Українка стала корейською принцесою, але її життя обірвалося трагічно: які факти відомі про романтичну історію Юлії Муллок з принцом та їхньою єдиною донькою?

Історія Юлії Муллок, американки українського походження, яка стала останньою принцесою Кореї, є маловідомою, але надзвичайно важливою сторінкою як для корейської, так і для української історії. Її життя, сповнене несподіваних поворотів, викликів та гуманітарної місії, розкриває глибокі аспекти міжкультурних взаємин та внеску українців у світові процеси.

OBOZ.UA розкриє деталі про останню принцесу Кореї. Юлія Муллок, яка з'явилася на світ у 1928 році в Пенсильванії, США, походить з родини українських емігрантів. Після завершення навчання в престижному Парсонському коледжі дизайну та роботи в архітектурному бюро знаменитого архітектора Бея Юйміна, вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Лі Гу, який закінчив Массачусетський технологічний інститут. Виявилося, що він не просто інженер, а останній спадкоємець корейської династії Чосон, що правила Кореєю понад п'ять століть.

Шлюб, що відбувся 25 жовтня 1959 року в українській греко-католицькій церкві святого Юра в Нью-Йорку, став справжнім прикладом мезальянсу. Юлія, представниця західних ліберальних цінностей, потрапила в епіцентр конфуціанської системи, яка вимагала від неї суворо дотримуватися традицій. Цікаво, що Лі Гу, під час освідчення, вивчив кілька українських слів, що стало символом їхнього культурного поєднання.

У 1963 році, внаслідок зміни політичної ситуації в Південній Кореї, Лі Гу та Юлія отримали можливість повернутися до Сеула та оселитися в одному з районів старого палацового комплексу Чандук. Незважаючи на те, що корейська монархія втратила свій політичний вплив і її володіння були націоналізовані, Юлія зіштовхнулася з численними труднощами, намагаючись адаптуватися до нового способу життя.

Однією з основних проблем було те, що батьки чоловіка так і не змогли повністю прийняти Юлію, а відсутність біологічних дітей лише підсилювала напругу в сім'ї. Проте саме в цей складний час українка знайшла своє справжнє покликання у сфері гуманітарної допомоги. Вона активно займалася підтримкою сиріт і відкрила майстерню дизайнерського одягу в палаці, де працювали люди з обмеженими можливостями. Ця ініціатива стала справжнім новаторством для консервативного корейського суспільства, в якому питання соціальної інтеграції осіб з інвалідністю та усиновлення дітей-сиріт залишалися під забороною. За свою самовіддану діяльність і турботу про нужденних, Юлія здобула від місцевих жителів прізвисько "Велика мама" (Keun Umma). Подружжя також прийняло до родини дівчинку на ім'я Євгенія Ун-Сук Лі.

На жаль, особисте життя Юлії та Лі Гу стало сповнене труднощів. Нездатність мати дітей, різниця в культурах, фінансові проблеми та постійний тиск з боку королівської родини призвели до їхнього розлучення в 1982 році, після двох десятиліть спільного життя. Варто зазначити, що жоден з них, ані Лі, ані Юлія, більше не вступили в нові шлюби. Принц переїхав до Японії, де почав викладати архітектуру, в той час як Юлія залишилася в Сеулі, продовжуючи займатися благодійністю.

У 1995 році Юлія Муллок оселилася на Гавайських островах. Востаннє вона відвідала Корею у 2005 році, щоб вшанувати пам’ять свого покійного чоловіка, який помер у Токіо. Юлія Муллок відійшла в інший світ 26 листопада 2017 року на 90-му році життя в будинку для людей похилого віку в Гонолулу, переживши свого чоловіка Лі Гу на 12 років. За словами її близьких, останні хвилини її життя були сповнені самотності.

Історія Юлії Муллок - лише один з численних прикладів впливу українців на розвиток сучасної Кореї. Афанасій Середін-Сабатін, самоук архітектор родом з Лубен Полтавської губернії, став першим європейським придворним архітектором корейського імператора Коджона. Його проєкти, такі як Ворота Незалежності та рекреаційний павільйон у палаці Деоксугунг, досі вражають архітектурною спадщиною Сеула. Крім того, Середін-Сабатін був важливим свідком трагічної загибелі корейської імператриці Мін, яка була вбита японськими найманцями у 1895 році.

Вивчення життєвого шляху Юлії Муллок та Афанасія Середіна-Сабатіна, яке активно здійснюється українськими істориками та журналістами, зокрема Уляною Скицькою та Романом Пирогом, першим секретарем Посольства України в Південній Кореї, має суттєве значення для поглиблення гуманітарного аспекту українсько-корейських зв'язків.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що видатна фігура у світі моди Вікторія Гресь пояснила, чому українські бренди не здобули популярності за межами країни. Українські дизайнери час від часу з'являються на міжнародних подіумах, їхні колекції носять західні знаменитості, а соціальні мережі формують враження про успішну інтеграцію в глобальну індустрію моди.