Які зміни очікують на людство, якщо всі його потреби будуть повністю задоволені? Вчені виявили відповідь на це питання.

Навіть якщо люди отримають всі необхідні ресурси, це не обов'язково призведе до щасливого та здорового суспільства. Надмірність ресурсів може стати причиною ізоляції, агресії і руйнування соціальних взаємин.
Цю інформацію повідомляє журнал Smithsonian.
Протягом останніх століть населення Землі зростало з неймовірною швидкістю, що викликало серйозні побоювання щодо можливості забезпечення харчуванням зростаючої кількості людей. Класичні теорії, зокрема мальтузіанська, стверджували, що в умовах бракованих ресурсів людство саме обмежить своє зростання через природні механізми. Проте розвиток аграрного сектору показав, що проблема полягає не в недостатній кількості їжі, а в її нерівномірному розподілі по території.
Однак у 1970-х роках виникло нове, значуще питання: що трапляється з суспільством, коли всі його основні потреби повністю задоволені? Результати дослідження, яке проводилось з метою знайти відповідь на це питання, виявилися досить неочікуваними та викликали занепокоєння.
Відомий психолог Джон Б. Калхун провів серію експериментів, мета яких -- дослідити соціальну поведінку в ідеальних, безпечних умовах, де не бракує їжі, води, захисту і житла. Ці умови створили своєрідну "утопію" для досліджуваних тварин. Спочатку популяція швидко зростала, і, здавалося, все йшло добре. Але згодом почали проявлятися непередбачувані соціальні проблеми -- агресія, ізоляція, відхід від соціальних ролей і навіть канібалізм.
Цей "поведінковий занепад" призвів до розпаду соціальної структури, порушення материнської опіки і критичного падіння народжуваності. Населення поступово згасало, незважаючи на те, що їжі і ресурсів вистачало із запасом.
Основний висновок, зроблений Калхуном, полягає в тому, що навіть у ситуації абсолютного матеріального благополуччя, відсутність можливостей для самовираження, виконання соціальних функцій та підтримки здорових стосунків призводить до нестабільності в суспільстві, що може мати руйнівні наслідки.
Особливо важливо усвідомлювати, що такі явища можуть також проявлятися у людських спільнотах. Якщо не гарантувати не лише задоволення основних потреб, а й створення умов для соціальної активності та взаємодії, це може призвести до збільшення агресії, ізоляції та соціального занепаду.
Ця концепція викликала значний інтерес і стала поштовхом для обговорень стосовно того, що матеріальний достаток не є запорукою суспільної гармонії. Сучасні критики цього експерименту підкреслюють, що причини його невдачі можуть полягати не лише в надмірі ресурсів, але й у складнощах управління соціальною структурою та питаннях нерівності.
Таким чином, висновок, який можна зробити з цих досліджень, є водночас простим і глибоким: для забезпечення здорового суспільства необхідно знайти гармонію між задоволенням основних потреб та створенням умов для розвитку соціальних ролей, відповідальності й особистісної самореалізації.