Раздел "Страдания" (Татьяна Николаенко)

Редакція Цензор.НЕТ не обов'язково підтримує думки, висловлені авторами. Відповідальність за вміст, розміщений у категорії "Блоги", лежить на самих авторів.
Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про закриття кримінальної справи стосовно посадовця Міністерства оборони, якого підозрювали у привласненні 1,5 мільярда гривень під час закупівель для Збройних Сил України.
Це затримання відбулося в кінці 2023 року, коли деякі особи в Міністерстві оборони настільки прагнули укласти угоду з польською компанією Alfa, що вирішили ігнорувати чинний на той час контракт з АОЗ і уклали угоду через інше управління, що призвело до збільшення на 30%.
Якщо говорити детально, то на той час керівник АОЗ Пікузо уклав контракт на постачання боєприпасів за 2 тисячі у.о., в той час як управління боєприпасів, яке очолював Олександр Нагорський, уклало угоду за 3 тисячі у.о.
Попри те, що затримання відбувалось досить гучно і навіть за підтримки керівництва МОУ, на виході стався пшик.
Велика подяка нашому парламенту та їхнім поправкам Лозового.
"Попереднє розслідування цієї справи проводила Служба безпеки України. Після того як Нагорському було оголошено підозру, справу направили до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро. Однак прокурор САП повернув матеріали справи назад, оскільки слідчі СБУ не змогли зібрати достатню кількість доказів для підтвердження складу злочину", - зазначає Центр протидії корупції.
Справа була повернена до Офісу Генерального прокурора, після чого Генеральний прокурор знову передав її на розслідування до Служби безпеки України. У подальшому СБУ і Офіс Генпрокурора продовжили терміни досудового розслідування через Шевченківський суд, хоча відповідне клопотання мав розглядати Вищий антикорупційний суд.
Однак через те, що строк продовжив не той суд, фактично справу скерували на розгляд до ВАКС вже після того, як сплили строки досудового розслідування, пояснює Центр протидії корупції.
Чесно кажучи, це не єдина справа, з якою відбувається таке неладне. І я підозрюю, через ігри з підслідністю ми ще щось таке можемо побачити і по справі Лієва.