Українці почали отримувати повідомлення від податкових органів стосовно продажу товарів через "Нову пошту". Які наслідки їх чекають?

Податкова служба почала розсилати "листи щастя" особам, які здійснюють продаж товарів через онлайн-платформи. Яким чином у них з'явилася інформація про фінансові перекази громадян України, і які санкції загрожують тим, хто не оформить свою діяльність як фізична особа-підприємець?

Отримав листа, в якому фізичну особу запрошують до податкової служби у зв'язку з підозрами в систематичній незаконній діяльності. Я зробила виписку з реєстру і виявила, що фактично є лише два платежі на місяць по 100 гривень від NovaPay. І все на цьому... Чи може 200 гривень стати підставою для звинувачення в системній діяльності?

Телеграм-канали, вебсайти та Facebook-групи переповнені відгуками українців про "нові інструменти", впроваджені Державною податковою службою (ДПС). Тепер вона має можливість відслідковувати фінансові перекази тих, хто продає свої товари через OLX або Prom.ua і користується послугами "Нової пошти" для доставки.

На початку травня ДПС розіслала листи близько трьом тисячам громадян з вимогою навідатися до інспекторів для надання пояснень. Таких осіб підозрюють у веденні підприємницької діяльності без відповідної реєстрації та сплати податків.

Звідки в податкової дані про грошові перекази і чого очікувати далі?

На початку травня українці, які отримували грошові перекази через платіжну систему "Нової пошти" NovaPay, почали отримувати від Державної податкової служби листи, які можна назвати "листами щастя". У цих повідомленнях податкова служба закликає громадян звернутися до них для надання пояснень і складання протоколу про адміністративне правопорушення за "проведення систематичної підприємницької діяльності" без належної реєстрації та сплати податків.

Під пильним оком податкової опинилися клієнти не лише "Нової пошти", а й інших служб доставки та інтернет-магазинів, зокрема "Укрпошти" та "Розетки". Особи, які отримували доходи через платіжні системи цих компаній, теж отримали такі листи.

Звідки податкова отримує інформацію про фінансові перекази? Відповідь лежить у нововведеннях щодо форми касових чеків, які видають платіжні системи. Починаючи з березня, їх зобов'язали зазначати дані про отримувачів коштів. Після цього ці чеки реєструються в Державній податковій службі, і, відповідно, інформація про продавців товарів стає доступною для податківців.

На жаль, багато людей не помічають значних змін через дрібні деталі. З 1 березня платіжні системи спочатку зараховують кошти від покупця на свій транзитний рахунок, а вже потім переводять їх продавцеві зі свого рахунку.

"Під час переведення коштів продавцеві через платіжні системи, формується чек, в якому зафіксовані податковий номер та інша інформація про особу", - зазначає Андрій Тімонов, керівник податкової практики компанії Riyako&Partners.

Коли особа продає якусь річ і пересилає її "Новою поштою", а покупець платить за неї під час отримання, то дані про таку операцію потрапляють до ДПС. Далі податкова звіряє інформацію про отримувачів коштів з даними з реєстрів і якщо продавець не зареєстрований як ФОП, йому надсилають "лист щастя".

У цьому випадку банківська таємниця залишається недоторканою: якщо здійснювати продаж товарів та просити покупця провести оплату не в момент отримання, а через банківський переказ, інформація про цю операцію залишиться непоміченою для податкової служби.

Проте, не всім вдасться скористатися цим способом, оскільки в Україні існують обмеження на суму переказів, що становлять 100 тисяч гривень на місяць.

У Державній податковій службі зазначили, що аналізували інформацію про одержувачів коштів через платіжні системи лише за перші три тижні березня 2025 року. За цей період українці виконали 97,5 тисяч фінансових переказів на загальну суму 162,7 мільйона гривень. Понад 3 тисячі осіб отримали кошти від служб доставки, з яких лише 212 мають статус фізичних осіб-підприємців.

Згідно з інформацією від податкових органів, в середньому одна особа отримала 32-33 перекази на загальну суму понад 54 тисячі гривень протягом трьох тижнів березня. Ці показники включають також 212 фізичних осіб-підприємців, які реалізували товари законно. Проте, Державна податкова служба не надала деталей щодо кількості та обсягів переказів, отриманих особами, які не є зареєстрованими підприємцями.

"Ведення господарської діяльності можливе тільки при наявності державної реєстрації та сплати податків на отримані доходи. Щодо осіб, які фактично займалися прихованим підприємництвом на постійній основі, будуть складені адміністративні протоколи за порушення законодавства", - зазначено в роз'ясненнях податкової служби.

Протоколи, про які згадує податкова, стосуються потенційного порушення ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення. Ідеться про підприємницьку діяльність без державної реєстрації. Санкція цієї статті передбачає накладання штрафу 17-34 тис. грн. Якщо таке порушення зробити двічі за рік або у випадку отримання доходу понад 17 тис. грн, розмір штрафу зросте до 34-85 тис. грн.

"Хоча повідомлення, які надсилає податкова, мають рекомендаційний характер, ігнорувати їх ми не радимо. Якщо особа не надасть письмового пояснення, то ДПС складе адміністративний протокол і суд може стати на її сторону. Якщо особа програє суд, а справу направлять до виконавчої служби, то сума штрафу подвоїться", - каже адвокат Leshchenko & Partners Данило Трясов.

Уникнути штрафу можливо. Для цього варто підготувати письмове пояснення для податкової служби, в якому слід зазначити, що проведена угода не є підприємницькою діяльністю, не відбувалася систематично і не мала на меті отримання прибутку.

"Якщо особа пропонує на продаж вживаний дитячий візок за 600 умовних одиниць, при цьому придбавши його за 1000, то це явно не є підприємницькою діяльністю, і реєстрація ФОП у такому випадку не є обов'язковою", - зазначає Тімонов.

Разом із цим, дохід, отриманий в описаний спосіб, необхідно буде задекларувати, а також сплатити 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору.

Також юристи радять звертати увагу на форму повідомлень від податкової, адже інколи вони і протоколи про адміністративні порушення містять помилки та неточності, які дозволяють оскаржити ці рішення в суді.

Податкова служба направила листи особам, які протягом неповного березня отримали перекази менше 1 тисячі гривень, згідно з інформацією ДПС. Це стосується всього шести осіб. У той же час, кількість отримувачів коштів через платіжні системи в діапазоні від 1 тисячі до 10 тисяч гривень склала 702.

Це обурило народних депутатів. Вони припустили, що на надсилання листів та розслідування правопорушень податківці витрачають більше державних коштів, ніж приносять державі у формі додаткових нарахувань податків.

"Яку системну підприємницьку діяльність веде людина, яка за три тижні наторгувала менше 250 доларів? Скільки вона заробила - 1-1,5 тисячі гривень? Ви на зарплату інспектора та папір більше витратите, ніж податків отримаєте", - скаржиться заступник голови податкового комітету парламенту Ярослав Железняк.

Навіть голова податкового комітету Данило Гетманцев, який за час свого перебування на посаді став символом фіскальної політики для більшості українців, висловлює своє обурення.

Безсумнівно, ведення бізнесу без належної реєстрації та сплати податків є серйозною проблемою, яку необхідно вирішити. Я впевнений, що саме таке завдання ви отримали. Проте замість того, щоб виявити справжні випадки незареєстрованої діяльності та вжити відповідних заходів, ви без розбору розсилаєте "листи щастя" всім підряд? За 200 гривень? Справді? Чи задумувалися ви, скільки коштує державі ваше таке адміністрування? - обурюється він у своєму зверненні до працівників податкової служби.

Проте для ДПС не важлива сума отриманих особою доходів. Порушення полягає в систематичному продажі товарів, пояснюють опитані ЕП юристи. У податковій повідомили, що надсилали листи лише людям, які не ідентифіковані як ФОП та отримали за три тижні березня пʼять і більше платежів через платіжні системи.

Спроби Державної податкової служби (ДПС) обкласти податками українців, які реалізують товари без офіційної реєстрації як підприємці, відбуваються на фоні обговорення законодавчого проекту, що стосується оподаткування користувачів цифрових платформ. Згідно з цим проектом, чиновники планують зобов'язати всіх, хто отримує прибуток через такі сервіси, як Glovo, Uklon, Bolt чи Uber, сплачувати 10% від доходу до державного бюджету: 5% буде становити податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), а ще 5% — військовий збір.

Нові регуляції вимагатимуть від користувачів платформ відкриття окремого банківського рахунку, до якого матимуть доступ податкові служби. Податкові зобов'язання для таких користувачів виконуватимуть самі платформи.

Залазити дедалі глибше до кишень українців, ухвалюючи не надто популярні рішення, уряд змушує не лише жага побороти тіньову економіку, а й реальна екзистенційна загроза. Так, уже невдовзі парламент планує розглянути зміни до державного бюджету, якими план видатків на оборону мають збільшити на 400-500 млрд грн. Саме такої суми там наразі бракує для безперешкодної виплати грошового забезпечення військовослужбовцям наприкінці року.