Тепер справа вже не лише в "шахедах". Як Росія збільшила виробництво бойових безпілотників і які рішення пропонують українські інженери у відповідь?

Протягом останніх двох місяців Росія встановила нові рекорди щодо використання дронів-камікадзе типу "шахед" в атаках на Україну. У серпні Повітряні сили зафіксували 789 таких безпілотників, а в вересні їх кількість зросла до 1339. Раніше ж ці показники варіювалися в межах 300-600 дронів щомісяця.

Насправді уже давно йдеться не тільки про горезвісні іранські дрони Shahed-136. Назва "шахед" стала загальним ім'ям для всіх російських БПЛА-камікадзе, які тепер ледь не щоночі тероризують українські міста та прагнуть виснажити нашу ППО перед масованими ракетними ударами.

Росіянам вдалося значно наростити обсяги виробництва безпілотників дальнього радіусу дії. Крім того, вони регулярно тестують нові стратегії та технологічні рішення для досягнення своїх цілей.

"Шахеди будують складні маршрути, уникають скупчень у польоті, намагаються атакувати беззахисні території, граються з висотами та курсом. Вони враховують розвіддані про наше ППО і обходять потенційні точки розташування мобільних груп", - написав військовослужбовець та блогер Сергій Бескрестнов "Флеш".

Все більш активно "шахеди" облітають атомні електростанції. Загроза зимових атак на енергетичну інфраструктуру спонукає Україну шукати нові методи захисту від цих дронів, обходячись без витрат на дефіцитні зенітні ракети.

З січня по вересень 2023 року Росія здійснила запуск 1875 далекобійних дронів-камікадзе по Україні, тоді як у аналогічний період цього року кількість таких атак зросла до 4819.

Основна "зірка" цих російських атак - іранський дрон Shahed-136. Спочатку агресори отримували ці безпілотники безпосередньо з Ірану, використовуючи вантажні літаки Іл-76. Протягом листопада 2022 року, після перших руйнівних ударів по енергетичній інфраструктурі України, окупанти розпочали переговори з іранською стороною щодо придбання технології моторних човнів Dolphin 632, таким чином зашифрувавши назву "шахедів".

Завдяки опублікованим документам стало зрозуміло, що угода з Іраном включала в себе придбання виробничого обладнання, технологій, а також 6000 готових комплектів для збору дронів протягом двох з половиною років. Загальна вартість контракту становить 1,75 мільярда доларів.

Вартість одного комплекту для збірки "шахеда" оцінили в 193 тис дол, однак після локалізації виробництва компонентів у Росії ціна одного безпілотника зменшилась.

Для реалізації проекту нового заводу було обрано спеціальну економічну зону "Алабуга", розташовану в Татарстані, за 1100 км від зони конфлікту. Впродовж усього часу українські ударні безпілотники досягали цієї території лише одного разу.

Західні санкції не суттєво перешкоджають росіянам у реалізації плану щодо "шахедів". Владислав Власюк, уповноважений президента з питань санкцій, повідомив ЕП, що у 2023 році в "шахедах" було виявлено 44 елементи, виготовлені західними компаніями. Цікаво, що в "Алабузі" активно шукають фахівців на посади перекладачів з турецької та китайської мов, що може вказувати на налагодження поставок компонентів через посередників з цих країн.

Виробництво безпілотників може зіткнутися з уповільненням через кадрову нестачу, оскільки російський оборонний промисловий комплекс потребує 160 тисяч працівників, з яких близько 66% займають робітничі позиції. Однак "Алабуга" вирішує цю проблему, активно залучаючи студентів та мігрантів для заповнення дефіциту робочої сили.

Основна частина трудових мігрантів прибуває з малозабезпечених країн Африки та Центральної Азії. Імовірно, в офіційних документах їх позначають як "таджики" та "мулатки". "Алабуга" запустила масштабну міжнародну рекламну кампанію, використовуючи африканські мови. Як повідомляє Associated Press, не всі трудові мігранти усвідомлюють, що їхня мета в Росії полягає в зборі озброєння.

Налагодивши процес виробництва в Росії, інженери на місцях розпочали випробування нових технологій, прагнучи адаптувати їх до умов війни в Україні.

За даними одного із закритих звітів, який опинився в руках ЕП, вироблені в РФ "шахеди" мають іншу обшивку фюзеляжу, яка дозволяє зменшити собівартість та час виробництва. Встановлено і роздільну бойову частину, яка може пробивати посилені конструкції.

На локалізованих в Росії дронах почали встановлювати антену CRPA, виготовлену на місцевих підприємствах. Це спеціалізоване обладнання призначене для блокування сторонніх сигналів, що захищає супутникову навігацію дронів від впливу засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Російські CRPA-антени "Комета" мають здатність одночасно фільтрувати перешкоди з кількох джерел, що ускладнює їх нейтралізацію засобами РЕБ.

Крім того, наприкінці 2023 року були виявлені камери, які передавали зображення через сім-карти українських операторів. А вже цього року військові натрапили на "шахед" з інтегрованою системою Starlink. Також з'являлися відомості про використання росіянами модифікації з реактивним двигуном. Проте ступінь поширеності цих технологічних рішень залишається невідомим.

В.о. керівника управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат зазначає, що на даний момент застосування "шахедів" з реактивними двигунами не має практичної доцільності. Це пов'язано з тим, що в такому випадку безпілотник не здатен нести значну кількість вибухових матеріалів, вага збільшується, а це призводить до зменшення бойової частини та радіусу дії.

Згідно з оцінками Інституту науки та міжнародної безпеки (ISIS), Росія значно перевищує свої початкові плани виробництва, досягаючи рівня більше 400 "шахедів" щомісяця. Проте, варто зауважити, що дослідження базується на інформації з звітів Повітряних сил, яка може бути не зовсім точною.

Суть справи полягає в тому, що російські війська використовують не лише дрони Shahed-136, але й їх вдосконалені варіанти, а також інші безпілотники-камікадзе, створені вітчизняними виробниками. Ці нові моделі можуть бути більш економічними та менш технологічними. Проте до осені у звітах Повітряних сил вони все ще класифікувалися як Shahed-131/136.

У кілька останніх місяців росіяни дедалі частіше використовують дрони невстановленого типу, які часто підпадають під вплив українських РЕБ та падають на землю. Для таких безпілотників у звітах Повітряних сил часто використовується новий термін - "локаційно втрачені". Наприклад, у ніч на 16 жовтня було збито 68 безпілотників і ще 61 "загубились".

"Локаційно втрачені" — це термін, що вказує на ситуацію, коли цілі, які супроводжуються радіотехнічними військами Повітряних сил, такі як ударні або розвідувальні безпілотники противника, перестають бути видимими на радарі. Це може свідчити про те, що або закінчилося пальне, або вони були знищені внаслідок дії засобів радіоелектронної боротьби наших сил оборони", — зазначив Ігнат у розмові з УП.

У Повітряних силах не конкретизують ці нові типи дронів, однак підкреслюють, що їхня ідентифікація проводиться спеціалістами на землі. Найчастіше серед таких згадуються дешеві БПЛА "Гербера", які виробляються росіянами у трьох варіантах: дрон радіоелектронної розвідки, камікадзе та хибна ціль.

За повідомленням видання Defence Express, незважаючи на те, що в Росії "Гербер" називають "молодшою сестрою" "шахедів", насправді йдеться про безпілотник зовсім іншого класу. Зовнішній вигляд цього дрону певною мірою нагадує Shahed, однак його фюзеляж виготовлений з пінопласту і складається з дешевих, простих у виробництві матеріалів. Завдяки цьому, він здатний "припиняти своє існування" самостійно, тобто може падати без вибуху.

За словами Ігната, РФ використовує велику кількість подібних засобів повітряного нападу, щоб перевантажити українську ППО та з метою проведення повітряної розвідки.

З вересня 2022 року в Україні виготовлено більше 7000 дронів типу "Шахед". Протягом цього періоду військові та інженери активно розробляли нові методи для їх нейтралізації. Основним викликом залишається навчитися знищувати безпілотники-камікадзе, використовуючи якомога менше обмежених ракет для систем протиповітряної оборони.

Цього літа в повітрі почали діяти українські дрони-перехоплювачі, які вже вражають російські розвідувальні ударні БПЛА сотнями на практично всіх важливих напрямках. Зенітний FPV-дрон має переваги в швидкості та оснащений потужнішим акумулятором, що дозволяє здійснювати польоти на великі відстані.

Згідно з інформацією, отриманою від ЕП, кілька груп фахівців з розробки дронів займаються модифікацією цього рішення для протидії "шахедам". Для досягнення цілей українські FPV-дрони повинні стати ще більш швидкими та отримати обладнання у вигляді нічних камер.

Співзасновник компанії "Дикі Шершні", який вирішив залишитися анонімним, поділився з ЕП, що вже у жовтні планує протестувати свій зенітний FPV в бою проти "шахедів". Він вважає, що інженери ще не використали всі можливості платформи FPV. Компанії вдалося досягти швидкості дрону в 325 км на годину, що майже вдвічі перевищує крейсерську швидкість "шахеда", яка становить 180 км/год.

Висота польоту також не викликає жодних труднощів. Інша компанія, що спеціалізується на зенітних дронах, під назвою "Генерал Черешня", нещодавно досягла вражаючої позначки у 5840 метрів, що значно перевищує вказану максимальну висоту для Shahed-136.

На ринку з'являються нові дрони, призначені для перехоплення літаків. Один з таких апаратів, названий "Багнет", розробила компанія Tenebris, яка також готується до проведення бойових тестів проти російських безпілотників-камікадзе. Як зазначили представники компанії, максимальна швидкість дрона досягне 250 км/год, а його час перебування в повітрі складе до 25 хвилин, що має бути достатнім для знищення ворожих цілей.

Ціна на дрон, обладнаний нічною камерою, досягне максимальної позначки в 3000 доларів, що є в десятки разів нижчим за вартість "шахеда".

Дрони-перехоплювачі функціонують у тандемі з компактними радіолокаційними станціями (РЛС), що дають можливість операторам моніторити на екрані позиції та висотні дані своїх дронів, а також ворожих цілей. В Україні вже існує не лише імпортна, але й вітчизняна продукція міні-РЛС, яка наразі випускається серійно.

Щоночі мобільні групи протиповітряної оборони полюють на російські "шахеди", озброєні кулеметами, зенітними установками та переносними зенітними ракетними комплексами. Для підвищення ефективності їхньої діяльності оборонна компанія ZAVOD у співпраці з Національною гвардією створила кулеметні турелі зі стабілізаційною системою. Представник компанії повідомив, що завдяки їхній інноваційній технології вдалося підвищити точність стрільби в дев'ять разів.

До турелі також є система наведення, яка дозволяє навіднику тримати тепловізійний приціл, а система сама вираховує дистанцію й необхідну позицію для ураження цілі. Оператору кулемета залишається вручну навестись на червону точку на екрані, навіть не дивлячись на небо.

Ціна даної турелі становить понад 100 тисяч гривень. В даний час Сили оборони мають у своєму арсеналі сотні таких одиниць.

Для підвищення ефективності роботи операторів мобільних груп без витрат на гроші та боєприпаси, українська компанія U-Force створила тренажери з використанням VR-окулярів. Ці тренажери детально відтворюють кулемет, його звукові ефекти, нагрів ствола та траєкторії "шахедів" у різних погодних умовах.

За інформацією розробника, для того щоб повноцінно оволодіти навичками знищення дронів-камікадзе, військовому необхідно приблизно 70 годин навчання. Основним недоліком цього тренажера є відсутність імітації віддачі при пострілі. Проте компанія має намір впровадити цю функцію в майбутньому.

На успішне збиття "шахедів" впливає правильне розташування підрозділів ППО. Для цього військові користуються спеціальними системами, які аналізують шляхи російських дронів-камікадзе, виводять закономірності і допомагають ефективніше розміщувати мобільні групи.

Як зазначають співрозмовники ЕП в Силах оборони, не всі такі підрозділи працюють ефективно. Трапляються випадки, коли мобільна група може не вийти на задані маршрути або дрони летять вище, ніж зазвичай. Тоді БПЛА просочуються через лінію захисту, що подекуди виливається в необхідність використання більш складних і дороговартісних систем ППО для збиття відносно дешевих цілей.

Слідкувати за повітряним простором України в реальному часі є досить складним завданням, оскільки для цього необхідно використовувати численні дорогі радіолокаційні станції, які, працюючи, також виявляють своє місцезнаходження. Проте інженери компанії ZVOOK розробили ефективну та економічну альтернативу — акустичні сенсори, які реагують на характерний звук "шахедів" і в режимі реального часу передають дані про їхню локалізацію.

Зараз уже вироблено кілька сотень таких сенсорів, які розкидані по всій Україні. Вартість одного - 500 дол. Вони здатні чути ворожу ціль на відстані понад 5 км і за допомогою мобільного зв'язку передавати дані в системи ситуаційної обізнаності.

Ці сенсори функціонують завдяки програмному забезпеченню на основі штучного інтелекту. Розробники постійно навчають його розпізнавати нові звуки, що видають російські безпілотники та ракети. Завдяки цьому, система має змогу чітко відрізняти їх від звуків автомобілів, мотоциклів та інших джерел шуму.

Коли мова заходить про функціонування українських систем радіоелектронної боротьби, вони часто стають причиною "локаційних втрат" російських безпілотників. Це вказує на те, що ті дрони-камікадзе, які не зазнали аварій через власні технічні недоліки, опинилися під впливом засобів радіоелектронної боротьби.

Україна серійно виробляє великі системи РЕБ, які здатні підміняти GPS-сигнал на "шахедах" і збивати їх з маршруту, змушуючи летіти в інший бік або сідати на землю. Це називається "спуфінг", і ймовірно, частина зальотів російських дронів-камікадзе у Білорусь пов'язана саме з цим.

"В Україні вже існують технологічні рішення, які дозволяють формувати зони, де атаки "шахедів" практично неможливі", - зазначив військовослужбовець підрозділу РЕБ "Нічна Варта" в репортажі Армія TV.

Завдяки здобутому досвіду, українські військові та інженери змогли знизити кількість влучань російських безпілотників. Проте противник не зупиняється і продовжує шукати вразливі місця в оборонних позиціях України.