"Справжня тривога": чи здатний закон про НАБУ перешкодити Україні на шляху до Європейського Союзу та критичної підтримки?

У Верховній Раді розпочали збір підписів для скасування закону про НАБУ через Конституційний Суд.

Стосовно ситуації з НАБУ та САП, Україна демонструє серйозний підхід до укріплення верховенства права. Країна приділяє значну увагу впровадженню ефективних антикорупційних заходів та дотриманню своїх міжнародних зобов'язань.

Ці рядки є частиною повідомлення нового керівника напряму європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки. Голосування за резонансний законопроект №12414, що обмежив функції НАБУ та САП, викликало значний резонанс у суспільстві та поставило численні запитання: які наслідки матиме це рішення Верховної Ради та президента для українських відносин з міжнародними партнерами? Як це вплине на процес євроінтеграції та на життєво важливу військову і фінансову підтримку, яка зараз є критично важливою для держави?

"Телеграф" звернувся до українських політологів та представників європейського політикуму, щоб знайти відповіді на ці питання.

Європейська комісія висловила серйозне занепокоєння з приводу нещодавніх змін до Кримінального кодексу України, які можуть загрожувати незалежності Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Урсула фон дер Ляйєн, президентка ЄК, вже звернулася до української влади з проханням надати детальні роз'яснення.

Про це в ексклюзивному інтерв'ю для "Телеграфу" повідомив представник Єврокомісії Гійом Мерсьє. Він підкреслив, що антикорупційні інституції є "основою верховенства права" в Україні і повинні функціонувати autonomously.

"Ми вкрай стурбовані ухваленням змін до Кримінального кодексу в Україні. Вони несуть ризик серйозного послаблення повноважень та компетенцій антикорупційних інститутів", -- заявив Мерсьє.

За його словами, голова фон дер Ляйєн обговорила ситуацію з Володимиром Зеленським і передала йому своє занепокоєння щодо наслідків змін.

"Визнання верховенства права та протидія корупції є основними цінностями Європейського Союзу. Як країна, що прагне вступити до ЄС, Україна повинна суворо дотримуватися цих норм. Тут не може бути жодних поступок," -- підкреслили представники Єврокомісії.

Президент Володимир Зеленський зустрівся з керівниками Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції, Державного бюро розслідувань, Міністерства внутрішніх справ та Генеральної прокуратури на фоні критичних відгуків щодо закону №12414. Він охарактеризував цю зустріч як відверту і конструктивну, наголосивши на спільній загрозі з боку Росії та важливості надійної правоохоронної та антикорупційної системи.

"Ті, хто діє проти України, не мають відчувати спокою. Процеси не можуть затягуватись роками без винесення вироків," -- підкреслив Зеленський.

Після обговорення учасники дійшли згоди щодо створення спільного плану дій для укріплення інститутів. Перше засідання заплановано на наступний тиждень, а остаточний варіант плану буде представлений через два тижні.

Єврокомісар, відповідальний за розширення Європейського Союзу, Марта Кос висловила свої занепокоєння щодо рішення, ухваленого Верховною Радою. Відповідний коментар вона опублікувала у своєму акаунті в X 22 липня.

"Сьогоднішнє голосування в Раді викликає у мене глибоку тривогу. Скасування основних механізмів, що забезпечують автономність НАБУ, є значним кроком назад. Незалежні інституції, такі як НАБУ і САП, є критично важливими для євроінтеграційного курсу України. Дотримання верховенства права залишається в центрі уваги під час переговорів про вступ до ЄС," - підкреслила вона.

Представниця уряду також розповіла про відверту бесіду з прем'єр-міністром України Юлією Свириденко та головою з питань євроінтеграції Тарасом Качкою, під час якої вона наголосила на своїй стурбованості останніми змінами у законодавстві.

"Висловила серйозне занепокоєння щодо останніх подій у сфері верховенства права, особливо щодо змін, ухвалених до закону про НАБУ та САП. Ми продовжуватимемо співпрацю з Україною над необхідними реформами у сфері верховенства права та просуванням її шляху до ЄС", - написала єврокомісар.

Делегація Комітету з бюджетного контролю Європейського парламенту, що відвідала Київ, висловила свій "шок" у зв'язку з ухвалою Верховної Ради стосовно закону, який знижує повноваження антикорупційних установ.

"У цей час ми в деякій мірі шоковані останніми подіями у Верховній Раді. Я тільки що дізнався, що президент підписав закон, пов'язаний з НАБУ. Як вже зазначали інші представники ЄС, це викликає у нас певне занепокоєння. І мушу зізнатися, що мене також трішки дратує, що під час усіх наших обговорень нас не ознайомили з цим надзвичайно швидким розвитком подій," — висловився голова комітету Ніклас Гербст.

Він підкреслив, що процедура прийняття рішення — від розгляду законопроекту в комітеті та парламенті до його підписання президентом за лічені години — відбулася без жодних консультацій із європейськими союзниками.

Політик підкреслив, що учасники Комітету є відданими прихильниками України і рішуче виступають проти розповсюдження російської пропаганди, що зображує країну як "корумповану".

"На нашу думку, це абсурд. Проте ми переконані, що антикорупційні організації повинні діяти autonomно," -- зазначив він.

Хербст також підкреслив, що Європейський Союз продовжує бути провідним донором для України і готовий надати подальшу підтримку країні.

Делегація послів держав G7 висловила занепокоєння ще до завершення голосування та підписання законодавчого акту, враховуючи ситуацію, що склалася навколо Національного антикорупційного бюро України, зокрема розслідування, яке стосується деяких його працівників.

Цю інформацію було озвучено в заяві Групи підтримки послів G7 для України, яка була опублікована в соціальних мережах.

"G7 уважно слідкує за поточними подіями в НАБУ, зокрема за розслідуванням, що стосується деяких його співробітників, яких підозрюють у вчиненні правопорушень. Сьогодні ми провели зустріч з представниками НАБУ, виявили серйозні занепокоєння і плануємо обговорити ці питання з урядовими лідерами," – йдеться у заяві.

Представники G7 також наголосили на важливості прозорості, незалежності інститутів та належного управління.

"Усі ми маємо спільну відповідальність за забезпечення прозорості, незалежності інститутів та ефективного управління, і високо цінуємо наше партнерство з Україною в спільній боротьбі проти корупції", -- йдеться у другій частині заяви.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) надіслала до Офісу президента попереджувальний лист щодо ймовірних негативних наслідків для міжнародних інвестицій у оборонну галузь у зв'язку з ухваленням закону №12414. У цьому документі вказані пункти, які, на думку ОЕСР, можуть поставити під загрозу незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

В ОЕСР заявили, що закон "істотно підриває незалежність спеціалізованих антикорупційних органів України". У разі, якщо його вже підписано, організація закликає внести подальші зміни для захисту цієї незалежності.

"Я закликаю до глибокого і серйозного розгляду цього питання," - підкреслила у своєму зверненні до Офісу Президента України керівник Антикорупційного відділу ОЕСР Джулія Фромгольц.

Окрім цього, ОЕСР попередила, що цей закон може зашкодити міжнародному іміджу України серед партнерів, які активно залучені у відновлення країни та інвестують у її оборонний сектор.

Експерт у галузі політології Олексій Якубін у своєму коментарі для "Телеграфу" підкреслив, що відповідь міжнародних партнерів України на прийняття закону №12414, який коригує повноваження НАБУ і САП, буде неоднозначною. Він вважає, що позиції США та Європейського Союзу щодо даної ініціативи відрізняються внаслідок політичних змін у Вашингтоні та специфіки структур ЄС.

За словами Якубіна, теперішня республіканська адміністрація США не проявляє значного зацікавлення у підтримці антикорупційних організацій в інших державах.

"Будівництво антикорупційної інфраструктури по всьому світу -- це не те, що нинішня адміністрація США вважає своїм зобов'язанням. У Трампа на це дивляться як на проекти демократів, які не є обов'язковими для підтримки. Тому нинішня адміністрація США, схоже, не сприймає ситуацію із законом як критичну", -- пояснив він.

Якубін підкреслив, що стратегія зменшення американської активності в розвитку інститутів за межами країни була помітною ще до цього, зокрема через реформи в USAID та інші відповідні зміни.

"Це гармонійно вписується в загальний тренд -- скорочення участі США у формуванні інституційних проектів за межами країни. Тому я сподіваюся на або м'яку, або обережну відповідь з боку Вашингтона," -- зазначив він.

В Європейському Союзі, за словами експерта, ухвалення цього закону може бути сприйнято як ризик для євроінтеграційних зусиль України. Якубін підкреслив, що в Брюсселі очікували на збереження автономії НАБУ та САП, вважаючи це ключовою умовою для продовження переговорів щодо членства.

"Європейський Союз підтримує Україну в умовах війни, але він також має внутрішні механізми та правила, зокрема щодо розширення. А вступ України -- це не тільки політичне питання, а й технічне. Якщо виникають сумніви щодо незалежності антикорупційних органів, це створює ризики. Тим більше, що дехто всередині ЄС скептично ставиться до розширення".

Він підкреслив, що цей закон може стати "джерелом напруги" у відносинах України з Європейським Союзом, особливо в контексті відкриття нових кластерів для переговорів. Саме з цієї причини, на його думку, ми вже спостерігаємо реакції від європейських інституцій, і в майбутньому ця проблема лише набуватиме обертів.

"Це може дати аргументи противникам вступу України до ЄС, які вже є в Європі. І вони можуть цим активно скористатися. Тобто, це не просто іміджева проблема -- це може вплинути на практичні речі", -- зазначив політолог.

Якубін підкреслив, що для держав, які раніше стали частиною ЄС, зокрема Польщі та Румунії, заснування незалежних антикорупційних установ було важливим критерієм для інтеграції. Хоча після приєднання ці органи могли зазнавати модифікацій, на етапі вступу до Європейського Союзу вони повинні були працювати ефективно.

"Перед вступом до ЄС Румунія та Польща розвивали схожу інфраструктуру. Після того, як ці країни стали членами Європейського Союзу, система зазнала змін. Проте найважливіший етап відбувається саме до вступу, і в цьому контексті Україна знаходиться під пильним наглядом," – підкреслив він.

Попри можливу критику з боку Європейського Союзу, Якубін не вважає, що західна фінансова або військова підтримка буде скорочена, оскільки війна продовжує залишатися ключовим елементом у зовнішній політиці України та її партнерів.

"Європейський Союз не припинить допомогу Україні -- війна триває, і ЄС залишатиметься на боці Києва. Але паралельно посилюватимуться дискусії щодо відповідності України критеріям вступу", -- сказав політолог.

Політолог та керівник Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Міселюк в інтерв'ю для "Телеграфу" зазначив, що прийняття закону №12414, який обмежує автономію НАБУ і САП, вже викликало негативну реакцію з боку західних партнерів.

Міселюк підкреслив, що формування антикорупційної інфраструктури стало однією з ключових умов для наближення України до Європейського Союзу після Революції Гідності. Запровадження Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного агентства з питань запобігання корупції стало яскравим підтвердженням готовності України виконувати свої зобов'язання перед міжнародними партнерами в боротьбі з корупційними злочинами.

"Зараз відбуваються процеси, які дуже негативно впливають на європейську перспективу України -- як у напрямку вступу до ЄС, так і до інших міжнародних організацій, зокрема Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)", -- зазначив він.

Стосовно Сполучених Штатів, експерт висловив більш обережну позицію. Він вважає, що в нинішній ситуації у Вашингтоні переважає усвідомлення того, що Україна веде екзистенційний бій, і тому не слід очікувати миттєвої жорсткої реакції з боку США.

"Для Трампа боротьба з корупцією та зобов'язання України перед міжнародною спільнотою не є головним пріоритетом. Можливо, він взагалі не звертатиме на це уваги", -- зазначив Миселюк.

Він прогнозує, що з боку США, найімовірніше, будуть лише заяви на другорядному рівні -- спікери, окремі представники Держдепу чи радники. Водночас не варто очікувати на реакцію особисто від Трампа чи голови зовнішньополітичного відомства.

Народні депутати розпочали збір підписів для подання до Конституційного Суду з вимогою скасувати закон №12414, який послаблює незалежність НАБУ та САП.

Як зазначив депутат Ярослав Железняк, для подання звернення до Конституційного Суду України потрібно зібрати не менше 45 підписів. Закон, який був підписаний президентом та опублікований у виданні "Голос України", набирає чинності 23 липня.

Нагадаємо, що раніше "Телеграф" повідомляв про рішення суду в Москві від 11 липня, яке призвело до націоналізації найбільшого виробника консервів у Росії – холдингу "Головпродукт". Цей холдинг належить американському бізнесу і включає в себе 32 консервні підприємства. Власник компанії потрапив у немилість Кремля через виведення дивідендів за межі країни та блокування постачань.