Росія розпочинає набір кубинців для участі у війні: ЗМІ дослідили, чому це вигідно для Путіна.

В українських урядових колах висловили занепокоєння, що незабаром на боці Росії можуть з'явитися до 25 тисяч кубинських військових. Якщо це станеться, кубинці стануть найбільшою групою іноземних найманців, перевершивши за чисельністю солдатів із Північної Кореї. Для Росії залучення кубинців до конфлікту має кілька переваг, зокрема допомогу в збереженні своїх бойових сил та реалізацію певних політичних цілей.

Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов повідомив, що Росія активно набирає кубинських найманців, оскільки це відповідає її інтересам. Цю інформацію опублікував Forbes.

"Коли втрачає життя іноземець, не існує соціальних компенсацій і відповідальності; у Росії відсутні родичі, які б висловлювали незадоволення війною; і, звісно, загиблих росіян також менше," - зазначив він, виступаючи перед членами Конгресу США 19 вересня.

Чому кубинці підтримують Росію у конфлікті?

Для багатьох кубинців привабливість найманства полягає у фінансовій вигоді. Їм обіцяють зарплати близько 2000 доларів на місяць - ці суми значно перевищують заробітну плату на Кубі, тож тисячі людей, повідомляється, вже підписали контракти, аби вирушити на передову.

Куба наразі стикається з суттєвими економічними та енергетичними труднощами. Як зазначила Крістіна Лопес-Готтарді, доцентка Центру Міллера при Університеті Вірджинії, середня заробітна плата на острові складає близько 20 доларів на місяць.

Інші ж кубинці кажуть, що їх обдурили пропозиціями роботи на будівництві в Росії, а потім відправили в окопи.

Гавана спростовує будь-яку пряму участь у вербуванні своїх громадян Росією, проте аналітики вважають, що такі масштабні процеси не могли б відбутися без tacit approval з боку кубинського уряду.

Необхідність чи політичний крок

Народна депутатка України Олександра Устінова озвучила думку, що розміщення кубинських найманців на українських теренах є для Росії політичним кроком, а не питанням реальної потреби.

"Розгортання північнокорейських та кубинських військ - це політичні жести, а не ознаки нестачі російських військ. Росія завербувала близько 20 000 кубинців; понад 1000 вже воюють в Україні, і ми вбили близько 40. У нас буквально є їхні паспорти як доказ. Йдеться про те, щоб показати, що у них є надійні партнери", - сказала вона.

На думку Устінової, залежність Росії від авторитарних партнерів відображає більш широкий розподіл сил, що трансформує глобальну політичну арену.

"Світ дедалі більше розділений між демократичними країнами та авторитарними режимами - серед них Росія, Іран та Північна Корея. Якщо Росії потрібно 10 000 додаткових військових, її партнери їх надсилають. Північна Корея не багато чого отримала; їх здебільшого використовують як одноразову піхоту", - зазначила політикиня.

У той же час, причини, які спонукають Кубу, мають як економічний, так і ідеологічний характер. Значним фактором є те, що Росія щедро винагороджує кубинських контрактників.

"Якщо вони помруть, їхні вдови будуть багатими. Якщо вони виживуть, то стануть багатими героями. У будь-якому разі, на Кубу прийдуть дуже потрібні гроші, і режим зможе приписати собі заслуги", - сказав Олександр Мотиль, професор політології в Університеті Рутгерса.

Він зазначив, що залежність Росії від подібних партнерств виражає глибшу вразливість.

"Формування підрозділів з солдатів з Куби, Північної Кореї, Африки та Центральної Азії свідчить про відсутність сил, а, можливо, навіть про безвихідь. Як зазначив Мотиль, Путін усвідомлює, що російські громадяни все менше охочі жертвувати своїм життям без вагомої причини, тому він відкриває двері для іноземних бійців, щоб вони воювали і гинули замість них."

Вісь авторитарної підтримки

Залежність РФ від іноземних найманців виходить за рамки людських ресурсів. Вона підкреслює зростаючу військову вісь, що пов'язує Росію, Північну Корею, Іран, Венесуелу, а тепер і Кубу - режими, що обмінюються зброєю, технологіями та бойовим досвідом.

"Північна Корея та Іран отримують вигоду від співпраці з Росією, що включає обмін технологіями. Ймовірно, що Північна Корея отримує підтримку для вдосконалення своєї ядерної програми, зокрема в галузі створення ядерних ракет, призначених для запуску з підводних човнів", - зазначив Люк Коффі, старший науковий співробітник Інституту Гудзона.

Українські військові аналітики попереджають, що це партнерство не є просто транзакційним. Воно перетворює поле бою на спільну "аудиторію" для військових авторитарних країн.

"У Путіна немає нестачі людських ресурсів, він щойно залучив ще 130 000 чоловіків. Насправді відбувається те, що партнери Росії хочуть взяти участь у бойових діях. Північнокорейці, кубинці та китайці перебувають на фронті не лише для того, щоб воювати за Росію, а й щоб отримати досвід у сучасній війні, особливо у використанні безпілотників", - сказав Білл Коул, засновник та генеральний директор Peace Through Strength Institute.

Загроза полягає в тому, що найманці здобувають бойові навички, які можуть бути використані в інших конфліктах на території Європи, Латинської Америки та Азії.

Отже, для Кремля використання найманців з Куби та Північної Кореї є ефективною стратегією ведення бойових дій, що дозволяє зменшити негативні наслідки всередині держави. Для ж партнерів це унікальна можливість досліджувати та освоювати тактики застосування сучасних безпілотників і радіоелектронної боротьби.

Як зазначалося в повідомленнях OBOZ.UA, в останні тижні українські урядовці звертали увагу американських законодавців на збільшення активності Росії в залученні кубинських найманців для участі у бойових діях в Україні. На сьогоднішній день відомо, що до 5000 кубинських громадян беруть участь у боях на стороні російських сил проти українських військових.