Ринок автозаправних станцій вступає у фазу змін. Хто виявиться в числі тих, хто виживе, і які перспективи цін?

Акцизи на пальне та нові податки, а також зменшення попиту на тлі зростання впливу держави можуть значно змінити "рельєф" ринку АЗС. Хто у "зоні ризику", а хто стане "бенефіціаром" змін, і як це все відобразиться на цінах, - розбирався УНІАН.

28 листопада президент України затвердив закон №11416-д, який не лише збільшує податкові ставки та військовий збір для більшості секторів економіки, але й вводить специфічну норму для автозаправних станцій — обов'язкові авансові податкові платежі з кожної заправки.

Проте експерти зазначають, що існують й інші державні вимоги до операторів автозаправних станцій, які можуть призвести до підвищення цін на бензин на 4 гривні за літр. Найбільше це торкнеться мереж, що пропонують найдешевше пальне, що ставить під загрозу їхню фінансову стабільність і спонукає до жорсткої конкуренції за виживання на ринку. Крім того, спостерігається активне збільшення державної частки, яка поступово перетворюється на ключового гравця в цій сфері.

Отже, країна, імовірно, стоїть на межі суттєвих трансформацій у сфері пального. Чи стануть ці трансформації вигідними для споживачів, чи навпаки, призведуть до негативних наслідків? Хто ж виявиться першим, хто скористається новими умовами ринку, а хто, навпаки, здобуде найбільші вигоди? Відповіді на ці запитання ви знайдете в матеріалі УНІАН.

Попри те, що серйозні розмови про переділ ринку АЗС почалися лише наприкінці 2024 року (після поглинання державною "Укрнафтою" мережі Shell в Україні, частина акцій якої раніше належала росіянам), галузь вже давно переживає трансформації.

Значний вплив на ситуацію мали повномасштабна війна та паливна криза 2022 року. Проте, до завершення 2024 року ринок у певній мірі адаптувався і продовжував функціонувати без суттєвих змін, досить успішно перенаправивши постачання пального через західні кордони.

Незважаючи на покращення логістичних процесів, попит на паливні ресурси з 2022 року не зріс, а навіть навпаки — зменшився. Це пояснюється мобілізацією та загальними військовими ризиками, які негативно впливають на бізнес-активність. Про це в інтерв'ю УНІАН розповів співзасновник компанії "Прайм" і паливний експерт Дмитро Льоушкін. Він вважає, що до початку 2026 року в Україні може залишитися лише п’ять мереж автозаправних станцій, які в результаті поглинуть тих, хто не зможе витримати кризу.

На початку 2026 року, ймовірно, залишиться близько п'яти мереж. Декому доведеться продати бізнес вже цієї зими, інші ж можуть зробити це влітку. Я вважаю, що ситуація у країні залишається напруженою через війну, і ніхто не знає, коли вона завершиться. Щороку споживання знижується приблизно на 10%, - зазначає експерт. - Люди емігрують, промисловість стикається з труднощами, а обсяги перевезень зменшуються через занепокоєння щодо безпеки. Єдине підвищення активності спостерігається під час сільськогосподарських робіт. Ринок буде зменшуватися, оскільки ситуація залишається досить тривожною.

Важливу роль у цих процесах відіграють податкові нововведення, зокрема нове зобов'язання для автозаправних станцій сплачувати авансові платежі з податку на прибуток.

З цією думкою згоден і Сергій Куюн, директор консалтингової компанії "А-95".

В Україні спостерігається аномальна ситуація на ринку пального. Кількість автозаправних станцій значно перевищує реальні потреби. Багато з них продовжують функціонувати через неналежний контроль держави за сплатою податків. Наприклад, згідно з інформацією Державної податкової служби, близько 40 з 50 найбільших мереж у 2023-2024 роках мали нульовий або майже нульовий прибуток. "Це означає, що вони декларували або зовсім незначні доходи", - зазначає експерт. Водночас, аналіз роздрібних націнок (різниці між оптовими та роздрібними цінами на пальне) засвідчує, що останні два роки стали найприбутковішими за останнє десятиріччя.

Пан Куюн наводить ще один приклад "недотримання податкових зобов'язань", звертаючи увагу на рівень офіційних зарплат співробітників в деяких мережах АЗС. За його словами, ці оклади в окремих випадках виявляються більш ніж удвічі нижчими, ніж у конкурентів, що викликає запитання про те, як ці компанії взагалі залучають працівників.

"За інформацією Державної податкової служби, у великих мережах, таких як БРСМ, МОТТО та інших, офіційні зарплати співробітників не перевищують 10 000 гривень на місяць. Натомість у мережах ОККО, Shell, AMIC, SOCAR та UPG середні оклади сягають близько 25 000 гривень", - зазначає він, натякаючи на практику "зарплат в конвертах".

Ось чому тема авансових платежів і оподаткування в цілому є надзвичайно актуальною для цієї сфери – адже велика її частина функціонує в "тіньовому" секторі. Це, в свою чергу, має прямий вплив на вартість пального.

"Завдяки несплаті податків, підвищена рентабельність дозволяє навіть малим станціям, які реалізують від 500 до 1500 літрів пального на день, залишатися на плаву, що було б неможливим в інших країнах. Тому, якщо кількість автозаправних станцій почне скорочуватися, це буде викликано лише посиленням державного контролю за виконанням податкових зобов'язань. Цей процес вже можна спостерігати", - зазначає Сергій Куюн, коментуючи можливі зміни на ринку АЗС.

Дмитро Льоушкін детально розглядає питання податків та авансових платежів, наголошуючи на важливості врахування інших законодавчих змін у цій сфері. Він зокрема зазначає новий закон, що стосується мінімальних запасів пального на автозаправних станціях, а також заплановане підвищення акцизів на паливо, яке має відбутися 1 січня 2025 року. Внаслідок цих змін, загальна вартість пального може зрости на 4 гривні.

Проте цей процес буде відбуватися нерівномірно.

Згідно з новим законодавством щодо авансових платежів, з 1 грудня кожна автозаправна станція зобов'язана сплачувати 60 тисяч гривень податку на прибуток. Експерт пояснює, що для преміальних мереж, які вже сплачують по 150 тисяч гривень, це не стане проблемою. Проте, якщо мова йде про дискаунтери, які звітують лише про прибуток у 2-3 тисячі гривень на місяць, їм доведеться шукати додаткові кошти. Це може призвести до підвищення цін на 1 гривню за літр пального або змушувати їх шукати альтернативні рішення. В умовах, коли інші схеми оподаткування вже вичерпані, єдиним виходом може бути недолив. Якщо ціни залишаться незмінними, імовірно, що або буде недолив, або використають інші хитромудрі методи. Які саме рішення вони оберуть, залежить від їхньої совісті.

На його думку, дискаунтери опинилися в складній ситуації: їм потрібно вибрати між підвищенням цін до преміального сегмента, що призведе до втрати основної конкурентної переваги — доступності, і ризиком втрати бізнесу. Експерт зазначає, що цей "лічильник для дискаунтерів" почав діяти "з цього понеділка". У найближчому майбутньому також запрацюють нові законодавчі ініціативи, які можуть змінити ситуацію на ринку АЗС та призвести до зростання цін для українських споживачів.

"З 24 грудня запрацює закон про мінімальні запаси (що зобов'язує заправні станції накопичувати і зберігати паливо у обсязі 3% від загального обороту або виділяти кошти на забезпечення цих запасів, - УНІАН), через що пальне знову додасть у ціні. Але тут процес можна трохи потягнути, адже всі мережі вже закупилися паливом на 1,5-2 місяці. Ефект цього закону почне відображатися наприкінці січня, по мірі виснаження запасів", - продовжує експерт.

Загалом, зима - це "низький сезон", через що запаси пального будуть розкупати повільно. І, відповідно, їх будуть збільшувати лише ближче до весни. Загалом, разом з акцизами та підвищеннями податків, це все додасть 2-4 гривні на кожен літр. Але покупці преміального палива цього, ймовірно, можуть і не помітити, на відміну від споживачів найдешевших марок.

Ціни, які ви спостерігаєте на заправках, містять значну частину маркетингової надбавки. Насправді, вартість пального є істотно нижчою. Наприклад, наприкінці листопада "робоча ціна" коливається в межах 46-47 гривень за літр, тоді як на прилавках ви бачите 54-55 гривень, - зазначає пан Льоушкін. - Ці 7 гривень, умовно кажучи, і є маржею АЗС. З цих коштів враховуються різноманітні знижки та акційні пропозиції. Якщо виникне необхідність у збільшенні витрат, маркетинг може зазнати коригування. Заправки, де маржа менше 4 гривень, будуть змушені підвищити ціни. А преміум-мережі, в свою чергу, скоротять витрати на маркетинг у перехідний період. Проте з часом все знову стане на свої місця.

Отже, деякі компанії будуть змушені підвищити ціни вже в грудні-січні, тоді як інші зроблять це ближче до весни. Проте, фактично, всі учасники ринку піднімуть ціни. І це відбувається без врахування нового загострення конфлікту на Близькому Сході, яке провокує зростання світових цін на нафту. Це, безсумнівно, негативно вплине на українських споживачів, оскільки вплине на загальний рівень інфляції в країні, адже логістичні витрати становлять частину вартості кожного товару на полицях наших магазинів.

Втім, те, що погано для споживача, може бути вигідним державі - чим вищі ціни, тим більше податків вона з них отримає. Звісно, якщо втримає курс гривні, бо інакше ці "прибутки" будуть "дутими". Але це вже інша історія.

Беручи до уваги всі обставини, можна припустити, що ми близькі до зміни у сфері автозаправних станцій.

"Чому б і ні? Ми вже спостерігаємо за цими змінами. Видно, що відбувається з компанією Shell, а також як знижується позиція "Авіас". Цей гігант, який колись домінував, вже практично зник. Перетворення ринку триває вже тривалий час. У цілому, ринок все ще існує лише завдяки тому, що "Авіас" звільнив 10% своєї частки, що стало справжнім порятунком для багатьох дискаунтерів," - зазначає Дмитро Льоушкін.

Проте, він поки що не бажає розкривати інформацію про угоди, які знаходяться на стадії підготовки. Крім того, спеціаліст переконаний, що істотні трансформації на ринку можуть відбутися не найближчим часом, а в літній період.

"Навряд чи на піку "істерики" на ринку хтось захоче продаватися. Адже покупців не так багато й вони будуть пропонувати дуже низькі ціни. Всі будуть намагатися дожити до літнього "високого сезону" продажів. Коли мережі будуть більш ліквідними. Тому якщо й будуть якісь угоди про поглинання, то ближче до літа, коли можна буде отримати кращу ціну, - каже фахівець. - Я не хотів би, щоб вони на мене образилися, але я не бачу перспективи у "Маркету", AMIC та VST. Останні вийшли запізно на ринок і не змогли знайти "свого" клієнта. AMIC - це європейська компанія, яка, ймовірно, піде шляхом Shell й захоче позбутися активів в Україні. Таким мережам як Marshal або "Фактор" теж може закортіти продатися, якщо їм держава "кисень" перекриє".

Але Сергій Куюн з цими прогнозами не погоджується.

"Прогнози про "5 мереж" я вважаю занадто радикальними. Зменшення концентрації АЗС буде відбуватись насамперед за рахунок нелегальних АЗС та невеличких регіональних мереж з невеличкими продажами. Між тим решта станцій отримають додаткові обсяги реалізації і зможуть зміцнити свої позиції", - каже експерт, натякаючи не на переділ, а, скоріше, на консолідацію ринку.

А хто ж отримає головні переваги від нового стану справ? Пан Льоушкін вважає, що це будуть ті, хто "має якусь фішку".

Експерт зазначає, що у наступному році виживуть компанії БРСМ та UPG, які мають надійну структуру, а також "Авантаж" і BVS, що працюють на газі. ОККО та WOG зможуть утриматися завдяки ефективним маркетинговим стратегіям. Ті, хто не має суттєвих конкурентних переваг, зіштовхнуться з труднощами. Проблеми також виникнуть у компаній, що займаються "кешем" та обналом і використовують "схеми", адже держава активно контролює їх діяльність, і тривати в такому режимі буде важко. На думку експерта, всі інші гравці ринку продовжують працювати лише через те, що наразі не можуть знайти вигідного покупця.

Але головним бенефіціаром змін фахівці називають державу.

Поки приватні мережі продовжують змагатися за кожну гривню, на ринку може активізуватися нещодавно націоналізована "Укрнафта", яка набрала контроль над кількома націоналізованими мережами.

"Звичайно, бенефіціаром стане "Укрнафта", оскільки це державна компанія, яка займається видобутком нафти. Раніше вони зосереджувалися на бюджетному сегменті, але тепер, завдяки преміальній мережі Shell, мають намір збільшити свою частку на ринку і створити конкуренцію іншим гравцям", - зазначає Дмитро Льоушкін.

Сергій Куюн висловлює свою точку зору на ситуацію. За його інформацією, мережа Shell має близько 120 активних автозаправних станцій, що становить приблизно 2% від загальної кількості АЗС в Україні. Їхня частка на ринку пального за обсягами реалізації є подібною. Керівник групи "А-95" вважає, що ці обсяги є занадто незначними, щоб говорити про серйозний перерозподіл ринку на користь держави. Проте варто зазначити, що загальна частка держави дійсно зростає.

До недавнього часу держава майже не брала участі у сфері постачання пального. Проте після націоналізації "Укрнафти" компанія отримала можливість самостійно управляти мережею, що налічує 500 автозаправних станцій. Якщо додати до цього станції "Глуско" та Shell, то загальна кількість АЗС складе приблизно 700, що становить менше 15% ринку. Я б не назвав це значною присутністю на ринку, - зазначає він. - Також не вважаю, що "Укрнафта" продовжить активну експансію. Вартість мережі Shell є привабливою, оскільки існує можливість придбати контроль над нею приблизно за половину ринкової вартості АЗС. Навряд чи у майбутньому з'являться подібні можливості.

Пан Куюн висловив думку, що в 2025 році "Укрнафта" має можливість або купити, або звести до 50 нових автозаправних станцій у регіонах, що наразі не охоплені існуючою мережею. Ця кількість буде цілком достатньою для задоволення потреб корпоративних клієнтів, на яких компанія зараз зосереджує свою увагу. Таким чином, він підкреслює, що не варто перебільшувати вплив держави на український ринок.

Дмитро Льоушкін каже, що збільшення державної частки ринку в нього викликає суперечливі відчуття. З одного боку, він "аплодує менеджменту", який налагодив якісний маркетинг та сервіс. Але з іншого - держава як така може бути загрозою для інших гравців в разі зміни політичної кон'юнктури: "Сама ідея збільшення державного впливу на паливному ринку - вона лякає", - застерігає співзасновник мережі "Прайм".

Ринок справді наближається до серйозних трансформацій. Проте, які саме ці зміни будуть, залишається невизначеним питанням. З одного боку, деякі експерти говорять про можливий перерозподіл ринку на користь найбільших приватних мереж і держави, яка стає все більш впливовим учасником в Україні. З іншого боку, інші аналітики прогнозують скорочення "сірого" сегмента і зникнення тих заправок, які ще не стали частиною жодної з мереж.