Світ рухається в напрямку розвитку атомної енергетики, і Україна має всі шанси стати одним з її провідних гравців.

Російські удари призвели до руйнування половини українських потужностей з виробництва електроенергії, що змушує країну шукати рішення для подолання енергетичної кризи. Держава зосереджується на розвитку атомної енергетики, що повністю узгоджується з глобальними тенденціями на чисті джерела енергії.

З 11 по 22 листопада в Баку відбудеться щорічна конференція ООН, присвячена проблемам зміни клімату. Протягом своєї історії цей саміт став основою для трьох важливих документів: Кіотського протоколу, Паризької угоди та Декларації про збільшення використання ядерної енергетики. Україна, яка підписала всі ці угоди, зосередила зусилля на розвитку своєї енергетичної інфраструктури, орієнтуючись на "мирний атом" і дотримуючись своїх зобов'язань у сфері клімату. У планах уряду - завершення будівництва двох нових атомних енергоблоків на Хмельницькій АЕС.

Щорічна конференція ООН з питань зміни клімату - це, фактично, єдиний майданчик глобального рівня, де немає вираженого поділу за політичними, расовими, континентальними, релігійними та іншими ознаками, крім економічних інтересів, оскільки всім країнам загрожують кліматичні ризики. Усіх хвилює проблема посух, повеней, підвищення рівня моря та інших природних катаклізмів.

Завдяки дискусіям щодо наукових досліджень людство поступово усвідомлює, які кроки необхідні для досягнення вуглецевої нейтральності (цей термін означає, що кількість шкідливих викидів в атмосферу не перевищує здатності природи їх поглинути). Це передбачає відмову від використання викопного пального: нафти, газу та вугілля.

У 2020 році, коли саміт вперше відклали через пандемію, виникла міжнародна ініціатива щодо укладення Договору з нерозповсюдження викопного палива (Fossil Fuel Non-Proliferation Treaty -- FFNPT) для утримання глобального потепління в межах 1,5-2 градусів за Цельсієм.

21 квітня 2021 року організація FFNPT затвердила лист, який підписали 100 лауреатів Нобелівської премії, Далай-лама, видатні науковці, миротворці, автори та впливові особистості. У документі містився заклик до світових керівників вжити конкретних заходів для поступового відмовлення від викопних видів пального, з метою запобігання глобальним катастрофам.

Але чим можна замінити проєкти, пов'язані з видобутком вугілля, нафти та газу? У ситуації, коли Україна стикається з критичним дефіцитом енергетичних ресурсів, країна змушена шукати нові шляхи для відновлення своїх енергетичних потужностей. При цьому важливо враховувати світові тренди, щоб обрані рішення були стійкими і не ризикували бути скасованими в середньостроковій перспективі. Відповідь може бути в "мирному атомі", розвиток якого абсолютно не суперечить принципам Договору про нерозповсюдження викопного пального.

На минулорічному саміті COP28 у Дубаї вдалося конкретизувати ці тези у двох без перебільшення історичних документах. Перший -- це спільна заява про поступову відмову від викопного палива (з компромісним формулюванням: без встановлення конкретних термінів). Другий - Декларація про потроєння потенціалу ядерної енергетики до 2050 року.

Останній документ має особливе значення, адже він підтверджує, що міжнародна спільнота підтримує наміри українського уряду завершити будівництво енергоблоків Хмельницької атомної електростанції.

25 жовтня 2024 року президент Володимир Зеленський затвердив закон, прийнятий Верховною Радою, який носить назву "Про основні засади державної кліматичної політики". Цей документ передбачає досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, а також зменшення рівня забруднення повітря на 65% до 2030 року.

Законодавство є однією з основних умов для інтеграції України до Європейського Союзу. Таким чином, ми визначили свої цілі. Приєднавшись минулого року до Декларації про збільшення потужностей ядерної енергетики, ми фактично окреслили стратегію, як плануємо зменшити залежність від викопних палив.

Це є етапом прогресу в атомній енергетиці, а в короткостроковій перспективі планується завершення будівництва третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС, які наразі готові на 80% та 30% відповідно. Це дозволить виробляти 2,2 ГВт енергії з низьким викидом вуглецю.

Відповідний урядовий законопроєкт №11146 про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС (Х3/Х4) вже отримав схвалення профільного комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг і чекає на розгляд у сесійній залі.

Незважаючи на повномасштабний конфлікт, розвиток атомної енергетики в Україні залишається можливим, в першу чергу завдяки підтримці світової спільноти, яка прагне допомогти Україні в переході на екологічні джерела енергії. Це підтверджується реакцією наших стратегічних партнерів і міжнародних фінансових установ, які висловлюють готовність надати допомогу для реалізації цього проекту.

У вересні генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі підкреслив важливість цього проєкту для поліпшення енергетичної інфраструктури України. Він запропонував розпочати місію технічної підтримки, щоб забезпечити інтеграцію нових елементів у вже наявні системи на станції. Гроссі зазначив, що це могло б сприяти збільшенню довіри до проєкту з точки зору ядерної безпеки.

Відомо, що американська компанія Westinghouse стане основним партнером у завершенні будівництва енергоблоків Хмельницької атомної електростанції. Церемонія, що символізує початок проекту, відбулася у квітні на території Хмельницької АЕС за участю посла США в Україні Бріджит Брінк та міністра енергетики України Германа Галущенка. Колишня спеціальна представниця США Пенні Пріцкер також підкреслила, що добудова енергоблоків ХАЕС є найкращим рішенням для вирішення проблеми енергетичного дефіциту в Україні.

Згідно з даними аналітиків Atlantic Council, Сполучені Штати мають вагомий інтерес у успішному завершенні будівництва на Хмельницькій атомній електростанції. Це не лише сприятиме популяризації американських ядерних технологій нового покоління, але й, на думку експертів, закупівля Україною обладнання з болгарської АЕС "Белене" для зведення третього та четвертого енергоблоків може суттєво підірвати російський вплив у регіоні Балкан.

Зміцнення ядерного потенціалу України відкриє нові економічні можливості для держави та підготує її до потенційної ролі основного постачальника енергоресурсів для Європи в післявоєнний період, витіснивши Росію. Участь компанії Westinghouse у виробництві ядерного пального та будівництві реакторів в Україні та Болгарії створює важливі зв’язки між цими країнами і підкреслює інтерес США до успішної передачі надлишкових ядерних потужностей з Болгарії в Україну, як зазначено в статті.

Президент та виконавчий директор Westinghouse Electric Company Патрік Фрагман підтвердив цю оцінку, зазначивши, що йому приємно мати можливість "бути частиною історії, яку Україна створює в галузі енергетики".

До слова, серед підписантів Декларації про потроєння ядерної енергетики є і Болгарія, і США. А також такі країни як Фінляндія з 5 реакторами на двох АЕС; Швеція, що на трьох діючих АЕС з 6 реакторами виробляє майже третину електроенергії; Канада, яка отримує 14,6% електроенергії від 19 реакторів і посідає 7 місце у світі; ОАЕ, де перший блок АЕС "Барака" введено в експлуатацію у 2020 році і планується будівництво ще кількох; а також Польща, яка планує розпочинати будувати АЕС "Хочево" вже у 2026 році, і ще майже десяток реакторів - у найближчому майбутньому.

На початку 2024 року в 31 країні світу функціонувало 415 ядерних реакторів. Лідерами за їхньою кількістю є США з 94 реакторами, а також Франція та Китай, де їх по 56. Китай активно розвиває нові атомні електростанції і, незважаючи на те, що не підписав Декларацію про збільшення ядерної енергетики, вже наблизився до показників Франції і незабаром може обійти США за кількістю ядерних блоків. Таким чином, Україна також перебуває у цьому енергетичному тренді.

І це не єдина гарна новина. Попри радянське минуле і трагедію на ЧАЕС серед нашого населення немає упередженого ставлення до атомної енергетики. Як засвідчує соціологія, 80% опитаних українців схвалюють ідею добудови атомних блоків на Хмельницькій АЕС. Тобто маємо свідоме суспільство і можемо поділитись досвідом, як досягати підтримки населення.

Це також має велике значення, адже саміти ООН, присвячені змінам клімату, виконують роль масштабних просвітницьких і виставкових платформ. Не дивно, що три останні конференції проходили в країнах, що активно займаються видобутком нафти та газу. Так, COP27 відбувався у 2022 році в Шарм-ель-Шейху, COP28 - у Дубаї, а цьогорічна конференція проходить в Азербайджані, економіка якого значною мірою залежить від викопних енергоресурсів.

Завданням конференції в Баку є подальше переконання світу, що саме газ, нафта і вугілля є основним чинником кліматичних проблем, і відмова від їх використання на користь атомної енергетики цілком реальна, навіть для країн, які переживають складні часи.

У цьому сенсі Україна, що захищає свою територію від російського вторгнення, потерпає від цілеспрямованого руйнування енергооб'єктів ворогом і одночасно розпочинає будівництво нових енергоблоків на АЕС, може вказати іншим країнам вірний шлях - від викопного палива до чистої енергії.