Згодом ці прапори замінили на маленькі пластикові варіанти. Але вони виглядали блякло на фоні великих банерів із іменами загиблих, з якими 31 січня тисячі ветеранів пройшли мовчазною ходою.
Серед учасників маршу був 83-річний відставний генерал ВПС Крістіан Хвідт, який поділився, що раніше ніколи не брав участі в подібних акціях. Хвідт особливо чутливо реагував на висловлювання Трампа, адже він особисто відправляв данських військових до Афганістану і прощався з ними, усвідомлюючи, що багато з них можуть не повернутися живими. "Це зрада, - зазначив він DW, коментуючи слова Трампа. - Ми були в Афганістані з самого початку".
Відставний генерал висловив сподівання, що молоде покоління данських військових, яке сьогодні вступає до армії, не зіткнеться з необхідністю воювати – особливо з традиційним союзником Данії. "Я впевнений у нашій підтримці. Безумовно, сподіваюся, що одна чи кілька осіб не зможуть назавжди зруйнувати цю єдність. Я вірю, що одного дня ми знову об'єднаємося. Це моя надія, і я переконаний, що так і станеться," - підкреслив Хвідт.
Проте багато його співвітчизників наразі мають іншу думку. Згідно з нещодавнім соціологічним дослідженням, яке здійснила данська телерадіокомпанія DR, менше ніж 20% данців продовжують вважати США своїм союзником.
