Співак Андрій Кравченко: Коли артист щиро змінює свої погляди, це завжди на користь.

РБК-Україна розпитало співака про те, чи є в нього армія фанаток, чи є в нього власна зброя та чи думав він, що почнеться повномасштабна війна.

Ось короткий виклад нашої бесіди. Повну версію інтерв'ю можна переглянути на YouTube-каналі РБК-Україна.

Можна стверджувати, що ти вже тривалий час перебуваєш на сцені. Однак справжній зліт популярності відбувається саме зараз. Чому ж цього не сталося раніше, до початку війни?

Я провів власний аналіз цього періоду, починаючи з моменту початку війни і до теперішнього часу. Також звернув увагу на багатьох людей, зокрема своїх колег та авторів. Помітив, що на початку війни, приблизно через півроку після повномасштабного вторгнення, виникло безліч нових пісень, хітів і потужних композицій. Це був справжній сплеск творчості.

Оскільки війна торкнулася кожного з нас, вона залишила глибокий слід в наших емоціях. І хоча наслідки цього конфлікту все ще відчуваються, з часом ми почали сприймати війну як частину нашого життя. Емоційні коливання, які супроводжували нас на початку, вже не такі інтенсивні.

Чому це сталося зі мною? Я почав створювати свої власні пісні і зрозумів, що їх потрібно втілювати в життя.

- А як ти ставишся до колег, які "перевзулися"? Які до повномасштабного вторгнення співали російською, а зараз виходять на сцену і вже співають українською.

- Я нормально ставлюся до цього... Я не можу сказати, що вони перевзулися, якщо вони по-справжньому це роблять.

Це зовсім не добре - коли людина підлаштовується. А от ті, хто робить це від щирого серця, отримують величезний плюс! Я завжди намагаюся поставити себе на місце інших і подумати, як би я вчинив у подібній ситуації. Можливо, я також почав би співати українською, як і всі інші, звичайно.

Ти стверджував, що питання Олега Винника вже вирішене. Але ось цікавий момент: ти співпрацюєш з його концертним менеджером. Як це сталося?

Світ українського шоу-бізнесу виявляється досить вузьким і обмеженим. Тут справжніх професіоналів не так багато. Існує думка, що "Кравченко справді молодець, адже вміє черпати знання з досвіду інших". Проте, слід зазначити, що моя співпраця з Сергієм сталася не випадково. Це було обопільне бажання — він також прагнув цієї зустрічі.

Нам дуже допомогла лікарка, яка лікувала і мене, і його. Ми почали спілкуватися, і вона запитала: "Андрію, що ти думаєш про те, що я порівнюю (з Винником)?" Тоді виникали багато запитань, але я не дав жодної чіткої відповіді.

Вона відповіла: "Я маю знайомства з такими-то людьми". А потім у мене виникла певна ситуація з моїми колишніми концертними директорами. Тоді я усвідомив, що настав час спробувати змінити команду. Так я знайшов можливість зв’язатися з ним.

- Він ділився, можливо, певними практичними аспектами, які вони обговорювали з Олегом? Чи використовували ви їх у своїй діяльності?

- Так, звичайно, він підказує. Ви знаєте, щоб конкретно якісь моменти, що там було в Олега, і ми застосовуємо зараз в мене - ні. Він просто розказував, який це важкий та тернистий шлях, який все ж потрібно пройти. І я скажу, що в кожного шлях різний.

Як би я не хотів повторити, наприклад, шлях Олега Винника - це просто неможливо. Тому що є багато різних факторів. Залежить від піару, від самого бажання артиста працювати: як взаємодіяти з публікою, щирий-нещирий, тверезий-нетверезий - оці всі моменти.

Чи помічав ти, що на концертних виступах з'являються одні й ті ж фанатки? Чи сформувалася вже певна група жінок, які постійно супроводжують тебе на виступах по всій Україні?

Хоча стабільної групи немає, кілька дівчат відвідують більшість концертів. Наприклад, одна з них регулярно їздить на заходи в Україні і завжди присутня на кожному концерті, куди б я не вирушив. Інші, наприклад, відвідують концерти в центральній частині країни. Вони зазвичай приходять зі своїми подругами.

Знаменитий музикант поділився своїми роздумами щодо артистів, які "змінили свої погляди" (фото: РБК-Україна).

Нещодавно Верховна Рада прийняла закон, що стосується декларування особистої зброї та її передачі до поліційних органів. Яка у тебе ситуація з цим? Як офіцер запасу, ти володієш зброєю. Розкажи про свій досвід у цій сфері.

- Звичайно, я нормальна людина, яка готується до всього. У мене і бронежилети, і каски є якщо що. Я, як хлопчик, грався ж у ті війнушки. Я неодноразово їздив до хлопців на передову, наприклад, у тому самому бронежилеті, з каскою і зброєю. Але я про це не маю нікому звітувати, бо я нікому, слава тобі, Боже, не винен нічого. Окрім себе і своїх рідних.

Щодо зброї, можу сказати, що я займався цим майже все своє свідоме життя. Коли в 2014 році розпочалася війна, у мене вже виникали думки про можливість того, що події можуть дійти і до нашого часу. І так, на жаль, і сталося. Тому я мав досвід використання зброї: проходив тренування на полігонах та у різних спеціалізованих підрозділах.

Для мене це, прежде всего, питання особистої безпеки та готовності до будь-яких ситуацій. Крім того, важливою складовою є самодисципліна. Адже володіння зброєю – це велика відповідальність. Її не можна просто залишити без нагляду чи складати без потреби. Так само важливо регулярно оновлювати всі необхідні дозволи. Все має бути ліцензоване та відповідати юридичним нормам. Я не маю жодної нелегальної зброї. Усе моє обладнання є законним, цивільним і відповідає встановленим правилам.

Яким чином ти знаходиш спокій під час ракетних обстрілів і ударів "Шахедів"?

Я не напружуюсь, щоб заспокоїтися. Я емоційна людина, але не до такого ступеня, щоб мені це було необхідно. На дії "Шахедів" я практично не реагую. Я для себе вирішив, що якщо є тривога і ти не йдеш, скажімо, в укриття, то не варто переживати. Я прийняв цю реальність, і на цьому все. Те ж саме стосується, коли ти за кермом — ти ж не думаєш про можливість потрапляння в аварію. Просто вірю в краще. І тут аналогічно.

Безумовно, важливо піклуватися про свою безпеку. Якщо ти усвідомлюєш, що існує загроза, і помічаєш, як "Шахеди" наближаються, варто знайти укриття або сховатися в ванній, де є щонайменше дві стіни між тобою і небезпекою. Необхідно також подбати про дітей, близьких і рідних, забезпечивши їм захист.

Я чув про вибухи неподалік. Напевно, у кожного є свій підхід до цього. Головне — не зациклюватись на таких думках. Я вже згадував, що якщо комусь це не подобається, жінки мають можливість виїхати за межі країни. Звісно, існують різні обставини, які спонукають залишитися тут — родина, друзі, близькі. Але необхідно діяти і шукати вихід.

Популярний артист відкрив, що не відчуває страху перед вибухами (фото: instagram.com/andrii_kravch)

Чи плануєш ти в майбутньому привернути увагу європейської публіки?

- Не збираюся. Не прагну. Мені тут цілком комфортно. Я так щиро люблю Україну!.. Але якби моя мета була завоювати європейську аудиторію, я б уже виїхав, скажімо, і там розпочав би свій шлях. Але, як кажуть, у мене немає бажання займатися цим усім.

Мене настільки радує перебування тут, адже я щиро ціную українців і саму Україну, що не боюся ані "Шахедів", ані ракет. Відчуваю, що саме тут живуть найлегендарніші люди.