Тактика "тисячі порізів": як Росія застосовує уроки Другої світової війни у конфлікті з Україною.
Воскресіння радянських підходів
На думку фахівців з нідерландського інституту Clingendael та Портсмутського університету, сучасна стратегія Росії є еволюцією радянських прийомів таємного впливу, які використовувалися під час Другої світової війни.
Зазвичай російські підрозділи не налічують більше 10 осіб, а найчастіше складаються лише з 2-3 військових.
Мета таких мікропідрозділів - бути максимально непомітними для українських дронів. Щоб обійти тепловізори, солдати використовують термоплівку або спеціальні плащі, які тримають на відстані від тіла.
За словами аналітиків Atlas Institute, ця стратегія вже дозволила агресору досягти тактичних перемог у важливих містах, зокрема в Куп'янську та Покровську.
Експерти характеризують цей метод як "стратегію бідності", до якої Росія вдалася через відсутність можливості здійснити справжній стратегічний прорив.
Експерт з безпеки з Нідерландського інституту міжнародних відносин Clingendael Ерік Стейнман підкреслює, що, незважаючи на значні втрати, російська сторона має можливість ефективно витримувати такі витрати в ім’я досягнення своїх цілей.
Вілл Кінгстон-Кокс із групи Verona додає, що метод "тисячі порізів" не завжди веде до територіальних здобутків, однак він відображає значний зсув у ментальності армії РФ - відхід від прагнення до "драматичного удару молотом" на користь високої наполегливості.
Тактика відіграє важливу роль не лише в контексті військових дій, але й у політичній сфері. Літніми місяцями 2025 року стали звичними ситуації, коли російські військовослужбовці влаштовували фотосесії, встановлюючи свої прапори в серцях українських сіл.
Хоча ці акції зазвичай тривають недовго, а військові ЗСУ швидко знімають прапори, ці зображення формують у світовій спільноті неправильне уявлення про швидкий прогрес Росії на фоні мирних перемовин.
Українська армія вже адаптується до нових викликів. За даними експертів, ЗСУ все частіше використовують наземні дрони вздовж лінії фронту, щоб мінімізувати безпосередні контакти піхоти з російськими диверсантами.
Додатково, Україна активізувала атаки на енергетичні та військові об'єкти в глибині Росії, прагнучи зробити війну на виснаження максимально важкою для супротивника.
Нагадаємо, що раніше голова комітету Верховної Ради з енергетичних питань Андрій Герус зазначив, що російські збройні сили акцентують свої атаки в основному на значних енергетичних інфраструктурах, які знаходяться більше ніж за 100 кілометрів від фронтової лінії.
На його думку, невеликі та середні генеруючі потужності (в діапазоні 1-10 МВт) майже ніколи не стають об'єктами атак, оскільки їх знищення має невелику ефективність для загальної енергосистеми.





