У пекло - лише чоловіки: що показують стародавні фрески Кирилівської церкви.
У інтерв'ю для РБК-Україна старша наукова співробітниця секції "Музей Кирилівської церкви" Національного заповідника "Софія Київська" Марина Проніна поділилася цікавими фактами.
У самому центрі древнього Києва, оточеного житловими районами та зеленими схилами, розташована Кирилівська церква — неповторний храм XII століття, що втілює дух Київської Русі. Її фрески являють собою не просто художні роботи, а справжнє візуальне повідомлення з далекого минулого. Серед них можна побачити сцени пекла, апокаліпсису та навіть символічний вхід до раю, куди, як виявляється, ведуть лише жінки.
Однією з найважливіших складових Кирилівської церкви є фрески в притворі, що відображають тему Страшного суду. Цей цикл, створений у XII столітті, є найстарішим та найретельніше виконаним з усіх, що дійшли до нас у давньоруському мистецтві.
Сцени пекла на фресках (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Зліва - притча про заможного чоловіка і Лазаря, що ілюструє страждання тих, хто насолоджувався життям у розкоші, забуваючи про потреби оточуючих. Справа - картини страждань грішників: сердиті янголи, похмурі видіння, горючі фігури - усе це слугувало нагадуванням про наслідки земних вчинків.
Кульмінацією є унікальна фреска "Ангел згортає небо". Вона ілюструє об'явлення Іоана Богослова - останню книгу Біблії. Сюжет вражає: янгол зусиллям згортає небо, мов сувій, у мить, коли Всесвіт припиняє існування. Ця сцена вважається одним із найвищих досягнень українського фрескового мистецтва XII століття. І що рідкісно - вона зберегла навіть первинний напис, що робить її справжньою перлиною.
Фреска "Ангел, що обгортає небеса" (зображення: Віталій Носач, РБК-Україна)
По сусідству - сцени раю, які створив український художник Іван Їжакевич на межі XIX і XX століть. Оскільки оригінальні фрески не дійшли до наших днів, він черпав натхнення з розписів, які знаходяться в храмі у Володимирі.
У центрі - райський сад, Богородиця у супроводі архангелів Михаїла та Гавриїла. А внизу - праведники на чолі з апостолом Петром крокують до вічного життя. І тут - несподіванка: всі праведники - жінки. А чоловіки, як каже Марина Проніна, зображені виключно серед грішників у пеклі.
Картини раю, створені Іваном Їжакевичем (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
"Чоловіки відповідають не тільки за себе, а й за своїх дружин і сім'ю. А жінка хоч би за себе відповідала", - пояснює вона цю богословську логіку.
Цікава історія пов'язана з ще однією роботою Івана Їжакевича — образом Богородиці Оранти. Художник створив цю ікону в 18 років, одразу після закінчення школи рисування Мурашка. Він довго сумнівався, чи варто братися за цей образ, і, за переказами, натхнення прийшло до нього від малюнка красивої дівчини, зображеного на коробці з цукерками. Проте, незважаючи на свій юний вік і незвичайне джерело натхнення, він дотримався всіх традицій іконопису.
Оранта, створена Іваном Їжакевичем (зображення: Віталій Носач, РБК-Україна)
Церква Святого Кирила була побудована в середині XII століття за ініціативою князя Всеволода Ольговича. Вона витримала монгольську навалу, численні руйнування та радянські репресії щодо релігії, зберігши при цьому унікальні фрески, які мають велике значення як для мистецтва, так і для духовної спадщини українського народу. Сьогодні вона є частиною Національного заповідника "Софія Київська".
