Шахеди РФ: Китай має вирішальне значення у створенні безпілотників – подробиці.

Війна, що розгорнулася між Російською Федерацією та Україною, продемонструвала, що безпілотники стали одними з основних засобів у сучасному бойовому мистецтві. Згідно з даними розслідувань, Китай наразі займає провідну позицію в постачанні комплектуючих і технологій для російського військово-промислового сектора, що дозволяє налагоджувати масове виробництво дронів.

Після того як Іран передав Росії креслення, програмне забезпечення і технології виробництва безпілотників Shahed-136, Росія побудувала великомасштабну логістичну мережу для власного виробництва ударних БПЛА. При цьому в процес активно долучилися китайські компанії, оскільки з початком виробництва в РФ частка китайських комплектуючих різко зросла. Принаймні 41 компонент має китайське походження. Про це докладно йдеться в журналістському розслідуванні Frontelligence Insight від 21 серпня.

Автори дослідження виявили, що китайські підприємства постачають Росії електроніку, яка може використовуватися в двох напрямках: мікросхеми, друковані плати, високоякісні камери та системи супутникової навігації.

Наприклад, у зразках російських безпілотників, які були знищені на фронті — від "Орланів" до "Ланцетів" та FPV-дронів — постійно виявляються китайські елементи.

В окремих партіях містяться двигуни для безпілотників та композитні матеріали для їх конструкцій. Процес постачання організований через мережу посередників, включаючи компанії з Південно-Східної Азії та Близького Сходу, що дозволяє обходити західні санкції. Відтоді електронні компоненти та механічні елементи "зникають" у тіньових експортних каналах і врешті-решт потрапляють до рук російських військових підрядників.

Одним із найскладніших аспектів у виробництві безпілотників були двигуни та електронні компоненти, які є критично важливими для масового виробництва "Шахедів". Щоб подолати цю перешкоду, Росія заснувала декілька товариств з обмеженою відповідальністю та залучила посередників, що дозволило оптимізувати процеси закупівлі та імпорту з Китаю на промисловому рівні.

Основними учасниками виявилися декілька китайських підприємств:

Beijing Micropilot UAV Control System Ltd – це компанія, яка пропонує двигуни MD550, які є фактично аналогами німецьких двигунів Limbach L550.

Limbach Aircraft Engine Co (Xiamen) спеціалізується на виробництві авіаційних двигунів, зокрема моделі L550e, які широко застосовуються в безпілотниках "Герань" і "Гарпія". У 2024 році компанія Redlepus здійснила експорт продукції на загальну суму понад 5,53 мільйона доларів, при цьому весь обсяг експорту був спрямований виключно до Росії.

Redlepus / TSK Vector - постачає двигуни та електронні компоненти для ІЕМЗ "Купол".

Juhang Aviation Technology з 2022 року постачила Росії комплектуючі на загальну суму 58,4 мільйона доларів, серед яких є двигуни та електронні компоненти.

Компанія Jinhua Hairun Power Technology Co., Ltd. з червня по серпень 2024 року здійснила експорт 685 609 компонентів двигунів, циліндрів і поршневих наборів для компанії Drake LLC, яка є російським виробником, що спеціалізується на безпілотних літальних апаратах.

Shandong Xinyilu International Trade Co -- постачає вуглецеве волокно, акумулятори, навігаційні антени. З квітня 2024 року по січень 2025 року компанія поставила промислові товари на суму 6,4 млн доларів.

Mile Hao Xiang Technology Co – двигуни DLE, виявлені у безпілотниках "Гербера".

Suzhou Ecod Precision Manufacturing Co -- алюмінієві деталі та компоненти для корпусів. Компанія почала поставки в Росію в серпні 2024 року. Відтоді сума контрактів становить 1,4 млн доларів.

Shenzhen Jinduobang Technology -- спеціалізується на виробництві акумуляторів, чіпів та електронних компонентів, зокрема тих, що марковані як "для СВО".

Ключову роль у ланцюжку відіграють компанії, зареєстровані в особливій економічній зоні "Алабуга":

Відповідно до публічно доступної інформації, обсяги поставок з Китаю в Росію у 2023-2024 роках значно зросли. Вказується, що без цих компонентів виробництво російських безпілотників могло б знизитися на десятки відсотків. Китайські деталі стали практично необхідними, особливо для оптико-електронних систем, які використовуються в розвідувальних та ударних дронів.

Журналісти зробили висновок, що підтримка Китаю в виробництві безпілотних літальних апаратів для Росії є не випадковим явищем, а частиною цілеспрямованого процесу, який суттєво впливає на динаміку війни. Підвищення потужності російської програми БПЛА створює нові загрози для України та її партнерів, що вимагає комплексного підходу до протидії — від запровадження санкцій до прискореної модернізації власних сил безпілотників.

Нагадаємо, у березні Головне управління розвідки Міноборони України повідомило, що протягом 2024 року Росія збільшила імпорт китайського обладнання для потреб оборонної промисловості. Збільшення поставок пов'язане з посиленням міжнародних санкцій, що обмежують доступ до західних технологій.