Очікування без надії: які можливості відкриє для України термінова нарада західних партнерів під проводом президента США.

Запланований саміт у місті Рамштайн за участю президента США Джо Байдена щодо питань військової підтримки України не відбудеться. Це доволі болісний момент, адже західним партнерам належало визначити, якими будуть подальша стратегія у війні та обсяг допомоги українцям. Офіційна позиція Заходу не змінюється вже два з половиною роки - Росія має вивести війська з України, а ми продовжимо їй допомагати. Водночас свій скепсис та сумніви щодо подальшої підтримки України західні партнери висловлюють через численні витоки у ЗМІ. На кшталт статті у Financial Times, у якій йдеться про те, що "Київ та його західні союзники поступово йдуть до розуміння того, що Україні доведеться розпочати переговори з Росією та відмовитися від втрачених територій".

Проте, 17 жовтня в Німеччині очікують на візит Байдена. Заплановано "тихий приїзд", а офіційна програма розпочнеться лише 18 жовтня, в п'ятницю. Згідно з інформацією, цей короткий візит буде зосереджений на тих же політичних питаннях, які обговорювались раніше — на подальших кроках західних партнерів України у її підтримці та ситуації на Близькому Сході. Таким чином, Україна матиме можливість отримати відповіді на численні запитання, які вона систематично ставила своїм союзникам протягом останніх місяців, зокрема стосовно обсягів та номенклатури постачання озброєнь, а також можливості їх використання на території Росії. Це питання є надзвичайно важливим для подальшого розвитку подій у російсько-українській війні.

Майбутня зустріч відбуватиметься в непростий момент для України ще й тому, що в більшості західних лідерів, які збираються у Німеччині, фактично зараз надскладні питання вдома. Байден та його команда занурені в передвиборчу кампанію Камали Гарріс та вирішення проблеми Близького Сходу, де американці намагаються зупинити велику війну. Президент Франції Макрон програв останні парламентські вибори і з головою поглинений у внутрішні проблеми та протистояння з ультраправими. Щодо німецьких політиків, то вони останнім часом роблять все більш миролюбні заяви. Політичні опоненти канцлера - ультраправі й ультраліві - "осідлали" тему протидії допомозі Україні під назвою "якщо українцям не передавати зброю - настане мир та буде зупинено світову війну". За прямої підтримки Кремля ці наративи добре зайшли певній частині німецького суспільства. Зважаючи на вкрай низький рейтинг і вибори наступного року, Шольц, який і раніше не демонстрував рішучості, тепер має ще більше враховувати цей факт.

Про те, що обговорюватимуть західні лідери під час візиту президента США до Німеччини та чого чекати Україні, - у матеріалі OBOZ.UA.

"Рамштайну" за участю Байдена не буде

Офіційний графік короткого візиту американського президента до Німеччини запланований лише на 18 жовтня. У цей день Байден зустрінеться з федеральним президентом Штайнмаєром та канцлером Шольцом у Берліні. Це свідчить про те, що зустріч у Рамштайні найближчим часом не відбудеться.

Важко точно визначити, що стало справжнім стимулом для американського президента відкласти свою подорож. Здається, головною причиною є передвиборча кампанія в США. Джо Байден опинився перед вибором: займатися складними міжнародними проблемами чи залишитися в країні під час руйнівного стихійного лиха, щоб показати, що інтереси простих американців важливіші для нього як для президента, а отже, також і для кандидатки від Демократичної партії, ймовірної спадкоємиці Камали Гарріс. На додачу до цього, його критикували прихильники Дональда Трампа, які стверджували, що "чинна адміністрація витрачає мільярди на підтримку України, в той час як постраждалі від урагану можуть залишитися без належної допомоги та компенсацій".

Візит президента США до Німеччини мав велике значення для України з кількох причин. По-перше, планувалася зустріч у форматі "Рамштайн" на рівні лідерів, але це, схоже, не відбудеться. Можливо, у Білому домі вирішили, що під час саміту не буде представлених рішень, які могли б суттєво вплинути на ситуацію, і тому ця зустріч не стане визначальним моментом у політичній спадщині Джозефа Байдена. Водночас є ймовірність, що "Рамштайн" все ж пройде, але вже після президентських виборів у США, що означає зміну політичного контексту.

"Стратегія досягнення успіху" під сумнівом.

Навіть після того, як президент України ознайомив вищих посадових осіб США зі своїм "планом перемоги", подробиці цієї стратегії та її сприйняття залишаються досить неясними. Візит, який українські представники вважали важливою нагодою для того, щоб переконати США в необхідності підтримки України в майбутньому, поки що не отримав належного відгуку у Вашингтоні. Принаймні, основна думка, яка лунала на Заході після зустрічі обох президентів, була така: "План перемоги не справив враження на адміністрацію Байдена, він більше нагадує переформульоване прохання про збільшення постачань зброї та зняття обмежень на дальні удари, однак консультації з цього приводу триватимуть".

У Німеччині Володимир Зеленський, можливо, отримає ще одну можливість презентувати свій "План перемоги" Джо Байдену. Цей план включає в себе забезпечення безпеки для України через НАТО, продовження військової та економічної підтримки, а також відновлення після війни й дозвіл на використання західної зброї великої дальності для ударів по цілях у Росії. Проте, як вказується, навряд чи Зеленському вдасться повністю переконати американського президента підтримати цей план. Байден, схоже, намагається уникнути термінових і критичних рішень стосовно війни в Європі, прагнучи продовжити період спостереження і роздумів. Ця позиція зумовлена не тільки політичними міркуваннями, але й особистими якостями 46-го президента США. Байден відзначається схильністю до компромісів, що підтверджується його 36-річним перебуванням у Сенаті США.

З іншого боку, The Conversation інформує, що, за чутками, Байден створив новий двосторонній план стосовно України перед своїм відходом з посади президента США. Цей план передбачає продовження надання військової допомоги Україні. Вважається, що теперішній президент США прагне продемонструвати, що Україна залишається важливим напрямком для Вашингтона, і що підтримка триватиме.

"Байден прагне закріпити свою спадщину, і нещодавно досягнутий успіх у справі України може стати його знаковою перемогою, яка залишиться в пам'яті надовго," - зазначає видання.

Тобто дискусія щодо того, як має виглядати подальша стратегія допомоги у протистоянні російській навалі, все ще триває, а її розв'язку ми можемо отримати через кілька днів.

Дозвіл на удари

Одне з найважливіших питань для України полягає в тому, чи буде Захід готовий задовольнити настійливі прохання дозволити завдання ударів американськими та європейськими ракетами вглиб російської території. Наразі серед партнерських країн відсутня єдина думка щодо цього питання, а "основні держави" виявляють нерішучість у наданні такого дозволу.

Олаф Шольц демонструє особливу рішучість, відмовляючись забезпечити Україну німецькими ракетами Таурус. Париж і Лондон можуть розглянути можливість підтримки цього кроку, але не бажають ухвалювати таке рішення самостійно, без участі Вашингтона.

Європейська подорож Володимира Зеленського, в ході якої він знову підняв це питання, не принесла нових результатів. Як повідомляє Independent, посилаючись на речника британського прем'єра, позиція Великої Британії щодо використання ракет Storm Shadow для атак вглиб Росії залишилася незмінною. Генеральний секретар НАТО Рютте також зазначив, що дозвіл на застосування західних далекобійних ракет для ударів по території Росії не матиме суттєвого впливу на перебіг війни. Виглядає на те, що британці все ж таки чекають на реакцію з боку США.

Наразі Байден змушений мислити і діяти в контексті виборчої кампанії, адже на думку американців, рішучий крок поставить США на межу прямого збройного зіткнення з Москвою. І це явно не те, що зміцнило б позиції Камали Гарріс за лічені тижні до виборів 5 листопада.

На те, що питання далеке від позитивного для України рішення, вказує як остання заява Володимира Зеленського, який вкотре публічно закликав Захід "негайно" надати Києву можливість бити західною далекобійною зброєю по території РФ та констатував, що останнім часом жодних зрушень із цього питання "не спостерігається". Так і остання заява Пентагона, що США не знімають обмеження на удари ЗСУ західними ракетами вглиб Росії з урахуванням загрози ескалації.

Перенесення конфлікту на територію Росії є необхідним з низки причин. По-перше, це сприятиме знищенню російського військового потенціалу та економічних ресурсів. По-друге, глобалізація війни важлива для того, щоб питання про необхідність зупинки бойових дій на російсько-українському фронті стали актуальними не лише для західних країн, а й для держав Глобального півдня, зокрема для Китаю. Якщо конфлікт продовжуватиметься в наступні роки в обох країнах, стаючи все менш контрольованим, це може створити реальні можливості для завершення військових дій.

Запевнення безпеки

Незважаючи на те, що запрошення України до НАТО виглядає як політична мрія, оскільки більшість країн Альянсу не підтримують цю ідею, зміна позиції США та пошук моделей гарантій для України в умовах триваючої війни могли б надіслати "вагомий сигнал" Кремлю. Це могло б продемонструвати, що, незважаючи на готовність Росії продовжувати конфлікт, вона не зможе захопити всю територію України — на що Москва все ще покладає надії.

Видання Washington Post стверджує, що союзники України зараз розглядають можливості надання більш конкретних обіцянок, які стосуються членства країни у НАТО. І саме таке питання може розглядатися у Німеччині. Financial Times також підкреслює, що Україна дійсно може отримати гарантії безпеки від НАТО, однак за винятком територій, які сьогодні перебувають під окупацією РФ, а також те, що Байден до завершення терміну своїх повноважень у січні 2025 року може погодитися на певні зрушення щодо майбутнього членства України в Альянсі.

Про гарантії безпеки говорить і ексгенсек НАТО Єнс Столтенберг: мовляв, будь-яка мирна ініціатива щодо України має їх містити, насамперед з боку США. Інакше, на його думку, Росія "не поважатиме жодних ліній, проведених на карті". За словами Столтенберга, Україна може бути прийнята до НАТО без втрачених територій, у такому разі гарантії безпеки поширюватимуться лише на підконтрольні Києву території. Тобто знову активно обговорюється західнонімецька модель для України, коли її запросять до НАТО в кордонах 1991 року, а гарантії безпеки нададуть для тих територій, які перебувають під контролем легітимного українського уряду.

Зібрання чотирьох

Під час свого візиту до Німеччини, президент США планує зустрітися не лише з канцлером Олафом Шольцом, а й з прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та президентом Франції Еммануелем Макроном. Ці чотири лідери західного світу мають намір обговорити як війну Росії проти України, так і ситуацію на Близькому Сході. Вони прагнуть узгодити спільні дії не лише на найближчі місяці, коли Джо Байден завершить своє президентство, але й розглянути можливі сценарії розвитку подій після президентських виборів у США 5 листопада. Наразі важко передбачити, хто займе пост президента на наступні чотири роки: чи стане ним віцепрезидентка Камала Гарріс, яка може стати спадкоємицею Байдена, чи ж повернеться до влади Дональд Трамп, який має кардинально інші зовнішньополітичні пріоритети в порівнянні з Байденом і Гарріс.

Дипломатичні переговори

Незважаючи на те, що президент України стверджує, що не обговорює з союзниками можливість припинення бойових дій в обмін на західні гарантії, називаючи це "дезінформацією з російських медіа", реальність така, що західні партнери України все більше втомлюються від тривалого конфлікту та прагнуть швидкого дипломатичного вирішення. Вони офіційно запевняють, що не чинять тиску на українське керівництво. У той же час, нещодавно поширюється думка, що "територія за членство в НАТО - єдина стратегія, яка має сенс", що активно обговорюється в західних ЗМІ. Це означає, що Україні пропонуються значні гарантії безпеки, зокрема ймовірність членства в НАТО, але за умови прийняття контролю Росії над окупованими регіонами, що стане основою для подальших переговорів.

"Україна може бути вимушена піти на компроміс щодо територій, втрачених внаслідок конфлікту з Росією", - зазначив у своєму інтерв'ю для Financial Times колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Коли його запитали, яку пораду він міг би дати президентові України Володимиру Зеленському у випадку переговорів з Москвою, Столтенберг згадав про мирний договір Фінляндії з СРСР після війни 1939-1940 років як ілюстрацію можливого підходу.

"Фіни завдали Червоній армії набагато більших збитків, ніж від них чекали. Війна завершилась тим, що вони поступилися десятьма відсотками своєї території. Однак вони отримали безпечний кордон", - сказав він.

Про те, що незабаром постануть складні рішення, активно говорять і в Україні, хоча й через призму думок західних експертів. Відставний віцемаршал Королівських ВПС Великої Британії та військовий аналітик Шон Белл у своєму інтерв'ю для ТСН в рамках національного телемарафону поділився спостереженнями щодо настроїв Заходу щодо конфлікту в Україні. Він підкреслив, що війна з Росією затягується, що впливає на емоційний фон на Заході, оскільки можливості підтримки на такому ж рівні поступово виснажуються. За такого розвитку подій Україна може ослабнути і втратити значні території. Крім того, британський аналітик висловив припущення, що Україні, можливо, доведеться погодитися на певні територіальні поступки під час переговорів, щоб уникнути ще більших втрат.

Однак "ключова головоломка" для західних партнерів - як гарантувати, що Україна не буде вразливою для майбутнього російського нападу, а вони не будуть втягнутими у прямий конфлікт із Кремлем, - все ще залишається невирішеною. Є проблеми і з позицією Володимира Путіна, який не подає жодних ознак зацікавленості у переговорах, а розмови про поступки, найімовірніше, лише зміцнюють Кремль у його впевненості, що Росія може переграти Захід в Україні.

Необхідні трансформації: стара стратегія Заходу у боротьбі з Росією не дає бажаних результатів.

"Я сподіваюся, що Джозеф Байден разом із своєю командою вже проаналізував помилки, вчинені в російському напрямку з 2021 року. Потім був 2022 рік, коли вони побоювалися ядерних загроз з боку Путіна і не надали Україні звичайне озброєння, яке насправді не могло призвести до ескалації конфлікту. Сподіваюсь, що вони розробили нову стратегію, узгоджену з потенційною наступницею Байдена на посту президента Камалою Гарріс. Основна мета цієї стратегії полягає в тому, щоб забезпечити перемогу України," - зазначив експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Центру оборонних стратегій Олександр Хара в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA.

Експерт вважає, що Джо Байден прагне залишити по собі значну зовнішньополітичну спадщину. Його мета полягає в тому, щоб увійти в історію як лідер великої нації, який гідно виступив на міжнародній арені, здійснюючи дії, що відповідають інтересам як Сполучених Штатів, так і вільного світу.

"На сьогодні існує безліч можливих сценаріїв, - зазначає Олександр Хара. - Серед них – відчутні сигнали про можливе членство в НАТО та дозвіл на використання західної зброї для атак. Чи реалізуються ці варіанти, покаже час, але, на мою думку, це єдиний раціональний шлях, оскільки попередня стратегія лише призводить до виснаження України. Якщо ми продовжимо в тому ж дусі, жодного позитивного результату не досягнемо, і не зможемо зайняти сильну позицію для переговорів. Я не вірю, що хтось має ілюзії в можливості вести діалог з Путіним у даний момент. Я вважаю, що Джозеф Байден прагне завершити свою каденцію на оптимістичній ноті. Звісно, я також слідкую за всіма дискусіями на Заході, де обговорюється можливість надання Україні або членства в НАТО з певними умовами, або гібридних гарантій безпеки в обмін на території, поки Джозеф Байден залишається на посаді. Однак, я сумніваюся, що наші партнери активно підштовхуватимуть Україну до такого рішення", - підкреслив Олександр Хара.