У Російській Федерації борг підприємств перед державним бюджетом сягнув історично високих показників.

У 2024 році російські підприємства опинилися в складному фінансовому становищі через санкції, що призвело до браку коштів для сплати податків до державного бюджету. Цю інформацію 19 вересня опублікувало видання The Moscow Times, посилаючись на дані Росстату.

Відзначено, що за перші шість місяців року обсяг заборгованості організацій перед бюджетами всіх рівнів зріс у 3,3 рази, досягнувши на кінець червня 176,2 млрд рублів. Це є найвищим показником, зафіксованим у всій історії доступної статистики.

Невиплати податків почалися у квітні, коли сума простроченої заборгованості зросла разом із 43,8 до 152,9 млрд рублів. У травні вона збільшилася ще на 13,4 млрд, до 166,3 млрд, а в червні додала додатково 10 млрд рублів.

Згідно з даними статистики, основними податковими боржниками виявилися сировинні компанії, зокрема, ті, що працюють у нафтогазовій сфері. Наприкінці червня сектор видобутку корисних копалин відповідав за три чверті загальної податкової заборгованості, яка становила 137,2 млрд рублів, причому 132 млрд рублів з цієї суми належали компаніям, що займаються видобутком нафти та газу.

Другим за величиною боржником виявилась обробна промисловість з сумою боргу 8,9 мільярда рублів. На невеликій відстані позаду неї знаходиться будівельний сектор, який заборгував 7,5 мільярда рублів.

Видання повідомляє, що податкові труднощі для бізнесу зростають на тлі різкого скорочення прибутків, з яких необхідно сплачувати податки, а також через те, що банки активно блокують транскордонні фінансові операції. У червні чистий фінансовий результат в економіці (різниця між прибутками та збитками) зменшився в чотири рази в річному обчисленні, досягнувши 860 мільярдів рублів. Вугільний сектор виявився збитковим, зазнавши втрат у 7,1 мільярда рублів. Металургійні компанії втратили 9% своїх прибутків за перше півріччя, в той час як прибутки нафтопереробних заводів знизилися на 22%, а компанії роздрібної торгівлі скоротили свій сальдований прибуток на понад 26%.

У сировинних експортерів взагалі почали виникати касові розриви, розповідав Reuters на початку вересня джерело у великому російському банку. За його словами, експортери брали юаневі кредити у Росії, щоб продавати на біржі валюту, зокрема для сплати податків. Але "реальна виручка зависла через поточні складні платіжні ланцюжки - віддавати банкам нема чого", нарікав банкір.

Зростання західних санкцій стає все більш серйозною проблемою для підприємств, які опинилися ізольованими від ринків збуту та можливостей закупівлі обладнання. Лише 2% керівників великих компаній не зафіксували впливу санкцій на свою діяльність, згідно з дослідженням, проведеним Центром сталого розвитку Школи управління Сколково у співпраці з консалтинговою компанією "Технології довіри".

Лише 7% опитаних представників 102 великих компаній з 17 різних секторів підтвердили позитивний вплив санкцій. Водночас 66% респондентів висловили занепокоєння щодо негативних наслідків останніх подій, з яких 22% вказали на "дуже високий" рівень цих ефектів.

Досі надходила інформація про те, що в різних областях Російської Федерації спостерігається найзначніше уповільнення економічного зростання за останні два роки.

В Росії передбачають можливий колапс економіки, що базується на видобутку нафти і газу.