Чорт забирай, грець, пранці, ковінька: звідки беруться найцікавіші українські лайливі слова і що вони означають?

Джерела українських нецензурних слів та їх справжнє значення досліджує РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на Liga.

Лайка в українській культурі має глибокі корені, адже українці завжди мали свою унікальну манеру висловлювати емоції та переживання.

Як зазначають фольклористи, використання лайливих слів існувало ще в давнину, і сьогодні ми можемо спостерігати їхнє відображення в класичній українській літературі та фольклорі.

Еталонні лайки, які стали важливою складовою української мови, не виникли під впливом інших народів, таких як росіяни чи татари. Вони вже давно стали частиною повсякденного життя і використовуються українцями в різних обставинах.

Пошук у виданнях, таких як "Українська мова без табу" Лесі Ставицької, або в збірках "Бандурка. Українські сороміцькі пісні", дозволяє нам поринути в історію цих виразів, які можна знайти навіть у творах Тараса Шевченка та Миколи Гоголя.

У світі, де вживання ненормативної лексики зазвичай вважається останнім засобом, існують інші варіанти - українські лайливі вислови, які не тільки зберігають свою яскравість, але й розкривають нові аспекти нашої мови.

Ознайомлення з українськими нецензурними словами може виявитися не лише цікавим, але й надзвичайно розважальним.

Отже, якщо ви прагнете здивувати своїх товаришів нестандартними висловлюваннями або просто бажаєте покращити настрій, спробуйте вдатися до старовинних українських лайок.

Най (нехай, хай) би тя (тебе) шляк трафив!

Коли людина вживає цю фразу, вона насправді бажає іншій людині, щоб її спіткала якась неприємність, наприклад, інсульт або параліч. Слово "шляк" походить від німецького терміна "Schlag", що перекладається як удар, а "трафити" має свої корені в німецькому "treffen", що означає статися, трапитися або зустрітися.

Подібне значення має також фраза "хай йому/тобі грець!" – хоча нині її часто вживають як вигук у ситуаціях, коли щось дратує, викликає розчарування чи спонукає до бажання зупинитися.

Хай тобі трясця!

У цій фразі "трясця" вказує на гарячку або лихоманку, яку бажають заподіяти людині, що вразила або роздратувала когось.

Нехай твої пранці зникнуть!

Термін "пранці" в українській мові слугує своєрідним символом для позначення сифілісу, однієї з найбільш розповсюджених інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Його витоки глибоко переплетені з історичними подіями, оскільки в різних куточках світу цю недугу іменували по-різному: англійці та німці називали її "французькою хворобою", тоді як самі французи вважали її "неаполітанською".

Вивчаючи походження терміна "пранці", можна виявити, що він походить від слова "Франція".

Цікаво, що в українській мові часто відбувається заміна іноземних літер, зокрема "ф", на "п" або "хв". Це явище можна спостерігати в багатьох словах, наприклад, у "хвабрику" або "хвасоні", а також у народному імені Хведір.

Таким чином, "пранці" не лише відображає історичні стосунки між культурами, а й демонструє живу динаміку мови, яка змінюється та адаптується до нових умов.

Матері його (твоїй) ковінька!

Слово "ковінька" в українській мові має захоплююче значення – це палиця з вигнутим кінцем, яка нагадує хокейну ключку або ціпок, що слугує опорою для людей, які стикаються з проблемами під час ходьби.

У відомому висловлюванні "матері його/твоїй" використовується традиційна прокльонна форма, що надає цій фразі особливого відтінку.

Термін "ковінька" виник у цьому контексті з незрозумілих причин, однак можна провести аналогію з англійською фразою "Christ on a crutch", яка також містить образ опори, на яку покладаються.