Згідно з інформацією ЗМІ, Росія залучає до війни значну кількість людей з національних меншин.
У Росії найвищий рівень мобілізації та смертельних втрат на війні непропорційно припадає на нацменшини, зокрема тюркські народи, що врешті-решт може призвести до внутрішньої дестабілізації.
Цю інформацію містить стаття експерта та політичного консультанта Андрія Бузарова під заголовком "Росія все більше сподівається на тюркські меншини та маргіналізовані верстви населення для підтримки своїх військових ініціатив", опублікована в турецькому виданні Türkiye Today, повідомляє Укрінформ.
"У світлі зростаючих труднощів на фронті, які отримали загальне визнання як в Росії, так і за її межами, Кремль дедалі частіше намагається компенсувати свої військові втрати, активізуючи мобілізацію серед національних меншин у різних регіонах країни", - зазначено в статті, що містить результати численних досліджень і статистичні дані.
Як зазначається, з самого початку масштабного вторгнення Росії в Україну, країна непропорційно цілеспрямовано націлювала свої атаки на етнічні групи, які проживають у віддалених та економічно нестабільних регіонах. Вони розглядаються як політично менш ризиковане і соціально прийнятне джерело людських ресурсів. Серед десяти регіонів, що зазнали найбільших людських втрат, можна виділити республіки Тива, Бурятія, Алтай, Саха (Якутія) та Калмикія.
Дослідження свідчать про те, що з лютого 2022 року в Бурятії було зареєстровано не менше 2 470 загиблих. Це становить приблизно 252 смерті на 100 тисяч населення, що майже в 18 разів перевищує показник Москви, де він дорівнює 9,2. У 2024 році Башкортостан і Татарстан також виявилися серед регіонів з найбільшими втратами, а в деяких невеликих поселеннях корінних народів, де проживає всього кілька десятків сімей, мобілізували десятки чоловіків.
У цій публікації також згадується Північний Кавказ. Автор підкреслює, що цей регіон має давню історію боротьби проти російського імперського тиску. Згідно з офіційними даними, тут зафіксовані значні втрати: понад 800 загиблих у Дагестані, а також сотні в Північній Осетії, Кабардино-Балкарії та Інгушетії. Варто зазначити, що саме в Дагестані у 2022 році відбулися масові протести проти мобілізації.
Окремо слід зазначити інформацію про участь у війні проти України громадян країн Центральної Азії. У першій половині 2025 року до Збройних Сил Росії могли приєднатися більше 2000 осіб з Узбекистану, близько тисячі з Таджикистану, а також сотні з Казахстану та Киргизстану. Деякі з них укладали контракти з наміром отримати російське громадянство або знайти роботу, тоді як інші діяли під тиском, включаючи загрозу депортації.
"Ці процеси вербування та мобілізації свідчать про те, що Москва сприймає неросійські регіони не як партнерів, а як резерви робочої сили, яку можна використовувати та витрачати", – акцентує увагу автор.
Якщо статистика непропорційних втрат серед цих соціальних груп продовжить зростати, фахівець очікує на внутрішню дестабілізацію в етнічно різноманітних республіках Росії, а також на серйозний удар по міжнародній репутації Москви. Меншини все більше усвідомлюють, як їх використовують у російській "військовій машині".
Як повідомляв Укрінформ, у серпні минулого року Росія вийшла з європейської рамкової конвенції про захист національних меншин.





