Гучні скандали серед прокурорів: маніпуляції з інвалідністю для отримання великих пенсій і нова "королева медико-соціальної експертизи".
Черкаська область займає одну з провідних позицій за кількістю прокурорів з інвалідністю. Якщо в Офісі генерального прокурора лише 6% працівників мають цей статус, то на Черкащині цей показник в 4,5 рази більший. У статті OBOZ.UA ви дізнаєтеся, з яких причин черкаські прокурори оформлювали пенсії, а також хто відповідає за питання медико-соціальної експертизи в регіоні.
Прокурорська непрацездатність: як через судові інстанції добивалися значних виплат пенсій.
В Україні у двох областях виявили аномальну кількість прокурорів з інвалідністю. Йдеться про Хмельницьку (29% прокурорів мають інвалідність) та Черкаську (27% осіб з інвалідністю) області. Тут осіб з інвалідністю втричі більше, ніж у прокуратурах в інших регіонах. І всі вони вийшли на пенсію, використовуючи особливі права для осіб з інвалідністю.
У зазначених регіонах медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) дивним чином присвоювали статус осіб з інвалідністю прокурорам, які не мали достатнього стажу для отримання прокурорської пенсії. Відповідно до закону "Про прокуратуру", особи з інвалідністю можуть отримувати високу пенсію прокурора вже після 10 років стажу. В Україні 525 прокурорів, скориставшись статусом осіб з інвалідністю, отримують значні пенсійні виплати, продовжуючи при цьому свою професійну діяльність.
Колишня очільниця Хмельницької МСЕК Тетяна Крупа наразі перебуває під арештом, тоді як Черкаській МСЕК вдалося уникнути корупційного скандалу. Важливо зазначити, що серед прокурорів з інвалідністю є й такі, хто дійсно має серйозні проблеми зі здоров'ям. Проте ситуація, коли окремі прокурори користуються статусом інваліда, продовжують активно працювати та отримують значні пенсії через судові рішення, викликає багато питань щодо справедливості існуючої системи.
OBOZ.UA проаналізував декларації десятків черкаських прокурорів та знайшов тих, хто використав отриманий від МСЕК висновок для того, щоб раніше вийти на високу прокурорську пенсію. Наприклад, Володимир Зубенко, начальник управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Черкаської області, торік щомісяця отримував у середньому 112,7 тис. грн зарплати і 39,6 тис. грн пенсії.
Хоча з точки зору прокурорів ця пенсія здається невеликою, вона все ж перевищує виплати, які отримують більшість пенсіонерів. Справжня причина полягає в тому, що нині максимальний розмір пенсії обмежений 10 прожитковими мінімумами, що дорівнює 23,6 тисячі гривень. Прокурори успішно оскаржують це обмеження в судах.
Прокурор судиться з Пенсійним фондом щонайменше з 2016-го. Згідно з матеріалами справи №712/7210/16-а, пенсію з інвалідності (як і саму інвалідність) Володимир Зубенко оформив ще у 2009-му. Одразу ж він перейшов з низької пенсії з інвалідності на високу прокурорську пенсію (в розмірі 80% зарплати). У 2016-му він через суд вимагав перерахунку. І на той момент у нього було всього 17 років та майже 3 місяці стажу. Тобто у 2009-му, коли він отримав статус особи з інвалідністю, у нього було всього лише 10 років стажу.
Цікаво, що для отримання високої прокурорської пенсії особам з інвалідністю достатньо мати лише 10 років трудового стажу. Водночас, тим, хто не має такого статусу, потрібно вже 25 років. Тож, як тільки Зубенко досягнув десятирічного стажу, він оформив інвалідність і почав отримувати значні виплати з Пенсійного фонду України.
Андрій Замотайло, який очолює Черкаську місцеву прокуратуру, у минулому році задекларував пенсію в розмірі 20,9 тисяч гривень на місяць (наразі він ще не скасував обмеження через суд). Відповідно до документів справи 580/652/19 (адміністративна справа, що стосується його позову проти Пенсійного фонду України), Замотайло розпочав свою професійну діяльність у 2006 році. У 2017 році, маючи 10 років стажу, він перейшов з пенсії по інвалідності на пенсію прокурора.
Згідно з частиною 9 статті 86 Закону №1697-VII, прокурори, які мають статус осіб з інвалідністю I або II групи, отримують пенсію з інвалідності в розмірах, визначених у другій частині цієї статті, за умови, що їх стаж роботи в прокуратурі становить не менше 10 років, - зазначається в матеріалах справи. Розмір пенсії складає 60% від місячної заробітної плати.
Це всього лише двоє прокурорів з Черкас, які завдяки своїй інвалідності отримують значні пенсійні виплати — десятки тисяч гривень. Насправді, така практика є досить поширеною. Варто відзначити, що в основному нею користуються молоді прокурори: отримавши 10 років стажу, вони переходять на високі пенсії всього через кілька років після досягнення 30-річного віку.
Очільниця МСЕК з Черкащини та її чоловік, який перебуває на пенсії в структурі СБУ.
Останні роки Черкаську МСЕК очолює Наталія Масенко. Перша її декларація на сайті НАЗК з'явилась 16 березня 2021-го. Вона звітувала за попередній, 2020 рік. Наталія Володимирівна разом з чоловіком Олександром Синьогубом вже тоді отримувала пенсію. Її щомісячна зарплата у МСЕК складала 28,5 тис. грн (з податками), також жінка отримувала 4,3 тис. грн пенсії. А її чоловік, пенсіонер, щомісяця отримував від ПФУ 12,7 тис. грн.
У 2021 році Олександр Синьогуб започаткував свою підприємницьку діяльність, відкривши ФОП, що спеціалізується на оренді нерухомості. Подружжя володіє значним обсягом майна, яке дозволяє їм отримувати доходи від орендних угод. Наталія Масенко має у власності дві квартири в Черкасах, а також земельну ділянку в Мошнах (Черкаська область) та квартиру в Смілі. Її чоловік також має дві земельні ділянки в селі Мала Смілянка і житловий будинок площею 187,7 квадратних метрів у тій же місцевості.
Олександр Синьогуб теж має досвід судів заради вищої пенсії. Щоправда, без схеми з інвалідністю. Чоловік очільниці МСЕК працював у СБУ, тому зараз він вимагає "визнати протиправними дії ПФУ щодо обмеження з 01.04.2019 розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність".
Синьогуб і Масенко мешкають у просторому двоповерховому будинку площею близько 188 квадратних метрів, розташованому в селі Мала Смілянка неподалік Черкас. Журналістам OBOZ.UA вдалося відшукати цю нерухомість: вона має впорядковану територію і достатньо місця всередині. Цю оселю вони придбали ще до того, як чоловік керівниці МСЕК відкрив свій бізнес. Таким чином, подружжя змогло дозволити собі купівлю комфортного житла, отримуючи зарплати з державного бюджету.