Світ стикається з потенційним дефіцитом кави. Що стало причинами зростання цін на цей продукт і які перспективи цінової ситуації в Україні?

Бразилія займає вражаючі 40% світового ринку кави, виробляючи як арабіку, так і робусту. У свою чергу, В'єтнам, який займає друге місце за експортом кави, здебільшого зосереджений на виробництві більш економічного сорту - робусті. У минулому сезоні ця країна забезпечила 38% глобального виробництва саме цього виду кави.

Ціновий сплеск, викликаний труднощами у двох основних експортерах, перетворив каву на один з "найактуальніших" товарів року. Рекордні ціни на каву відрізняються від загальних оптових цін на продовольство на міжнародних ринках, які все ще залишаються нижчими за пікові значення, зафіксовані на початку 2022 року після російського вторгнення в Україну. Проте, так звані "м'які товари", такі як кава, какао та апельсиновий сік, демонструють найкращі результати серед сировинних товарів у цьому році.

Volcafe, одна з провідних світових торгових компаній кавового зерна, скоригувала свої прогнози щодо виробництва кави арабіка (Coffea arabica) у Бразилії. Це рішення стало наслідком оцінки впливу тривалої посухи в регіоні, повідомляє агентство Bloomberg.

Прогнози компанії Volcafe ґрунтуються на аналізі 1850 фермерських господарств у Бразилії, які виявили суттєвий вплив посухи, що тривала з квітня по вересень цього року. Цей період призвів до виснаження вологи в ґрунті, що стало причиною опадання листя, і навіть ті дерева, які встигли зацвісти, не змогли утворити плоди.

Згідно з прогнозами, до кінця поточного сезону, який розпочався 1 жовтня 2024 року і закінчиться 30 вересня 2025 року, Бразилія виробить лише 34,4 мільйона мішків арабіки (один мішок кави важить 60 кілограмів). Це на 11 мільйонів мішків менше, ніж очікувалося у вересні.

Згідно з інформацією Міністерства сільського господарства США (USDA), у попередньому сезоні Бразилія зібрала близько 45 мільйонів мішків кави. Ця ситуація може призвести до глобального дефіциту в 8,5 мільйона мішків у сезоні 2025-2026 років. Це стане безпрецедентним п’ятим роком підряд, коли попит на каву перевищуватиме її пропозицію.

У вівторок, 10 грудня, ф'ючерси на арабіку зросли на 4,7% і досягли 3,44 долара за фунт (0,45 кг), або 7,58 доларів за кілограм. Це більше ніж на 80% вище за минулорічні ціни. Вони перевищили історичний максимум 1977 року, коли ринок потрясли наслідки морозів 1975 року, які знищили кавові дерева в Бразилії. Тоді ціна становила 7,50 доларів за кілограм, проте з урахуванням інфляції вона все ж була вищою за поточну.

Варто підкреслити, що ф'ючерси представляють собою фінансові угоди, які зобов'язують сторони купити або реалізувати певну кількість товару (в даному випадку, кави) за заздалегідь узгодженою ціною на визначену дату в майбутньому. Ці контракти грають ключову роль у стабілізації ринку, адже вони допомагають передбачати ціни, знижують ризики та сприяють забезпеченню ліквідності в сфері кавової торгівлі.

На початку 2024 року спостерігався значний зріст попиту на арабіку, оскільки В'єтнам, який є найбільшим виробником робусти (Coffea robusta) у світі, зазнав труднощів через посуху під час сезону росту кави, а на початку збору врожаю - через надмірні опади. Як наслідок, згідно з інформацією з The Daily Mirror, наприкінці листопада ціна на робусту сягнула рекордних 5 694 доларів за тонну.

Серія невдалих врожаїв у провідних країнах-виробниках спричинила скорочення світових запасів кави за останні чотири роки. Зростання цін на каву підвищує витрати на обсмаження та продаж, змушуючи компанії перекладати ці витрати на споживачів. Зазначається, що багато продавців по всьому світу вже підняли ціни та скасували знижки, аби зберегти рентабельність.

Вадим Грановський, міжнародний кавовий експерт, чемпіон Великої Британії та фіналіст Чемпіонату світу з приготування кави у джезві, у коментарі для РБК-Україна підкреслив, що український ринок зазвичай адаптується до "зміни правил" у глобальному масштабі протягом кількох місяців. Він також відзначив, що зростання цін на каву поступово вплине на всі аспекти вітчизняної кавової галузі — від необсмажених зерен до вартості чашки напою в кожній кав'ярні.

"В Україні існує кілька великих імпортерів зелених кавових зерен, які невдовзі відчують підвищення цін. Однак до нового року та середини січня є шанси зберегти звичні ціни завдяки наявним запасам. Кав'ярні, що працюють за фіксованими контрактами, зможуть на деякий час утримувати ціни на попередньому рівні, але вже через один сезон (близько шести місяців) зміни стануть очевидними для споживачів, як у супермаркетах, так і в кафе," - зазначив Грановський.

Андрій Тітов, співвласник Escobar Coffee Roasters, розповідає в інтерв'ю для РБК-Україна, що період між зростанням цін на світових ринках і їх впливом на Україну може скласти від двох тижнів до двох місяців. За цей час будуть використані наявні запаси кави, які, за словами експерта, були досить значними, проте їх не поспішали поповнювати, очікуючи на зниження цін, що, зрештою, не відбулося.

"Обсмажувальники вже з початку січня відчують підвищення цін, а до лютого ціни для споживачів досягнуть аномально високих показників. Наприклад, вартість чашки еспресо, яка наразі становить близько 40-45 гривень, зросте до 70 гривень. Лате чи капучино, що сьогодні коштують 60 гривень, подорожчають до 100 гривень. Загалом, для кінцевих споживачів вартість кави зросте на 80-100%", - зазначає він.

Тітов прогнозує, що високі ціни на каву ймовірно збережуться до липня-серпня наступного року. Часткове здешевлення можна очікувати лише після збору врожаю в Бразилії, який розпочнеться в червні. Проте, на його думку, це зниження буде незначним - максимум на 20%.

У компанії Leader Coffee, що займається оптовою торгівлею кави, додали, що ціна товару почала зростати ще півроку тому. Зокрема, з весни до літа кава подорожчала на 15-20%, а до кінця 2024 року вартість продукту зросте вже на 50%. У компанії додають, що протягом наступного року кава на українському ринку може здорожчати ще в половину.

Вадим Грановський зазначає, що невеликі незалежні кав'ярні, які самостійно закуповують зелене кавове зерно, намагатимуться утримувати ціни стабільними довше, ніж інші, аби не втратити своїх клієнтів і уникнути збитків. Водночас, багато з цих закладів, як пояснює він, планують підтримувати стару цінову політику за рахунок якості кави, купуючи більш дешеве зерно, що, в свою чергу, вплине на смакові характеристики готового напою.

Крім того, заклади планують знижувати витрати через автоматизацію процесів та використання новітнього обладнання, яке споживає менше енергоресурсів і води. Проте, як зауважує Грановський, це може мати негативний вплив на атмосферу та гостинність, оскільки бариста, який колись був справжнім майстром приготування напоїв, може поступово стати лише оператором кавового обладнання.

Україна здебільшого імплементує арабіку з Бразилії та Колумбії, тоді як робусту отримує з В'єтнаму. Цей сорт кави зазвичай використовується для виготовлення розчинних кавових напоїв. Вадим Грановський підкреслює, що раніше Нікарагуа також постачала каву в Україну, але через визнання анексії Криму Росією у 2014 році, торгівельні зв'язки з цією центральноамериканською країною були перервані.

"Подібно до Японії, Україна споживає імпортовану каву, в той час як Італія та Німеччина отримують зелені кавові зерна з Бразилії, Ефіопії або Колумбії, обсмажують їх і потім експортують під популярними брендами. Споживання кави в Україні визначається не лише обмеженими фінансовими можливостями населення, а й культурними традиціями. Виробники враховують бюджет і смаки українських споживачів, тому кава, що постачається в країну, має бути доступною і недорогою, особливо в умовах війни, коли фінансові можливості значно знижені", - зазначає міжнародний експерт у галузі кави.

Грановський зазначає, що протягом останнього десятиліття глобальна кавова індустрія неодноразово стикається з серйозними кліматичними проблемами, такими як посухи та заморозки, які заподіяли істотну шкоду плантаціям кави. Хоча ціни на каву завжди відрізнялися нестабільністю, після початку пандемії COVID-19 вони закріпилися на високих рівнях і більше не знижувалися.

Головною причиною цього стали логістичні проблеми, зокрема закриття портів і тимчасова зупинка контейнерних перевезень. Оскільки логістика має значний вплив на ціноутворення кави, ці обставини істотно позначилися на ринку. До традиційних труднощів, таких як погодні умови, додалися нові виклики. Наприклад, у В'єтнамі спостерігається брак робочої сили, що ще більше ускладнює ситуацію в цій індустрії.

Арабіка - це найпоширеніший вид кави у світі. Згідно з даними IndexMundi, у 2023 році Бразилія виробляла більше 85% глобального обсягу арабіки. Ефіопія, яка вважається колискою кави, також займає провідні позиції в експорті цього сорту. Проте через зміни клімату та нестачу води для зрошення обидві країни зіткнулися з викликами, що призводять до зменшення площ кавових насаджень арабіки. Вадим Грановський у своєму коментарі для РБК-Україна підкреслює, що наразі арабіка як біологічний вид перебуває на межі зникнення.

"Арабіка має властивість самозапилюватися, що є серйозною проблемою, оскільки її генетичний фонд надто обмежений. Ця рослина не здатна швидко адаптуватися до екстремально високих температур. Навіть незначне підвищення температури на кілька градусів може суттєво зменшити врожайність. Арабіка є досить вимогливою: для її росту необхідні специфічні кліматичні умови, оптимальна кількість опадів, температура та висота над рівнем моря, де вона культивується," - зазначає Грановський.

Згідно з прогнозами Volcafe, вже в другому кварталі 2025 року запаси арабіки можуть опинитися на критично низькому рівні, що відповідатиме менш ніж п'яти місяцям світового споживання. Це, ймовірно, призведе до зростання попиту на робусту — сорт кави, який є дешевшим, але більш витривалим. Відтак, зміщення попиту підтримає високі ціни на робусту, оскільки цей сорт стане більш популярним варіантом на заміну арабіці.

Грановський також зазначає, що генетична структура робусти дозволяє їй краще адаптуватися до змін клімату, але вона поступається арабіці за смаковими характеристиками. Сучасне кавове виробництво часто зводиться до вирощування монокультур, і для цього вже виділено величезні площі землі. Тому для вирощування будь-якої монокультури необхідно застосовувати новітні досягнення сільського господарства, включаючи мінеральні добрива, пестициди та генномодифіковане насіння.

"У відповідь на кліматичні виклики індустрія шукає альтернативи. Зокрема, з'являються нові території для вирощування кави, як, наприклад, Азорські острови у володінні Португалії, де вже створено комерційні плантації. Також у фокусі альтернативні види кави, зокрема стернофіла, яка менш вибаглива до умов вирощування, але не поступається арабіці за смаковими якостями", - додає він.