Супротив, загрози та уповільнена підтримка: китайський вплив на Україну, погрози Путіна щодо "ядерної зброї", а ЄС виявляється безсилим перед Орбаном.

У Бразилії відбувся фінал саміту G20. 18-19 листопада представники провідних економік світу зосередилися на питаннях торгівлі, змін клімату та міжнародної безпеки, зокрема обговорюючи конфлікт в Україні.

Водночас європейські союзники України шукали шляхи надання підтримки нашій державі в її боротьбі з Росією, враховуючи можливу відмову новообраного президента США Дональда Трампа від допомоги. Російський лідер Володимир Путін пропустив саміт у Бразилії, оскільки "нікчемний" ордер, виданий Міжнародним кримінальним судом у Гаазі, все ж вплинув на його рішення. Однак, здається, він не був особливо засмучений, адже США, нарешті, почули Україну і її заклики до дій проти Росії.

Останні міжнародні події, пов'язані з війною в Україні, а також їхній вплив на подальший розвиток ситуації, висвітлені у матеріалі OBOZ.UA.

Китайські обставини в умовах присутності Байдена.

На саміт у Бразилії завітали ключові політичні фігури, серед яких президент США Джо Байден та лідер Китаю Сі Цзіньпін. Однак, з огляду на те, що Байдену залишилося всього два місяці до завершення його терміну в Білому домі, центральною постаттю на цьогорічній G20 став саме китайський лідер. Виглядає, що саме Сі визначив результати саміту, особливо в контексті обговорення ситуації в Україні.

Підсумковий документ Ріо містив лише один пункт, присвячений "конфлікту" в Україні, порівняно з сімома пунктами в декларації саміті G20 у Нью-Делі у 2023 році. Цього разу лідери G20 узгодили спільну декларацію, в якій пом'якшено раніше узгоджену критику дій Росії в Україні: міститься лише загальна згадка про "людські страждання", спричинені "1000-денним конфліктом", і згадано про "негативні додаткові наслідки війни" й вітаються "ініціативи, які підтримують всеосяжний, справедливий і міцний мир". На відміну від документа, підготовленого на тогорічному саміті, комюніке цього року не містило засудження ядерних загроз, пов'язаних з Україною, вимоги припинити атаки на продовольчу й енергетичну інфраструктуру, хоча, зважаючи на перебіг подій сьогодення, це більш ніж актуально.

За інформацією, деякі європейські делегації висловлювали вимоги щодо більш суворих формулювань, які засуджують дії Росії у зв'язку з потужними ракетними ударами та атаками безпілотників на цивільні об'єкти. Однак, зрештою, вони вирішили відмовитися від цієї пропозиції, побоюючись, що це може зірвати ухвалення загальної заяви. Не важко здогадатися, хто міг натякнути на недоцільність включення пунктів засудження Росії, адже китайські представники на всіх форумах вже давно дотримуються однієї й тієї ж позиції.

Ердоган прагне зайняти роль провідного миротворця.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган має намір представити Україні свій план для врегулювання конфлікту. Він пропонує "заморозити" бойові дії і створити демілітаризовану зону в східному Донбасі, де будуть розміщені міжнародні миротворці як додаткова гарантія безпеки. У рамках цього плану передбачено, що Захід відкладе розгляд питання про вступ України до НАТО на принаймні 10 років. В обмін на це, Україна отримає західну військову допомогу. У Туреччині вважають, що це є "найбільш реалістичним варіантом", хоча визнано, що втілення даного плану може бути досить складним.

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган сподівається переконати Володимира Зеленського, президента України, приєднатися до мирних переговорів у Стамбулі. За інформацією Bloomberg, Ердоган ознайомлений із розвідданими, які вказують на те, що Україні загрожує значна втрата територій у найближчі місяці, якщо бойові дії не припиняться. Агентство зазначає, що цей план Ердогана може отримати підтримку деяких союзників України, які стурбовані можливістю прямого конфлікту з Росією внаслідок вступу України до НАТО.

У цьому контексті президент України Володимир Зеленський наразі чітко підкреслює неможливість ведення переговорів з Росією в даний момент, вважаючи такий підхід невигідним. Він зазначає, що діалог можливий лише в тому випадку, якщо Україна буде підтримуватися союзниками і матиме достатню силу.

Росія проти замороження

Прессекретар російського президента Пєсков висловив думку, що для Росії неприйнятним є варіант замороження конфлікту по лінії бойового зіткнення. Цю позицію підтримав і міністр закордонних справ РФ Лавров, який підкреслив, що "замороження конфлікту в Україні на теперішніх позиціях стане для Росії ще менш вигідним, ніж Мінські угоди". Питання про те, як новообраний президент США Трамп реагуватиме на цю позицію Кремля, набуває все більшої актуальності, адже в його мирному плані замороження по існуючій лінії фронту є одним з ключових пунктів.

"Нині дехто почав тверезо дивитися на конкретно українську ситуацію і говорити: "Ну ось, що втрачено - того не повернеш, давайте якось заморозимося, давайте по лінії фронту перемир'я на десять років, потім подивимося. Це ті самі Мінські домовленості в новій обгортці. Навіть гірше", - сказав глава російського МЗС. Додаючи, що позиція Москви чітко сформульована Путіним у червні цього року (тоді диктатор РФ висунув Україні ультиматум, аби вона віддала Запоріжжя та Херсон, розпустила армію та зафіксувала нейтральний статус).

Путін висловлює загрози щодо ядерної зброї, але при цьому проявляє обережність.

Володимир Путін вперше прокоментував отримане Україною дозволення від США на застосування дальнобійних ракет для атак по російській території. На цей раз він не зміг знайти інших аргументів, окрім як знову нагадати про наявність ядерної зброї, підкреслюючи, що їх у нього чимало і він готовий їх використати.

19 листопада, в день, коли американці офіційно підтвердили надання дозволу та з'явилася перша інформація про можливе використання українцями зазначеної зброї, російський лідер затвердив "основи державної політики в сфері ядерного стримування", що розширює межі використання ядерної зброї.

Згідно з новими змінами, умови, які дозволяють Росії застосувати ядерну зброю, включають: отримання достовірної інформації про запуск балістичних ракет, що загрожують території Росії або її союзників; використання противником ядерної зброї або інших видів зброї масового знищення проти Росії та її союзників; а також надходження надійних даних про масові запуски повітряно-космічних засобів нападу (стратегічні та тактичні літаки, крилаті ракети, безпілотники, гіперзвукові та інші апарати), які перетинають державний кордон Росії. Крім того, Москва вважатиме агресію з боку країни, що входить до військової коаліції, блоку чи союзу, агресією такого об'єднання в цілому, як зазначається в оновленій ядерній доктрині.

Пєсков знову підкреслив, що "застосування західних ракет Збройними силами України проти Росії відповідно до нової доктрини може призвести до ядерної реакції".

Однак через деякий час після цих новин з'явився коментар Сергія Лаврова у стилі "миру мир" про можливість ядерної відповіді на удар по Брянській області, де Україна вперше застосувала американські далекобійні ракети ATACMS, атакувавши склад БК:

Ми рішуче стоїмо на позиції, що слід вжити всі можливі заходи для запобігання ядерній війні. Вважаємо, що ядерна зброя служить, насамперед, інструментом стримування, який має на меті уникнення та запобігання будь-якому конфлікту такого масштабу. Саме так ми розглядаємо цю ситуацію.

Схоже, що ще одна "червона лінія" Путіна успішно пройдена.

Орбан активізує свої дії проти України.

Міністри закордонних справ та оборони країн Європейського Союзу 18-19 листопада провели обговорення щодо підтримки України в умовах можливих сценаріїв, зокрема з урахуванням ймовірної перемоги Трампа. Незважаючи на заклики лідерів Балтії, Скандинавії та Польщі до збільшення допомоги Україні, старі проблеми все ще заважають цьому. Зокрема, міністри закордонних справ ЄС не змогли досягти згоди щодо розблокування коштів Європейського фонду миру, з якого країни ЄС отримують компенсації за поставлену Україні зброю. Угорщина знову наклала вето на це рішення, попри обіцянки, що її внески не будуть використані для військової допомоги Україні. Перед початком голосування міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто підкреслив, що його країна не відмовиться від свого протистояння військовій підтримці України.

Високий представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель обіцяв знайти рішення, як обійти блокування Будапешта, але подолати угорський опір так і не вдалося.

Напередодні міністри закордонних справ Європейського Союзу розглянули питання щодо скасування обмежень для України, що стосуються атак на Росію. Хоча в підсумку загальне рішення не було прийняте, деякі члени ЄС дозволили Україні використовувати надану їй зброю для проведення ударів вглиб території РФ. Інформація про конкретні країни, які надали таку згоду, наразі залишається невідомою. Раніше Франція та скандинавські держави висловлювали готовність розглянути можливість надання такого дозволу.

Це ще один етап здачі України, і Путін завдасть нового удару.

Щодо підсумків саміту, варто зазначити, що фінальний документ є результатом тривалих переговорів. З того, що я чув, наші партнери прагнули надати цьому документу більш жорсткий характер стосовно Росії, проте, очевидно, це не вдалося реалізувати. Причиною цього стало посилення позицій країн Глобального Півдня та Китаю. Також варто врахувати, що Росія активно працювала над своїм впливом. Внаслідок цього ми отримали документ, який, на мою думку, свідчить про критичну ситуацію в контексті війни та наближену до критичної в дипломатичній сфері. Таку думку висловив в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA колишній надзвичайний і повноважний посол України в США та Франції Олег Шамшур.

Дипломат вважає, що план Ердогана, по суті, нічого не змінює. Це черговий план капітуляції України. Тому що зрозуміло, як тільки буде заморозка, це значить, що всі ці території, які загарбані, фактично, вони залишаться під п'ятою Кремля, і ніхто Україні не дасть можливості розпочати контрнаступ, навіть якщо для цього буде достатньо сил. Тобто це дійсно абсолютно неприйнятний план.

Цікаво, що навіть цього Путіну недостатньо. Він прагне захопити чотири українські області і домогтися повної відмови України від будь-яких намірів вступити до НАТО. Ймовірно, з часом, коли він вважатиме це доцільним, Путін знову вдасться до агресії. Отже, ці плани на мир фактично нічого не вирішують. Вони створюють лише ілюзію для тих, хто їх пропонує, що питання може бути якось врегульоване. Очевидно, що в реальному житті це призведе до відновлення війни, можливо, з ще більшою силою та жорстокістю з боку Путіна, - вважає Олег Шамшур.

Щодо ядерних погроз із боку Путіна, то, на думку дипломата, до них треба ставитися серйозно. Але чого не можна робити, вважає Шамшур, то це ухвалювати стратегічні військово-політичні рішення під погрозами від Путіна, під шантажем з його боку. Це абсолютно неприпустимо, і саме так Путін поводився весь час, залякуючи Захід. І це має свій результат, достатньо подивитися на політику адміністрації Байдена, яка дає Україні дозволи, необхідну зброю, за принципом, як кажуть самі американці, - "замало й запізно".

"Якби було стратегічне розуміння, що треба завдати глибокої військової поразки Росії, що без цього нічого не буде, тоді, очевидно, українці не опинилися б у тій критичній ситуації, в якій перебувають зараз.

Замість того, щоб піддаватися страху перед Путіним і ухвалювати рішення під його тиском, необхідно створити таку ситуацію, в якій він почне боятися нас і наших союзників. Лише за таких умов можна сподіватися на військову перемогу над Росією. На даний момент політика Байдена та інших партнерів, на жаль, часто ґрунтувалася на побоюваннях щодо дій Путіна. Проте ми вже неодноразово спостерігали, як він малював свої умовні «червоні лінії», а коли справа доходила до реальних дій, завжди відступав, - зазначає Олег Шамшур.