У NASA висловили занепокоєння щодо значної аномалії, яка наближається до території США.

Вже спостерігаються певні свідчення того, що Південно-Атлантична магнітна аномалія продовжує збільшуватися.

NASA знаходиться в режимі підвищеної готовності через незвичну деформацію магнітного поля нашої планети. Це явище може загрожувати супутникам, космічним апаратам та електроніці, що функціонує на орбіті, повідомляє ECONews.

Вказується, що ця аномалія не є безпосередньою загрозою для життя на Землі. Її наслідки вплинуть лише на космічний простір.

Вчені з NASA вважають, що існують певні свідчення того, що Південно-Атлантична магнітна аномалія (ЮАМА) не лише збільшується, але й рухається у напрямку Північної Америки. Ця аномалія охоплює території частини Південної Америки та південно-західної Африки.

У публікації підкреслили, що магнітне поле виконує роль захисного бар'єра проти високоенергетичних частинок, що походять від Сонця. В зоні, що охоплює частини Бразилії, Парагваю, Аргентини та Південної Атлантики, цей захист стає менш ефективним. Для об'єктів, які обертаються навколо Землі, таких як супутники та Міжнародна космічна станція, це призведе до збільшення рівня радіації та підвищеного ризику виникнення технічних неполадок.

"Науковець з Центру космічних польотів імені Годдарда NASA, геофізик Террі Сабака, зазначив, що магнітне поле є результатом накладення полів, які виникають від численних джерел струму."

Дослідження науковців вказують на те, що ЮАМА не є незмінною аномалією. З плином часу вона трансформується, змінюючи свої форми, інтенсивність та розташування.

Аномалія також поступово переміщується на захід, наближаючись до Карибського моря, Мексиканської затоки та південно-східного узбережжя Сполучених Штатів. Ситуація ускладнюється тим, що дедалі більше супутників, які перебувають на орбіті над Північною Америкою, можуть потрапляти в зони з підвищеним ризиком.

Раніше вчені зафіксували на глибині близько 2700 кілометрів під поверхнею Землі незвичайне прискорення сейсмічних хвиль. Дослідження під керівництвом геолога Мотохіко Муракамі пролило світло на цю аномалію.

Дослідження в лабораторії та комп'ютерне моделювання виявили, що ключовим чинником цієї аномалії є деформація мінералу перовскіту, що відбувається, коли він орієнтується в специфічному напрямку через вплив глибинної конвекції.