Унікальні метали України: чи стала причиною нападу Росії їх наявність і які вигоди можуть здобути США?

Останні 15 років в Україні з держбюджету не фінансувалися системні геологічні роботи.

Тема з рідкісноземельними елементами, які начебто хочуть отримати США від України, взамін за військову допомогу, підсилила інтерес до вітчизняної геології та власне до українських геологів.

Багатьох цікавить, чи зможе Україна надати американцям рідкісні метали і чи дійсно наша земля багата на таку унікальну сировину, якою марять за океаном.

ТСН.ua поспілкувався на цю тему з Стеллою Шехуновою, директоркою Інституту геологічних наук НАН України, академіком НАН України, докторкою геологічних наук.

Чи здатна Україна реально постачати США ці унікальні мінерали в обмін на військову підтримку?

- До того, щоб взяти і "надати" ще дуже і дуже далеко. Поки йдеться про перспективні геологічні об'єкти з рудою, у якій можна знайти певний відсоток корисних копалин, про які кажуть американці. Ці метали у геологічних утвореннях поширені не так рівномірно, як ми можемо собі уявити.

Якщо ви мали нагоду відвідати станції Київського метрополітену, то, напевно, звернули увагу на їхнє оздоблення, яке виконане з граніту та інших магматичних порід. Ці породи, що виникли внаслідок більш-менш однорідного розплаву, потім охолоджувалися та кристалізувалися, при цьому відбувалася диференціація речовини як через кристалізацію, так і через гравітаційні процеси. Вони мають складну неоднорідну структуру, в якій можна знайти великі ксеноліти первинних непереплавлених порід, що були поглинені магмою, а також характерні включення великих кристалів, які формують прожилки та пегматити. Саме в таких ділянках породи часто зосереджені корисні, а іноді й рідкісні компоненти.

В Україні потенційні геологічні об'єкти для видобутку рідкісних земель розташовані в породах Українського щита, зокрема в гранітах, сієнітах, лужних сієнітах, пегматитах і метасоматитах.

Отже, їх ще потрібно розшукати?

Для того щоб дослідити певне родовище, спочатку необхідно здійснити загальне картування території, а згодом виявити на ньому потенційно перспективні ділянки — це лише етап пошуку. Наступним кроком є безпосередня розвідка, яка проводиться після підтвердження наявності підвищеної концентрації корисних копалин на певній ділянці. Перед цим важливо зрозуміти, як саме розташоване це рудне тіло, а також визначити його потужність. Іншими словами, коли йдеться про "віддачу металів", це точно не є такою ж простою справою, як передача злитків золота в банківському сейфі — не просто взяв і передав комусь.

Багато з наших об'єктів з потенціалом поки що залишаються лише можливістю здобуття "металу". Зазвичай, перспективний об'єкт потребує детального вивчення, оцінки економічної вигідності розробки та організації процесу видобутку. Для дослідження родовищ корисних копалин застосовуються різноманітні геофізичні та мінералого-геохімічні методи.

Є в Україні і розвідані родовища. До прикладу Азовське. В ньому ми маємо комплексні корисні копалини - цирконій, рідкісноземельні руди. На жаль, тепер це родовище на непідконтрольній території у східному Приазов'ї.

Це схоже на процес збору грибів: ми усвідомлюємо, що вони можуть бути в лісі, але спершу потрібно досягти лісу, уважно їх пошукати, зібрати, а вже потім передати комусь іншому.

Приблизно так. Проте, якщо ви натрапите на гриби, вам потрібно буде їх відсортувати і очистити. А з рудами, що містять рідкісноземельні елементи, ситуація ще складніша. Навіть якщо вам пощастить знайти мінерал з корисними компонентами, їх доведеться видобувати з використанням фізико-хімічних процесів.

Багато людей, напевно, знають про процес видобутку золота. У промислових умовах з тонни руди можна отримати від 0,5 грама до десятків грамів золота. Що стосується руд, багатих на рідкісноземельні метали, то їх вміст варіюється від кількох відсотків. Наприклад, у комплексному Азовському родовищі, яке я вже згадувала, вміст триоксидів рідкісних земель у руді коливається від часток відсотка до понад 12,5%, тоді як вміст діоксиду цирконію може сягати від часток відсотка до більше 42%.

Чи потрібні спеціальні технології для видобутку рідкісних земельних елементів?

Так, технологічний прогрес має величезне значення. Наприклад, на території України є значні запаси титану, але, на жаль, ми не виробляємо кінцеву продукцію з цього матеріалу. Наші можливості обмежуються лише збагаченням та виробництвом концентратів – рутилового або ільменітового. Наступний етап переробки потребує більш розвинених технологій та інвестицій. На жаль, розвиток наших технологій призупинився. Навіть у випадку титану, де ми мали конкурентні переваги і повний виробничий цикл, ми не використовуємо весь потенціал.

Чи справді регіон Донбасу містить значні запаси цих рідкоземельних елементів?

Ні, мова йде про східну частину Приазов'я. У цьому регіоні частково розташовані корисні копалини рідкісноземельних елементів. На жаль, два родовища наразі знаходяться на окупованих територіях. Це магматичні породи, що містять як інші цінні складові, так і рідкісноземельні елементи.

Рідкісноземельні метали та дефіцитні мінерали можна знайти не тільки на сході та півдні України, які частково контролюються противником. У північно-західному регіоні Українського щита особливу увагу привертає Ястребецьке флюорит-рідкісноземельне родовище, яке відзначається високим потенціалом на вміст ітрію, а також Луговський масив з його унікальними лужними гранітами.

В центральній частині Українського щита певні перспективи пов'язані з комплексними проявами уран-золото-рідкісноземельної мінералізації, зокрема на Балці Корабельній.

Окрім зазначених основних об'єктів, існують також групи перспективних ресурсів у вивітрювальних породах та розсипах на території Середнього Побужжя, а також у Київській, Вінницькій та Житомирській областях. Зокрема, в зонах вивітрювання Сущано-Пержанського регіону на північному заході Українського щита.

Але на багатьох з цих об'єктів ще потрібні геолого-розвідувальні, геолого-економічні дослідження, для визначення систем їх розробки із повною реалізацією їх комплексних ресурсів.

Яке у вас ставлення до думки, що війна могла початися через наявність рідкісних металів і корисних копалин? Дехто вважає, що саме ці ресурси стали причиною нападу Росії на Україну.

- Я вважаю, що Росія розпочавши війну сподівалась швидко змінити владу на лояльнішу до себе і у 2022 році не мала планів довготривалої війни. Імперія хотіла зберегти контроль над територією України у м'якший спосіб ніж при захопленні Криму. І питання мінеральних ресурсів (можливо крім урану) не було ключовим.

Безсумнівно, численні збройні конфлікти в світі були спровоковані боротьбою за природні ресурси, мінерали та корисні копалини. Наприклад, протягом багатьох років французькі та німецькі війська змагалися за контроль над родовищами в Ельзасі та Лотарингії. У часи Другої світової війни в північній частині Європи точилася боротьба за нікелеві руди в районі Петсамо-Печенги у Фінляндії. Спочатку ці родовища належали фінському уряду, проте в 1930-1940-х роках німці активно видобували нікель, а згодом контроль над ними перейшов до росіян. Навіть сучасні бізнесмени, такі як Пригожин, використовували природні ресурси в Африці, зокрема, корисні копалини, як засіб для отримання прибутку.

Проте я не вважаю, що агресія Росії проти нас була викликана лише прагненням заволодіти мінеральними ресурсами. Основною причиною є глобальна геополітична ситуація, а природні ресурси стали своєрідними додатковими вигодами. Коли Росія анексувала Крим, вона не лише захопила територію, а й отримала доступ до родовищ вуглеводнів, розташованих на чорноморському шельфі.

До прикладу, після аварійного затоплення шахти в Солотвино (на Закарпатті) у 2010 році, у нас залишилося єдине родовище з видобутку кам'яної солі біля Бахмута (колишній Артемівськ) в Соледарі. Родовище зараз на непідконтрольній Україні території. Не знаю чи є там видобуток і чи отримує прибутки агресор, але Україна залишилася без власної кам'яної солі.

Цікаво зазначити, що навіть до початку війни, без окупації, близько 80% титанової продукції з наших родовищ експортувалося до Росії. Це свідчить про те, що корисні копалини можна видобувати і без анексії територій. У нас є родовища титану, які ми активно розробляємо, але прибуток від цього залишається невисоким. По суті, ми продаємо лише сировину, зокрема ільменітовий та рутиловий концентрат, а не готову продукцію з титану чи його сплавів.

Ситуація з залізорудними родовищами має подібні тенденції. До початку війни ми мали змогу виробляти сталі та металургійну продукцію високої якості, але втрата Маріуполя та інших південних міст суттєво вплинула на металургійну промисловість. Тому для відновлення економіки після війни необхідно сфокусуватися не лише на видобутку корисних копалин як сировини, а й на створенні технологічних ланцюгів та виробництві товарів з підвищеною доданою вартістю.

Виглядає на те, що росіяни мають чітке уявлення про те, де й чим відзначається багатство українських земель.

- За радянських часів вся геологорозвідувальна інформація, яка отримувалась за результатами геолого-розвідувальних робіт на території України, відправлялася першим примірником звіту до Москви. Тобто росіяни мають всю інформацію про наші корисні копалини, бо такою тоді була система.

Окрім кількох нових родовищ вуглеводнів, розташованих на шельфі Чорного моря, які також потрапили під контроль Росії, більшість цих ресурсів були виявлені ще в часи радянської епохи. Тоді в геологічну розвідку інвестували чималі кошти, проводилися систематичні геолого-зйомочні та геолого-розвідувальні роботи. Натомість за останні 15 років в Україні не було виділено фінансування з державного бюджету на систематичні геологічні дослідження, включаючи геолого-картографічні роботи; зосереджувалися лише на обробці та переінтерпретації вже наявних даних. На жаль, українська геологічна галузь протягом кількох десятиліть переживає не розвиток, а занепад.

Для відновлення країни після війни необхідно зосередитися на розвитку ключових галузей, які потребують вдосконалення мінерально-сировинної бази стратегічних копалин, а також на забезпеченні населення якісною питною водою, сировиною для будівельних потреб, виготовлення скла та інших матеріалів. Ці завдання можуть бути успішно вирішені завдяки співпраці кластерних об'єднань геологів, науковців і практиків.

Не так давно ТСН.ua інформував про те, що українські металеві вироби привернули увагу Трампа: які мотиви криються за американською пропозицією.