Telegram під загрозою – чи доцільно забороняти цей месенджер і чи знизить це ймовірність терактів в Україні | УНН

Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук підкреслила, що ворог активно використовує Telegram для організації та координації терактів. Фахівці висловили скептицизм стосовно результативності заборони цього месенджера.

Теракт у Львові знову піднімає питання щодо Telegram та інших схожих анонімних платформ. На це звернула увагу заступниця голови Офісу Президента Ірина Верещук.

"Знову спостерігаємо, як противник активно використовує Telegram для набору терористів, організації їхніх дій та проведення атак", - підкреслила Верещук.

За інформацією Верещук, противник активно використовує Telegram для набору виконавців, координації своїх дій та організації терактів. Анонімність користувачів, відсутність суворого контролю за контентом і швидкість розповсюдження інформації роблять ці платформи зручними інструментами для російських спецслужб і диверсійних груп. У цьому контексті запровадження обмежень виглядає як спроба знизити ризики та перекрити один із шляхів впливу.

Аргументи на підтримку обмежень базуються, в першу чергу, на питаннях безпеки. У країні, що перебуває у стані війни, держава має право вдаватися до надзвичайних заходів, якщо це сприяє збереженню життів. Часткове або повне обмеження деяких функцій анонімних платформ може ускладнити процес вербування, перервати зв'язок між координаторами та виконавцями, а також зменшити поширення паніки і дезінформації після терактів.

Одночасно існують вагомі контраргументи. Telegram в Україні давно перетворився не лише на месенджер, а й на одне з основних джерел новин, офіційних повідомлень та координації волонтерських ініціатив. Безліч державних установ, військових підрозділів і місцевих адміністрацій активно використовують цю платформу для взаємодії з громадянами. Повна заборона може негативно вплинути на інформаційну стійкість і викликати зниження довіри до влади, якщо люди сприймуть це як прояв цензури.

Окремим аспектом є ефективність. Технічні обмеження часто можна легко обходити за допомогою VPN та дзеркальних сайтів. У результаті, такі заборони можуть більше нашкодити законопослушним користувачам, ніж реально стримати агресора. Додатково, суворі обмеження без чітких пояснень і правових основ можуть створити небезпечний прецедент для свободи слова в післявоєнний період.

Отже, питання доцільності обмеження Telegram та інших анонімних платформ не має однозначного вирішення. У контексті війни необхідні рішучі кроки, проте вони повинні бути ретельно продуманими, ефективними та юридично обґрунтованими. Знайти баланс між безпекою та свободою інформації є одним з найскладніших завдань, з якими стикається держава в даний час.

Офіцер резерву Збройних сил України та військовий аналітик Андрій Крамаров у розмові з УНН висловив свою думку стосовно пропозицій щодо потенційного блокування Telegram в Україні, а також оцінив можливий вплив цього рішення на ситуацію в сфері безпеки.

Він вважає, що в даний момент немає достатніх підстав вважати Telegram основним засобом для вербування або координації диверсійних дій в Україні.

Я не думаю, що сьогодні Telegram є основним інструментом для вербування або координації диверсій. Так, там можуть існувати певні можливості для комунікацій російських спецслужб з українцями, але я не вважаю, що це має критичне або визначальне значення

Відповідаючи на запитання про те, чи призведе блокування платформи до зниження кількості терактів, Крамаров висловив свою думку без вагань.

Ні, абсолютно не зменшить. Якщо люди користуються одним месенджером, вони можуть перейти на інший. Ви телефонуєте мені через Telegram, але могли б телефонувати через WhatsApp, Viber чи будь-який інший сервіс. Тому блокування однієї платформи не вирішує проблему в цілому

Експерт також наголосив, що з технічної точки зору повністю перекрити доступ до сервісу практично неможливо.

Навіть якщо уряд намагатиметься цілковито заблокувати Telegram, користувачі все одно знайдуть способи обійти це через VPN. Як ми можемо спостерігати на прикладі Росії, незважаючи на всі заборони, люди активно використовують VPN для доступу до заблокованих ресурсів.

Окремо Крамаров підкреслив випадок у Росії, коли виникли труднощі з доступом до певних комунікаційних сервісів.

Коли в Росії виникли проблеми з доступом до Starlink та обмеження у функціонуванні Telegram, це викликало значний резонанс. Для багатьох це стало серйозним ударом, оскільки означало повернення до застарілих засобів зв'язку. Хоча Telegram і можна легко замінити, все ж такі зміни створили певні незручності.

Водночас він підкреслив, що українські військові не використовують Telegram для службової комунікації.

Ми не застосовуємо Telegram для військових цілей. Для таких завдань використовуються інші месенджери, але їх ми не будемо обговорювати.

Військовий аналітик та екс-співробітник СБУ Іван Ступак також поділився своєю думкою про ініціативу з обмеження Telegram під час свого виступу на телеканалі Київ24.

Коментуючи ініціативу заступниці глави Офісу президента Ірини Верещук про обмеження функціонування месенджерів у зв'язку з терактом у Львові, Ступак вкрай негативно висловився щодо ідеї блокування платформи, вважаючи її спрощеним підходом до вирішення проблеми.

Верещук могла б так само відправитися до КНДР чи Росії — обмеження Telegram не є універсальним вирішенням проблеми.

На думку експерта, питання вербування не обмежується певним застосунком, оскільки російські спецслужби здатні використовувати будь-які засоби зв'язку.

росіяни можуть використати абсолютно будь-який додаток для вербування людини. Навіть можуть відправляти повідомлення через переказ на банківську картку - умовно по 1 гривні з текстом у призначенні платежу

Він також визначив ключові категорії ризику, на які, за його словами, найбільше уваги звертають вербувальники.

Кого найбільше вербують? Це люди з наркотичною залежністю. Люди з залежністю від азартних ігор. Є ті, хто ображений на все і хоче мститися. Є діти - особливо під час канікул, коли вони залишаються сам на сам із телефоном чи планшетом, і тоді починаються "пригоди". Я вже не кажу про антиукраїнськи налаштованих - їх невеликий відсоток, але, на жаль, вони є, і росіяни їх продовжують шукати. І, звісно, залишається ще невеликий відсоток тих, кого просто залякують

Отже, експерти одностайні в своїх висновках: ефективна протидія диверсіям та вербуванню вимагає комплексної діяльності спецслужб і активізації просвітницьких ініціатив серед населення. У цьому контексті закриття окремих платформ навряд чи буде достатнім заходом для запобігання терактам чи інформаційним маніпуляціям.

Анонімні канали як загроза національній безпеці.

Обговорення Telegram виходить за межі простого питання одного месенджера. Це стосується явища анонімних платформ і каналів, які виконують функції медіа, але не мають статусу зареєстрованих засобів масової інформації та не несуть відповідальності за свою редакційну політику. Таке становище створює численні ризики, зокрема можливість маніпуляцій, поширення неправдивої інформації, психологічних операцій і навмисного дестабілізування ситуації в країні.

В умовах війни такі анонімні канали можуть ставати інструментом інформаційного впливу або навіть елементом гібридних операцій. Відсутність чіткої ідентифікації власників та джерел фінансування ускладнює як правову оцінку їх діяльності, так і притягнення до відповідальності у випадку загрози національній безпеці.

Одночасно, це питання вже перевищує рамки виключно технічного аспекту блокування певного сервісу. Справа стосується радше необхідності впровадження комплексної державної стратегії в області інформаційної безпеки, що включає чіткі правила для цифрових платформ, прозорі механізми реагування на загрози, а також забезпечення балансу між цими заходами та свободою слова.

Отже, сутність проблеми полягає не лише в самому Telegram. Вона охоплює більш глобальне питання — як державі слід реагувати на вплив анонімних цифрових медіа під час війни та після її закінчення, зберігаючи при цьому основні демократичні цінності.