Революція чи помилка: чому сучасні британські Challenger 3 можуть виявитися невдалими у бойових діях.
Завдяки вдосконаленим системам безпеки, цей танк виглядає багатообіцяючим, проте існує проблема з недостатніми обсягами закупівлі.
Новий основний бойовий танк британської армії, Challenger 3, представляє собою еволюцію попередніх моделей Challenger 1 і Challenger 2 і виглядає обнадійливо. Проте, у нього є певні слабкі місця, про які добре обізнана Росія, зазначає журналіст та військовий експерт Калеб Ларсон у статті для 19FortyFive.
По суті, це глибоко модернізований Challenger 2 з особливим акцентом на головну гармату. Танк отримає не лише вдосконалений броньовий захист (як пасивний, так і активний), а й нову гладкоствольну 120-мм гармату.
Раніші моделі використовували нарізну артилерійську установку такого ж калібру, що давало змогу використовувати спеціалізовані снаряди типу HESH, проте не було сумісним із загальноприйнятими боєприпасами НАТО.
У 2021 році тодішній міністр оборони Бен Воллес повідомив, що до модернізації буде обрано 148 одиниць Challenger 2. Завдяки покращеним системам захисту цей танк виглядає перспективним. Проте є одне "але": надто скромні обсяги закупівлі.
Королівський інститут об'єднаних служб (RUSI), провідний британський аналітичний центр, у нещодавньому звіті відзначив тривожну ситуацію:
"Подібним чином, коли аналітики RUSI востаннє дивилися на армію та бойову дивізію, яку Велика Британія стверджує, що має, вони виміряли кількість основних бойових танків і самохідної артилерії... За програмою Challenger 3 Велика Британія матиме загалом 148 основних бойових танків (у 2030 році)".
Крім того, повідомляється, що Великобританія вивела з експлуатації артилерійські системи AS90, передавши частину з них Україні, натомість отримавши лише 14 гармат Archer. У разі конфлікту з потужним супротивником, як-от російські сухопутні війська, британські сили можуть бути змушені "героїчно" компенсувати свою чисельну перевагу.
У порівнянні з іншими державами, Британія виглядає досить скромно. Наприклад, Сполучені Штати володіють приблизно 4600 танками M1 Abrams, а Німеччина має понад 320 моделей Leopard 2. Навіть Франція, після модернізації своїх танків Leclerc, наблизиться до аналогічного показника.
На тлі тривалої війни в Україні обидві сторони володіють значними арсеналами танків: Україна має близько 1500 одиниць, тоді як Росія - приблизно 2000. Водночас втрати є вражаючими: за даними Oryx, задокументовано понад 1100 українських та близько 3850 російських танків, що були втрачені. Ці цифри є обережними оцінками, і реальні втрати, ймовірно, виявляться ще більшими.
Ці дані акцентують увагу на тому, що у війні вирішальну роль відіграють не лише "найсучасніші" технічні засоби, а й здатність їх підтримувати та відновлювати в промислових обсягах. Для збройних сил Великобританії навіть незначні втрати танків можуть мати серйозні наслідки.
RUSI підкреслює, що чисельність не є єдиним критерієм для оцінки ефективності.
"Варіанти вирішення існують, проте їх реалізація вимагатиме зусиль у плануванні та встановленні пріоритетів. Великій Британії слід зосередитися на інвестиціях у підтримуючі системи, такі як мостове обладнання, перш ніж розглянути можливість придбання додаткових танків чи літаків. Технології повинні стати центральним елементом цього процесу. Однак для підвищення бойової ефективності необхідні інновації, розробка нових стратегій і тактик, а також оновлене навчання."
Інакше кажучи, новий танк сам по собі не забезпечує переваги на полі бою. Для цього необхідні ефективна логістика, підготовленість, технічне обслуговування та відповідна інфраструктура.
Як повідомляв УНІАН, Сполучені Штати істотно прискорили процес оновлення танків Abrams. Серед основних нововведень можна виділити автозавантажувальну систему, активний захист, вдосконалену трансмісію, покращену ергономіку та нові бойові технології.
У той же час, видання The Telegraph повідомило, що танки Leopard 2 продемонстрували незадовільні результати на українському фронті. Як зазначили українські військові, можливості цього танка виявилися обмеженими.
