Вперше в Німеччині експонуються неповторні артефакти з України.
Величезна археологічна виставка "Приховані землі - ми у першому тисячолітті", що присвячена історії федеральної землі Баден-Вюртемберг, відкрила свої двері для відвідувачів 13 вересня. Більше ніж 1500 артефактів археологічної спадщини розгорнуті на площі 850 квадратних метрів у Будівлі мистецтв у Штутгарті. Окрім експонатів, що належать земельному археологічному музею Баден-Вюртемберга, тут також представлені колекції з інших музеїв Німеччини і зарубіжжя, а також свіжі археологічні знахідки.
Особливою родзинкою виставки є експозиція об'єктів, знайдених 2017 року на Львівщині, які надав український історико-краєзнавчий музей у місті Винники. Яким чином артефакти з України пов'язані з історією німецької землі Баден-Вюртемберг, як їх під час війни Росії проти України перевезли до Німеччини і реставрували, і чому ці знахідки є сенсаційними, з точки зору українських і німецьких фахівців - з'ясовувала DW.
"Концепція виставки полягала в демонстрації археологічних артефактів, що свідчать про історію регіону Баден-Вюртемберг. Знахідки з України стали частиною дослідження, коли ми зосередилися на періодах першого і другого століття нашої ери, коли ця територія входила до складу Римської імперії та була населена германськими племенами, відомими як свеби," - поділилася в інтерв'ю DW кураторка виставки Ґабріеле Ґренерт. Вона зазначила, що зображення свебів, давніх германців, зустрічаються на римських артефактах, таких як саркофаги і пам'ятники, де вони здебільшого представлені у статусі військовополонених. Окрім цього, існує ще одна категорія предметів, до якої входять бронзові казани, прикрашені зображеннями чоловіків. На них зображені бородаті чоловіки з характерною зачіскою — вузлом волосся, що спадає збоку.
Цю зачіску ще у своїх працях описував давньоримський історик Тацит, вказуючи на її популярність серед свебів, зазначає куратор виставки. Наразі у світі відомо лише про три подібних казани: один з них виявлено у Польщі, ще один – у Чехії, а третій був знайдений у 2017 році в західній Україні, поблизу села Карів Львівської області, під час дослідження стародавнього поховання. Цей казан, разом з іншими унікальними артефактами, було передано до історико-краєзнавчого музею у Винниках, що на Львівщині. Організатори виставки в Баден-Вюртемберзі вирішили включити до своєї експозиції цей казан, прикрашений зображеннями голів свебів, що походить з українського поховання, де, за припущеннями істориків, перебувала могила князя одного з германських племен.
"Земля Баден-Вюртемберг включає в себе регіони Баден і Швабію, а Швабія - це середньовічна назва, що походить від визначення "свеби", яке ми знаємо, наприклад, з праць Таціта, пов'язане з германськими групами, що були на територіях південніше Балтійського моря",- розповідає Ґренерт. Тому, пояснює вона, з огляду на ці голови чоловіків з зачісками свебів на казані, який знайшли на Львівщині, а також з огляду на інші артефакти, які були у цьому похованні, вважається що це германське поховання.
Бронзовий казан було спеціально виготовлено в майстернях Римської імперії і, за припущенням, це був дипломатичний подарунок для ватажка германців, германського князя, додає Ґренерт. Територія сучасної Львівщини, як і багато інших європейських регіонів, хоч і не належали до Римської імперії, але вплив римської культури відчувався далеко за її межами, зокрема, чимало археологічних знахідок зі стародавніх поховань походять з римських майстерень, адже у ті часи римський посуд вважався об'єктом престижу, зазначає кураторка виставки.
Чому відкриття германського поховання на Львівщині викликає таку увагу серед археологів? Як зазначає кураторка, це виявлення є першим задокументованим випадком "найсхідніших" слідів германських племен. Крім того, у світі існує лише три таких казани. "Ці артефакти є надзвичайно рідкісними, і сенсаційність полягає також у тому, що виявлені предмети в могилі германського князя свідчать про те, що ці люди, внаслідок маркоманських війн, покинули територію поблизу Дунаю, і, як виявляється, частина з них оселилася на території України. Про це раніше не було відомо".
За словами Ярослава Онищука, завідувача кафедри археології історичного факультету Львівського університету імені Івана Франка та керівника археологічних розкопок у Карові, нещодавня знахідка на Львівщині пролила світло на раніше невідому частину історії. "Виявлене поховання знаті, яке міг очолювати король або князь свебського походження, а також казан, що слугував поховальною урною і мав чоловічі погруддя зі свебськими зачісками, свідчить про те, що через нашу територію, ймовірно, проходили значні міграційні потоки різних племен, включаючи й тих, що походили з районів Середнього Придунав'я".
Отже, у другому столітті на українські землі оселилися племена, які були залучені до маркоманських війн, що відбувалися в другій половині цього століття нашої ери. Це були германці та їхні союзники. Як зазначає експерт, дані, отримані в результаті вивчення артефактів, знайдених на Львівщині, вже відомі серед науковців. "Ця інформація стала частиною наукового обігу, але самі артефакти ще нікому не були представлені в Європі. Тому виставка у Штутгарті є першим кроком для демонстрації та популяризації цих знахідок. Це також допоможе зрозуміти, що на території України в римський період відбувалися різноманітні процеси, які мали таку ж інтенсивність і значущість, як і в Центральній Європі".
Запит до українського музею на отримання артефактів для виставки в Штутгарті був надісланий під час повномасштабної агресії Росії проти України, коли експонати зберігалися в підвалі для захисту від обстрілів. "Ми вважали важливим продемонструвати, що навіть у таких складних умовах можемо підтримувати активну музейну співпрацю з українськими установами. Наша мета полягала також у тому, щоб підкреслити, що ми продовжуємо відчувати зв'язок і виражати його, організовуючи нормальний процес запозичення експонатів та надаючи адміністративну підтримку," - зазначила кураторка виставки Ґабріеле Ґренерт.
Організація перевезення артефактів до Німеччини з країни, що переживає війну, цього разу проходила не за традиційною схемою музеїв. Шеф-реставраторка Ніколь Ебінґер з земельного відомства Німеччини, відповідального за охорону пам'яток, особисто вирушила в Україну в середині травня цього року. Її мета полягала у підготовці експонатів до транспортування. Заздалегідь вона надіслала до українського музею вантаж з гуманітарною допомогою, який включав матеріали для упаковки об'єктів та ящики для їх безпечного перевезення.
Моє завдання на місці полягало в огляді експонатів і їхньому короткому документуванні, а також у підготовці до належного пакування для транспортування. Я була морально готова до звуків сирен повітряної тривоги і не відчула жодного моменту страху, оскільки повністю зосередилася на виконанні свого обов'язку. Всі об'єкти потрібно було ретельно упакувати, щоб уникнути їх пошкодження під час перевезення. Водночас, як зазначив Ебінґер, виявилося, що не всі експонати пройшли остаточну реставрацію.
Ці труднощі виникли внаслідок війни, зазначає в інтерв'ю DW Ігор Тимець, директор українського історико-краєзнавчого музею у Винниках. "Зараз багато реставраторів і музейних працівників перебувають на фронті. На жаль, в нашій ситуації було вкрай складно здійснити обстеження, дослідження та реставраційні роботи. Тому ми прийняли рішення зосередитися на консервації, а повну реставрацію виконуватимемо в більш сприятливих умовах, на що погодилися наші партнери, за що ми їм щиро вдячні", - ділиться він.
Перевезення колекції з України до Німеччини через Польщу тривало тиждень. Ніколь Ебінґер після віртуальних консультацій з українськими колегами реставрувала в лабораторіях в Есслінгені українські експонати, серед яких і казан, який нині експонують у Штутгарті. За її словами, через те, що особливості ґрунту в Україні, в якому пролежав казан дві тисячі років, є зовсім іншими, ніж у Баден-Вюртемберзі, їй довелося мати справу з зовсім іншою кородованою металевою поверхнею, ніж зазвичай, що стало важливим досвідом.
У Штутгарті серед артефактів, що належать до поховання германського князя з Львівщини, представлено також ланцюжок для рога для пиття, декорований емаллю в блакитних, червоних і зелених відтінках.
Відновлення цього експоната, повертаючи йому первісні кольори, виявилося важким завданням, але, за словами Ебінґер, його вдалося завершити всього за кілька тижнів. "Це чудово, що я змогла продовжити справу своїх українських колег", - зазначає вона, підкреслюючи, що ситуація є досить незвичною. "Коли експонати з інших країн позичають музеям, зазвичай їх не можна модифікувати. Тому я вдячна своїм українським колегам за довіру, яка дозволила мені за угодою та з допомогою віртуальних консультацій виконати реставрацію цих творів". На думку німецької реставраторки, це не лише велика відповідальність, а й почесна можливість.
На виставці в Штутгарті наразі представлено не всі експонати, які прибули з України. "Ми обрали в першу чергу ті речі, які відповідають темі виставки і підкреслюють римські та германські зв'язки", - пояснює куратор. Серед представлених предметів можна знайти два римських келихи, різноманітний керамічний посуд та ситулу — бронзове відро. Також на експозиції є традиційні германські артефакти, що використовувалися в поховальних обрядах, зокрема два роги для пиття.
На виставці представлено також фрагмент великої глиняної червонолакової посудини "terra siggilata" з орнаментами у вигляді сцен з античної міфології. "Це червона лакова кераміка, виконана у складній техніці декорації, де зображено Діоніса і сатирів. Аналогій до такого орнаменту ми поки що взагалі не знаємо. Ми навіть не знаємо де цю посудину могло бути виготовлено", - розповідає український науковець Ярослав Онищук. Унікальними, за його словами, є і два скляні кубки, адже скло в стародавні часи було на ціну золота, з них два є фактично цілими. "Є ще також третій, який погано зберігся, але є сподівання, що можливо його вдасться реставрувати",- припускає український археолог.
Подивитися українські експонати, а також багато інших стародавніх артефактів, знайдених у Німеччині та в інших країнах можна упродовж найближчих місяців, велика земельна виставка у Штутгарті триватиме до січня. Після того українські експонати знову потраплять у лабораторії реставраторів, де їх будуть готувати до наступної виставки, що відбудеться в Констанці 2025 року вже з іншою концепцією. На ній планується показати всі, привезені з Львівщини знахідки. Крім того, як очікується, там будуть експонувати всі три відомі у світі казани з головами чоловіків з типовими для сведів зачісками у вигляді вузла. Після того, 2026 року українські експонати мають повернутися в Україну. Директор історико-краєзнавчого музею у Винниках Ігор Тимець сподівається, що згодом унікальні артефакти з України будуть виставлятися і в інших країнах Європи.
