У Раді Європи висловлюють незадоволення діями Німеччини щодо обмеження протестів на підтримку Палестини.

Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О'Флаерті висловив рішуче незадоволення з приводу дій німецьких властей щодо протестів на підтримку Палестини, які відбуваються на фоні конфлікту в Газі.

Як повідомляє Süddeutsche Zeitung, про це інформує "Європейська правда".

У зверненні до федерального міністра внутрішніх справ Німеччини Александра Добріндта він висловлює занепокоєння стосовно суттєвих порушень прав на свободу висловлювань та свободу мирних зібрань.

О'Флаерті зазначив, що, згідно з повідомленнями, правоохоронці використали "надмірну силу" стосовно протестувальників, серед яких були й неповнолітні, і деякі з них отримали травми.

Застосування сили має відповідати конституційним принципам, таким як пропорційність, законність і недискримінація. Окремі учасники нібито піддавалися надмірному онлайн-спостереженню та фізичному нагляду, а також довільним поліцейським перевіркам. О'Флаерті закликав уряд Німеччини утриматися від будь-яких заходів, що дискримінують людей за їх політичними поглядами, релігією, національністю або міграційним статусом.

Комісар висловив свою критику, зосередившись на протестах, що відбувалися в Берліні. Зокрема, під час заходу 15 травня цього року влада вирішила обмежити акції протесту лише стаціонарними зібраннями. За його інформацією, з лютого 2025 року також введені обмеження на використання арабської мови та культурних символів під час протестів.

У минулому різні демонстрації іноді закінчувалися насильницькими заворушеннями, в результаті яких постраждали як учасники, так і поліцейські. Наприклад, під час мітингу в Берліні, присвяченого Дню пам'яті палестинської Накби, між демонстрантами та поліцією спалахнули заворушення та насильницькі сутички. Учасники кидали в поліцейських бляшанки з газованою водою та інші предмети, обливали їх червоною фарбою. День пам'яті 15 травня присвячений втечі та вигнанню сотень тисяч палестинців у зв'язку із заснуванням Держави Ізраїль та першою війною на Близькому Сході в 1948 році.

У лютому поліція Берліна дозволила мітинг лише в обмеженій зоні, а не у формі протестної ходи. Іншою вимогою було, щоб розмови велися лише німецькою та англійською мовами. Сенаторка з питань внутрішніх справ Берліна Іріс Шпрангер заявила в лютому, що під час попереднього мітингу мали місце прояви ненависті та підбурювання, що є неприпустимим.

О'Флаерті також звертає увагу на обмеження свободи висловлювання думок не лише у публічних просторах, а й у навчальних закладах, таких як університети та школи, а також у культурній сфері. Крім того, є повідомлення про наміри депортувати іноземців, які беруть участь у протестах або висловлюють політичні позиції стосовно конфлікту на Близькому Сході.

Обмеження були введені з міркувань громадського порядку та громадського спокою, пише О'Флаерті у своєму листі. Однак судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що свобода вираження поглядів "не поширюється лише на "інформацію" та "ідеї", які сприймаються позитивно, вважаються нешкідливими або залишають когось байдужим".

Щодо боротьби з антисемітизмом у Німеччині О'Флаерті пише: є ознаки того, що німецька влада категорично класифікує критику ізраїльського уряду як антисемітську. Це не повинно призводити до придушення законного вираження думок.

Нагадаємо, що 5 травня активісти, які підтримують палестинську справу, перервали виступ міністра оборони Нідерландів. Згодом, коли на сцені були прем'єри Польщі та Нідерландів, хтось кинув димову шашку.