Сварка найвищого ґатунку. Чому невдала зустріч Зеленського та Трампа поки що не призвела до катастрофічних наслідків.
Катастрофа. Це слово, безумовно, виникло в умах багатьох, хто спостерігав за зустріччю між Зеленським і Трампом. Проте, точніше буде сказати, що мова йде про зустріч трьох політиків, адже важливу роль у ній відіграв віцепрезидент Джей Ді Венс. Саме після його втручання розмова в Овальному кабінеті втратила контроль і перетворилася на обмін звинуваченнями між українським президентом і американськими лідерами.
Після того, що сталося далі, інформація вже стала загальновідомою. Як тільки журналісти залишили приміщення, Трамп відмовився продовжувати переговори. Зеленському довелося залишити Білий дім. Угода щодо надр так і не була підписана.
Відносини, які тільки-но почали формуватися, раптово зникли в безодні, немов у живому ефірі.
Чи не була ця драма штучною, інсценованою Трампом? Є всі підстави вважати, що ні, і нижче ми це пояснимо. Зрештою, не варто закривати очі і не те, що суперечка почалася з докорів Зеленського на адресу Венса, яких могло і не бути.
Найважливішими є не причини, а наслідки конфлікту в Білому домі.
Чи можливо в даному випадку згадувати про "катастрофу"? На даний момент - ні.
Після провалу переговорів у Вашингтоні виникає не лише явний протест, а й обнадійливі знаки. У Білому домі не квапляться знищувати зв’язки.
Хоч це може звучати дивно на тлі всіх емоційних заяв, але зустріч президентів України та США все ще залишається у списку можливих подій. Проте не виглядає, що Зеленський готовий виконати необхідні умови для її організації.
Слід також підкреслити, що рішучість Зеленського у захисті "червоних ліній" у цій суперечці принесе позитивні результати. Незалежно від того, як розвиватиметься ситуація, світ, включаючи Дональда Трампа, усвідомив, що ці питання є дійсно важливими для України.
На такому фоні слід відзначити позитивну реакцію європейських керівників, які висловили миттєву та беззастережну підтримку Зеленському, тоді як Трамп отримав лише критику. Кілька столиць підкреслили необхідність суттєвого збільшення військової допомоги Україні, оскільки в неділю в Лондоні планується саміт, присвячений цій темі.
Втім, навіть за позитивних рішень у Лондоні багато залежатиме нової стратегії Сполучених Штатів щодо України, яка формується просто зараз.
"Сьогодні стало очевидно, що вільному світу потрібен новий лідер. Ми, європейці, повинні прийняти цей виклик", - заявила у ніч на суботу глава дипломатії ЄС Кая Каллас, коментуючи унікальну публічну суперечку між президентом України та американськими лідерами, що відбулася в Овальному кабінеті Білого дому 28 лютого.
Заява Каї Калас викликає дискусії, зокрема щодо того, що реальна ситуація стала зрозумілою значно раніше, ніж 28 лютого. В останні тижні адміністрація Трампа вжила численні заходи, які суттєво підривають віру європейських лідерів у збереження єдності "колективного Заходу". Це стосується як територіальних претензій США до союзників, таких як Канада та Данія, так і відкритого втручання у виборчі процеси в європейських країнах, включаючи Німеччину.
На фоні всіх цих подій у європейських столицях формувалася готовність виступити проти уряду Трампа.
Проте саме українська історія стала каталізатором для цього процесу.
Протягом кількох годин, незважаючи на вечір п'ятниці, всі основні європейські керівники поспішили висловити свою беззастережну підтримку Україні. Вони окремо підкреслили, що виступають на стороні Зеленського та висловили незгоду з риторикою Трампа під час його зустрічі у Вашингтоні.
Жоден з європейських керівників, окрім Віктора Орбана, не висловився відкрито на підтримку Трампа (від проросійського лідера Угорщини цього й не очікувалося).
Сучасний канцлер Німеччини Олаф Шольц та його потенційний наступник Фрідріх Мерц висловили свою підтримку Україні в світлі недавнього скандалу в Білому домі. "Необхідно поважати тих, хто веде боротьбу", - додав до цієї думки Емманюель Макрон, відстоюючи позицію Зеленського.
Прем'єр Норвегії Йонас Гар Стьоре, заявив, що докори Трампа на адресу Зеленського "є глибоко необґрунтованими" і закликав влади США змінити позицію.
Багато інших лідерів європейських країн також швидко висловили свою підтримку Україні. Співголови Євросоюзу, Антоніу Кошта та Урсула фон дер Ляєн, акцентували на мужності Володимира Зеленського у цій ситуації: "Будьте сильними, будьте сміливими, будьте безстрашними. Ви завжди будете мати підтримку, шановний Президенте", - йдеться в їхньому зверненні.
Безумовно, в такій ситуації недостатньо просто заяв, необхідні конкретні дії.
Після суперечки у Білому домі ймовірність зупинки американської допомоги значно зросла.
Саме це обговорюватимуть на терміновому саміті. Вже у неділю, 2 березня, у Лондоні зберуться ключові європейські донори ЗСУ. Цю зустріч планували ще до сварки у Вашингтоні, щоби "обговорити спільні плани щодо оборони", розповів раніше цього тижня Дональд Туск. А зараз, за даними європейських джерел ЄП, ключовою темою для обговорення стануть термінові дії у ситуації, коли США можуть припинити навіть ту підтримку України, яку вони досі надають.
Склад учасників цього заходу буде більш численним, ніж на терміновому саміті в Парижі, але, як і раніше, до переговорів запрошені лише ті країни, які готові підтримати Україну. Перед ними стоїть складне завдання — створити механізм фінансування Збройних Сил України, що дозволить обійти очікуване вето з боку Угорщини та Словаччини. Проте, варто зазначити, що на цей раз не всі друзі України будуть присутні — країни Балтії вже висловили своє незадоволення тим, що саміт проходитиме без їхньої участі.
А 6 березня держави ЄС зберуться знову - цього разу всі разом. На офіційний саміт, у присутності Орбана, Фіцо тощо.
До того часу має бути більше ясності і щодо подальших дій США. Наразі з Вашингтону надходять суперечливі сигнали.
Після напруженої дискусії між Зеленським, Трампом і Венсом, в якій американські політики одночасно нападали на українського президента, звинувачуючи його у "грі мільйонами життів" та у "загрозі третьої світової війни", у багатьох виникло питання про можливу заздалегідь сплановану природу цих подій. Чи не було це задумано так, щоб президент України відвідав Вашингтон, зіткнувшись із публічними викликами, а Трамп отримав підстави звинувачувати Україну в небажанні до миру?
Проте ретельне дослідження конфлікту дає змогу спростувати цю можливість.
Зовсім навпаки, зустріч лідерів України та США розпочалася досить позитивно. Хоча Трамп, відомий своєю цинічною натурою, навряд чи міг бути зворушений зображеннями українців до і після їхнього перебування в російському полоні, він все ж вирішив переглянути ці фото перед камерами.
Зеленський привіз також чемпіонський пояс Усика, що мав "зіграти" згодом, після переговорів. І, зрештою, Україна приїхала з готовністю підписати угоду щодо українських надр, яку вимагала саме американська сторона.
Готувався до зустрічі й Трамп - саме тому за два дні до візиту він заявив, що більше не вважає Зеленського диктатором.
Навіть під час бесіди в присутності журналістів американський лідер виявив готовність до компромісів. Наприклад, коли Зеленський перебив Трампа, заперечивши його заяву про те, що допомога ЄС Україні є меншою, ніж американська, Трамп не став наполягати на своїй думці. Хоча насправді європейська підтримка справді є значно більшою, Трамп все ще продовжує стверджувати протилежне.
Спіраль емоцій почала накручуватися вже під кінець спілкування а її тригером став невдалий і зовсім не обов'язковий докір з боку Зеленського персонально у бік Джей Ді Венса - це варто чесно визнати.
У певний момент до бесіди приєднався віцепрезидент, щоб висловити похвалу своєму босу, Дональду Трампу, за його відкритість до ведення переговорів, зокрема, з Володимиром Путіним. "Дипломатія робить Америку сильною країною. Це те, що робить президент Трамп," - зазначив Венс. Хоча ці слова не містили нічого особливого, вони чомусь викликали реакцію у Зеленського, який, потрапивши під приціли камер, почав пояснювати Венсу, що Путін постійно ігнорує угоди, і вести з ним переговори неможливо. "Про яку дипломатію ти говориш, Джей Ді? Що ти маєш на увазі?" - уточнив Зеленський.
Важко визначити, чи мав на увазі це український президент, але для американської аудиторії це виглядало як ставлення до нездатності Трампа знайти спільну мову з Путіним. Венс, сприйнявши це як особистий напад, відповів агресивно. Діалог вийшов з-під контролю, голоси почали підвищуватися, і виникла публічна суперечка між Зеленським і Трампом щодо можливості укладення перемир'я без забезпечення гарантій безпеки.
Ця суперечка цілком могла мати сенс та користь, якби відбувалася за закритими дверима без преси - а натомість вона транслювалася у прямому ефірі.
Після атаки Венса Трамп вже не міг піти на поступки, бо для його аудиторії це виглядало би як слабкість. Зеленський теж не мав змоги поступитися, бо йшлося про критично важливі речі, про параметри миру.
На цьому етапі "вступна частина" зустрічі завершилася.
Незабаром численні американські ЗМІ, посилаючись на інформацію від джерел у Білому домі, повідомили, що Трамп разом зі своєю командою перемістився в іншу кімнату. Після проведення наради вони дійшли висновку, що подальші переговори неможливі. Українську делегацію попросили покинути Білий дім.
У світлі емоційного фону публічного протистояння, а також з огляду на те, що у команді Трампа є особи, які відкрито негативно ставляться до України (серед них Венс, що явно загострив конфлікт із Зеленським), результати цих незвичних для США міжнародних "переговорів" перед телеекранами могли виявитися дуже різноманітними.
Особливо враховуючи, що представники республіканської партії вже висловлюють думку про неможливість ведення діалогу з Зеленським, стверджуючи, що йому слід залишити свою посаду.
На цьому фоні реакція Білого дому виявилася ще вельми м'якою.
Офіційна заява Дональда Трампа, опублікована в його соціальній мережі Truth Social, підкреслила, що він не виключає можливості нової зустрічі з Володимиром Зеленським, зазначивши, що "він може повернутися, коли буде готовий до миру". Крім того, з Білого дому через медіа українській делегації надійшов сигнал про те, що зустріч для підписання угоди щодо надр залишається в рамках можливого, і "все залежить від українців, поки Зеленський ще перебуває в країні".
Крім того, держсекретар Марко Рубіо оголосив про умови для можливого діалогу, зазначивши, що Зеленський повинен "вибачитися" Трампові. Ця заява прозвучала напередодні запланованого інтерв'ю з українським лідером на телеканалі FoxNews, яке відбулося пізно ввечері за київським часом. Однак, коли Зеленського запитали в ефірі про можливість вибачення, він категорично відмовився, пояснивши, що не вважає себе винним у ситуації. Крім того, він зауважив, що Венс не має права втручатися у розмову між президентами, адже це була їхня пресконференція, а не його.
Здається, що шляхи до швидкого відновлення діалогу остаточно закриті. Проте залишається важливе питання: чи мав би цей діалог реальну цінність на фоні широко обговорюваної теми гарантій безпеки, що є критично важливим для України, свідками якої стали всі країни світу, включаючи виборців Трампа.
Проте, навіть після цього Трамп не вддався до спалювання або знищення мостів.
Хоча очевидно, що у його команді зважують різні опції.
Вночі з’явилися новини про те, що президент розглядає варіант зупинки усіх поставок військової допомоги Україні. Йдеться про озброєння, які США продовжують передавати Україні на основі замовлень, профінансованих з бюджету США ще в період президентства Байдена. Проте згодом американські ЗМІ уточнили, що постачання наразі триватимуть, але нові пакети допомоги не будуть надані.
Втім, немає жодних гарантій, як довго зберігатиметься цей стан.
Варто зазначити, що в українських медіа поширюється інформація про те, що однією з відповідей США стало призупинення фінансування відновлення зруйнованих внаслідок обстрілів об'єктів енергетичної інфраструктури. Однак ці дані є неточними. Насправді мова йде про програму USAID, яка підпала під загальне скасування грантової допомоги США на глобальному рівні. Крім того, Державний департамент сповістив виконавців про це скасування ще до прибуття Зеленського до США.
Слід відзначити, що Трамп має шляхи впливу на Україну, зокрема в галузі оборони.
Наприклад, розвідувальні дані, такі як інформація про запуск ракет або переміщення ворожих військових підрозділів, мають вирішальне значення для Збройних Сил України. Крім того, збереження ліцензійного дозволу на ракети-перехоплювачі Patriot є важливим чинником для продовження постачань систем протиповітряної оборони. Ці елементи є такими, що європейські партнери не зможуть замінити.
Враховуючи ці обставини, те, що риторика Трампа після невдалого засідання не загострювалася, а також те, що він залишає можливість для співпраці, є позитивним знаком.
Це усвідомлюють і в Європі.
Тут важливою може бути роль очільниці уряду Італії Джорджи Мелоні хоче скликати екстрений саміт між США-Європа після подій у Білому домі.
"Необхідно терміново провести саміт між США, європейськими країнами та їхніми союзниками, щоб відверто обговорити наші плани по боротьбі з ключовими викликами сучасності. Це включає, зокрема, підтримку України, яку ми разом захищали в останні роки, а також проблеми, з якими нам доведеться зіткнутися в майбутньому," - підкреслила прем'єр-міністр Італії.
Однак, чи буде Сполучені Штати готові до такої дискусії?
На даний момент можна стверджувати лише те, що період невизначеності, який почався в останні тижні внаслідок дій нової адміністрації США, - у фінальний день зими набув суттєвого загострення. Це супроводжується новими викликами.
Україна повинна подолати їх спільно з європейськими друзями та партнерами, адже після 28 лютого у нашої країни не залишилося альтернатив.
Автор: Сергій Сидоренко.
