"До Криму за зірками": як підрозділ ГУР "Братство" здійснює місії в глибокому тилу противника.

Чому батальйон "Братство" називають християнським? Які операції виконують бійці підрозділу і кому з рекрутів закрита до нього дорога? Більше про "Братство" та зухвалі диверсії у тилу ворога - в інтерв'ю РБК-Україна з командиром Олексієм Сердюком ("Боргезе").

У складі Сил оборони України діє, мабуть, один з найбільш незвичних підрозділів - батальйон "Братство". Його бійці мають спільну віру, ідеологію та готовність виконувати найскладніші завдання в глибокому тилу ворога. Для них головне у бою - не тільки зброя, але й віра, самодисципліна й мотивація.

Олексій "Боргезе" Сердюк - командир "Братства" у складі спецпідрозділу "Тимура" ГУР МО України в інтерв'ю РБК-Україна розповів про зухвалі операції в Криму, Енергодарі та тилу ворога, а також, чи бувають дива на війні та про втрати серед еліти війська. Повну версію розмови дивіться на YouTube-каналі РБК-Україна.

Історія "Братства" розпочалася в 2014 році, коли перші добровольці, більшість з яких були людьми з глибокими віруваннями, вирішили, що не можуть залишатися байдужими. Спочатку вони долучилися до офіційних структур, виконуючи охоронні функції в прифронтових містах, але швидко усвідомили, що це не їхній шлях. Їм було потрібно більше: вони прагнули справжньої діяльності на передовій, участі в небезпечних операціях та можливості впливати на перебіг війни.

"У 2014 році ми з'явилися як волонтери в різних підрозділах. Працювали разом з "Азовом" у Шахтарську, а також організували власний батальйон "Свята Марія" для захисту Маріуполя", - ділиться спогадами "Боргезе".

З початком масштабного вторгнення команда знову об'єдналася, отримавши більше досвіду, покращене обладнання та ще ясніше усвідомлення своїх цілей. Сьогодні вони представляють собою повноцінний батальйон, що спеціалізується на глибоких рейдах, розвідці та диверсійних операціях в тилу противника.

"На певному етапі нас запросили до Головного управління розвідки, і саме там наш шлях почав стрімко розвиватися. Спочатку ми були невеликою командою, що входила до складу інших батальйонів і рот. Проте, завдяки завойованому довір'ю, нам вдалося створити окрему роту. Наразі ця рота перетворюється на незалежний загін, і ми вже працюємо над формуванням батальйону," - підкреслює командир.

Християнство виступає як фундамент для кожного члена "Братства". "Нашою головною вимогою є те, що всі учасники повинні бути християнами: протестантами, католиками або православними, які дотримуються спільних моральних цінностей. Це підтверджено нашими спостереженнями: підрозділ, в якому всі поділяють віру, демонструє злагодженість, моральну стійкість і дисципліну", - зазначає командир, підкреслюючи, що шлях для атеїстів та представників інших релігій у їхньому підрозділі закритий.

Раніше керівництво батальйону було готове йти на компроміси з тими бійцями, які бажали приєднатися, але не поділяли релігійних поглядів. Проте з часом вони усвідомили, що спільні цінності військових є важливішими за їхню чисельність. Саме ці загальні принципи створюють міцну основу для колективу. Членів інших релігій не допускають до команди, оскільки вважають, що різноманітні віросповідання можуть призводити до розбіжностей.

"Для людей важливо знаходити вищий сенс свого існування. Коли вони чекають, відчувають нудьгу, страх або стикаються з неможливими завданнями, тоді ми звертаємося до Бога з молитвами про підтримку. І багато хто вже на власному досвіді переконався, що Бог завжди відповідає на наші заклики", - зауважує "Боргезе".

Для бійців віра виступає не лише як щит, а й як джерело натхнення, яке спонукає їх брати участь у найнебезпечніших місіях. Коли ситуація стає критичною, солдати знаходять нові сили у молитві, що допомагає їм продовжувати боротьбу. Олексій зазначає, що "Братству" часто доводиться співпрацювати з іншими підрозділами. Всі бійці помічають, що їхні втрати значно менші в порівнянні з сусідніми частинами. Часто вони досягають більшого, здійснюючи героїчні вчинки з меншими втратами та ризиками для своїх життів. Це відбувається дивним чином, говорить командир.

"На одну вулицю ворог використав стільки КАБів, що вона вся виглядала як поверхня Місяця. Більш того, там їздили танки і розносили будинки, в підвалах яких сиділи наші хлопці, і ці танки просто проїжджали над ними, і ворог вже був впевнений, що там точно вже нікого нема", - згадує командир. Під час тієї операції після тривалого бою бійцям "Братства" доводилося відходити, але й під час бомбардування, й при виході не обійшлося без дивовижних речей, які врятували всім життя.

"Коли хлопці виходили, противник розпочав атаку з повітря, використовуючи авіацію та дрони. В той момент ми вперше почали застосовувати системи радіоелектронної боротьби. Проте кожен боєць усвідомлює, що не завжди РЕБ зможе перешкодити дрону, адже частоти можуть бути різними, і це зрозуміло. Тим не менш, дрони просто падали, як мухи, ракети від літаків та КАБи... І жоден з бійців не загинув, більше того, ніхто не отримав жодних травм. Це було вражаюче," - зазначає він.

Однією з найнебезпечніших і найзагадковіших місій стала висадка на територію тимчасово окупованого Криму. Мета операції була ясною: нанести удар по ворожому радіолокаційному центру, що знаходився на узбережжі. Але дорога до нього виявилася складною - понад 100 км відкритого моря.

"Дуже важливо, щоб бійці були здатні виконати те чи інше завдання. Ці бійці, які у мене, якраз були на це здатні. Це найголовніше і насправді найскладніше для виконання бойових задач - усвідомлення того, що твої бійці можуть зробити", - пояснює командир.

"Боргезе" підкреслює, що одна з найбільших помилок командирів полягає в тому, що вони планують завдання, спираючись виключно на теоретичні знання, не усвідомлюючи, чи справді команда готова до їх виконання. У морських умовах бійці змушені покладатися лише на себе, і будь-яка труднощі може завадити виконанню місії. У цій ситуації саме прагнення досягти мети стає вирішальним фактором. А в ту ніч на шляху стояло безліч перешкод.

"Коли ми вийшли в океан, наша навігаційна система дала збій, GPS не реагував. Вокруг панувала глуха тиша. Ми орієнтувалися за зірками. В одному з човнів зламався двигун, і команди доводилося узгоджувати жестами. Іноді здавалося, що наша місія може зазнати краху", - розповідає Олексій.

Незважаючи на труднощі, пов'язані з технічними неполадками, військові здійснили успішну висадку на березі півострова і знищили радіолокаційну станцію. Попереду їх чекала складна дорога, і знову молитва стала їхньою опорою.

"Коли бійці тікали звідти і на них виходили ворожі кораблі, з'явився туман. А коли відійшли на значну відстань, з'явився зв'язок, GPS почав працювати. Туман розсіявся, чисте небо, зійшло сонце, повний штиль. І от тільки вони допливли до берега, почалась така гроза, що просто неймовірно. Я дивлюся на це все і думаю: Боже, яке це диво. Тільки вони пристали до берега, пройшла буквально година. Ну, це чудеса!" - впевнений військовий.

За словами командира, висадки, подібні до тих, що відбулися в окупованому Криму, мають яскраво виражений демонстративний характер і справляють потужний психологічний вплив. Це надихає наших співвітчизників і, водночас, деморалізує противника. "Після нашої діяльності в цьому регіоні, ворог змушений був мобілізувати значні ресурси для захисту свого узбережжя", - ділиться думками "Боргезе".

Командир з іронією зазначає, що їхній підрозділ можна вважати "підрозділом відчайдухів", яких залучають до найнебезпечніших завдань. Глибокі проникнення в тил ворога, диверсії на відстані до 70 км від фронтової лінії, а також розвідка об'єктів на захоплених територіях - це їхня щоденна рутина.

"Я жартував про те, що ми схожі на команду з фільму 'Команда самогубців', де збираються унікальні особистості для виконання надскладних місій. Це справді нагадує наш підрозділ, адже нам часто доручають найскладніші завдання, що вимагають креативного підходу," - ділиться своїми думками 'Боргезе'.

Командир розповідає, що "Братству" доводилося виконувати і ряд диверсійних завдань дуже глибоко в тилу ворога, де потрібно було дуже прискіпливо планувати операції, адже на вдачу лиш покладатися не завжди можна.

"Під час нашої висадки біля Енергодара ми помітили спостережні пункти російських військ, де розташовані кулеметники. Підійти до них було неможливо через велику кількість солдатів, але на той момент вони спали. Якби ж вони прокинулися, наслідки могли б бути фатальними. Проте іноді відбуваються дива, і це трапляється з певною регулярністю. Проте покладатися на дива постійно було б нерозумно", - зазначає командир.

Батальйон "Братство" також брав участь у боях під Куп'янськом, Енергодаром, у Курській області. Оборона Покровська стала для "Братства" справжнім випробуванням. Це була одна з найгарячіших ділянок фронту - ворог кидав туди техніку, піхоту, дрони. У певний момент лінія фронту буквально "дихала" під ногами - противник тиснув вдень і вночі.

"Ми оволоділи однією з ділянок фронту, що простягалася приблизно на три кілометри. Хоча нас було менше, ми змогли утримати позиції. Діяли проактивно: знищували ворожі спостережні пункти, ліквідовували пілотів дронів і навіть вражали польову артилерію", - ділиться спогадами командир.

Протягом того періоду, поки воїни перебували в найнебезпечнішій зоні фронту, вони разом із сусідніми підрозділами щодня відбивали запеклі атаки російських військ. Кожна ніч розпочиналася з розвідувальних дій, а ранок приносив нові удари. Це була війна, що не залишала місця для сну. Проте вдалося утримати позиції та притиснути ворога.

"На Покровській існували відмінні оборонні укріплення. Ми почувалися там настільки впевнено, що якість захисту вразила нас. Це були надійні бліндажі та доти, які справді вражали", - підкреслює "Боргезе".

Однак часто виникає проблема з числом бійців, необхідних для утримання певної ділянки. "Яскравий приклад я можу навести на основі Куп'янського напрямку, де вперше став свідком того, як російські війська дійсно посилають сотні солдатів. За два місяці, поки ми контролювали цю ділянку, яка простягалася на приблизно 2-3 кілометри, загинуло, на мою думку, близько тисячі росіян. І це не є перебільшенням. Чому я вважаю, що це справжні цифри? Тому що раніше, коли я чув про кількість знищених ворогів за день, у мене виникали сумніви в достовірності цих даних. Але там я на власні очі бачив, що це правда. Щодня спостерігав, як вони гинуть," - ділиться своїми спостереженнями "Боргезе".

В результаті кількох місяців оборонних дій противник поніс втрати, що перевищили тисячу бійців, тоді як Сили Оборони зазнали значно менших втрат. З усіх підрозділів, що утримували цю ділянку фронту, лише 30 військових повернулися на свої позиції. Це свідчить про неефективність тактики ворога, адже навіть менша чисельність може забезпечити перевагу у бою.