Старий Новий рік: історія виникнення свята та його святкування в Україні.

Коли виникла звичка відзначати Старий Новий рік?

На думку фахівця, поява свята Старого Нового року пов'язана з особливостями юліанського та григоріанського церковних календарів, а також з традиціями, що побутують у народі.

"Свято Старого Нового року з'явилось на тлі календарної проблеми - переходу на новий стиль (на григоріанський церковний календар) на початку ХХ століття", - уточнив Коваленко.

Він зазначив, що саме в 1918 році радянське керівництво затвердило рішення про перехід на григоріанський календар, який також відомий як "новий" стиль.

Тим часом у світі відбувались "паралельні" процеси.

Проблема юліанського календаря, який згодом отримав назву "старий", полягає в тому, що кожні 128 років в ньому відбувається накопичення розбіжності в одну добу між астрономічним (сонячним) і календарним (вирахуваним за формулою) рівноденням.

Таке розходження між реальними астрономічними подіями та календарними датами призвело до того, що святкування всіх неперехідних свят (тих, які мають сталу дату й щороку святкуються в один і той самий день) церковного року почало поступово зсуватись вперед й досягло 13 днів.

Враховуючи ці обставини, Католицька Церква та ряд європейських держав адаптувалися до "оновленого" григоріанського календаря, який було запроваджено 4 жовтня 1582 року Папою Римським Григорієм XIII.

"Православні Церкви також усвідомлювали, що навіть з астрономічної перспективи старий юліанський календар має свої недоліки", - зазначив протоієрей ПЦУ. Він додав, що в 20-х роках ХХ століття більшість Православних Церков у світі перейшли на новоюліанський календар, який з точки зору світської науки фактично аналогічний григоріанському, з відмінностями лише в датуванні Великодня.

Коли радянська влада ухвалила рішення про перехід України на григоріанський календар, Церква спочатку розглядала це питання і, здавалося, готова була прийняти зміни. Проте з часом народні страхи та небажання мати щось спільне з радянським режимом призвели до того, що люди почали використовувати два різних календарі в повсякденному житті.

"І тут важливо, що на початку ХХ століття Церква саме жила старим стилем, а не просто старий стиль називала новими датами... Але в той період, якщо брати Україну, наприклад, то церковні люди не всі сприймали ці нововведення радянської влади. Щобільше, вони ще ж були пов'язані з гоніннями на Церкву, на релігію, руйнуванням церков і тому подібне", - пояснив Коваленко.

З огляду на таку ситуацію, люди церковні "бажали реально залишатися на юліанському календарі та жити тим календарем".

"На мою думку, ті люди, чий святковий цикл базується на традиційному церковному юліанському календарі... саме там і відзначали цей Старий Новий рік", - зазначив ректор православного університету.

Таким чином, саме в цей період українці розпочали традицію святкування Старого Нового року, що відзначається за старим стилем (в ніч з 13 на 14 січня).

Коваленко підкреслив, що поряд із відзначенням Нового року, у українців існували й інші звичаї.

Серед цих свят є Щедрий вечір, який відзначають через тиждень після Різдвяної святвечірки (Навечір'я Різдва Христового) та Коляди. Згідно з церковним календарем, цей день присвячений преподобній Меланії.

Отже, Щедрий вечір, також відомий як свято Маланки, святкували в ніч напередодні Нового року (або Старого Нового року).

Протягом наступного дня в церковному календарі відзначається свято Василія Великого, яке в народі також називають святом Василя.

Експерт зазначив: "Святкування... Василя, Маланки або щедрування в цей день є глибокою традицією. Вона збереглася і продовжує існувати в контексті обрядів, церковних та народних свят."

Він зазначив, що виникнення Старого Нового року "зумовлене тим, що батьки людей, які жили на початку ХХ століття, а також усі ті, хто пережив перехід на новий календар, насправді користувалися як церковним (юліанським), так і народним (обрядовим) календарями".

Свято Василія Великого у 2025 році відповідно до ново юліанського календаря (джерело: pomisna.info/tserkva/kalendar)

"Наприклад, мої дідусь і бабуся відзначали Старий Новий рік... Згадую, що для них це свято мало таке ж значення... Як і Новий рік. Таким чином, мої батьки, умовно кажучи, вже святкували Новий рік згідно з новим стилем", - розповів Коваленко.

Він зазначив, що у його батьків, а також у його родині та дітей "Старий Новий рік насправді не святкувався".

"Існувала певна згадка про нього. Час від часу можна було почути якісь вітання, зокрема в 90-х роках. Проте мої діти навіть не мають уявлення про наявність Старого Нового року... Тому я вважаю, що зв'язок з поколіннями, які мешкали в Україні наприкінці ХІХ століття, та їхніми нащадками (моїми бабусею і дідусем), які пережили початок ХХ століття, став основою для виникнення цього Старого Нового року," - поділився своїми думками протоієрей.

Оскільки нові покоління українців, починаючи приблизно з 80-х років, не відчували тісного зв'язку зі Старим Новим роком, це свято поступово втрачало свою популярність.

Отже, з часом у суспільстві відбувся повний перехід до нового стилю життя.

"Тепер і Церква адаптувалася до новоюліанського календаря," - зазначив ректор Відкритого православного університету.

За словами Коваленка, в Україні в даний час можуть відбуватися випадки відзначення Старого Нового року. Проте він не може стверджувати це з абсолютною впевненістю.

"Можливо, це й справді так... У моєму колі немає тих, хто відзначає Старий Новий рік або вітає один одного з цим святом. А враховуючи перехід на новоюліанський церковний календар, вважаю, що це питання вже не актуальне," - зауважив він.

Експерт пояснив: раніше, фактично, святкування Старого Нового року було пов'язане також із щедрівками.

"Хоча я весь час казав, що не на Василя треба щедрувати, а на Новий рік. Тому що щедрівки - новорічні... А тепер у нас все нормально співпадає. І церковна традиція - на Василя з Маланкою, і Новий рік на своєму місці", - зауважив протоієрей ПЦУ.

Отже, на сьогоднішній день "Старий Новий рік" фактично втратив свою значущість, оскільки українці вже святкують щедрівки за новим календарем.

"Однак, можливо, ті, хто дотримується юліанського календаря, або ж ті, хто підтримує московський патріархат в Україні... Я вважаю, що там можуть ще існувати певні елементи Старого Нового року," - резюмував Коваленко.