Суд ухвалює рішення щодо запобіжного заходу для Чернишова: актуальна інформація.

Про це повідомляє кореспондент РБК-Україна із зали суду.

23 червня міністру народності Олексію Чернишову оголосили про підозру у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

Він виявився шостим фігурантом у розслідуванні справи, пов'язаної з корупційними схемами в будівельному секторі. Мова йде про його роботу на посаді міністра розвитку територій і громад з березня 2020 року по листопад 2022 року.

НАБУ та САП звертаються з проханням обрати для Чернишова запобіжний захід у формі застави на суму 120 мільйонів гривень, без утримання під вартою.

Вони також подали запит до Вищого антикорупційного суду з проханням про відсторонення діючого віцепрем'єра. Крім того, САП вимагає, щоб на підозрюваного були покладені наступні зобов'язання:

Прокурори зазначають, що цей запобіжний захід був узгоджений з урахуванням ризиків, які були встановлені у цій справі, а також з огляду на судову практику Вищого антикорупційного суду в подібних ситуаціях. Серед інших факторів враховувалося повернення Чернишова до України та його прибуття до НАБУ за викликом.

У разі визначення судом вказаного запобіжного заходу підозрюваний зобов'язаний внести визначений розмір застави упродовж 5 днів.

У разі, якщо Чернишов не дотримається своїх зобов'язань або якщо буде виявлено порушення ним умов запобіжного заходу, прокурор має можливість подати клопотання про посилення цього заходу.

За даними слідства, один зі столичних забудовників розробив схему незаконного одержання земельної ділянки у Києві під зведення житлового комплексу.

Для цього він звернувся до тодішнього міністра розвитку територій та громад. Хоча слідство не розкриває його ім'я, з матеріалів справи стає очевидно, що йдеться про Чернишова, який разом із держсекретарем Мінрегіону, радником міністра та керівницею державного підприємства сприяв створенню умов для передачі земельної ділянки цьому підприємству.

Воно уклало інвестиційні угоди з "потрібною" будівельною компанією незаконним шляхом. Згідно з цими угодами, забудовник зобов'язувався передати державі частину майбутніх квартир у кількості, що відповідала вартості земельної ділянки.

Щоб зменшити цю суму до найнижчого рівня, землю та існуючі на ній споруди оцінили майже в п'ять разів нижче їхньої справжньої вартості. Різниця між такою заниженою оцінкою та ринковою вартістю перевищила 1 мільярд гривень. Саме на цю величезну суму держава могла б втратити, якщо б угоди були виконані. Однак цьому перешкодив арешт земельної ділянки, що був накладений за ініціативою НАБУ та САП.

За успішну реалізацію оборудки забудовник "винагородив" міністра та визначених ним осіб неабиякою знижкою на квартири у вже зведених житлових комплексах.

З нею вартість квадратного метра становила від 1 тисячі грн до 8 тисяч грн при мінімальній ринковій вартості таких квартир близько 30 тисяч грн за кв. м. Таким чином міністр отримав неправомірну вигоду у вигляді знижки на загальну суму понад 14,5 млн грн.

За зверненням НАБУ та САП на значну кількість незаконно здобутих квартир також накладено арешт. Дії колишнього міністра були кваліфіковані відповідно до ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 та ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України.

Іншим учасникам угоди про підозру було повідомлено на початку цього місяця. Що стосується них, суд ухвалив рішення про запобіжні заходи: трьох з них взято під варту з можливістю внесення застави в розмірі від 20 до 100 мільйонів гривень, а двоє інших отримали заставу.