Університети в умовах бізнес-стандартів: трансформація вищої освіти в Україні.

Протягом минулого року Національний авіаційний університет (НАУ) здійснив вражаючий трансформаційний шлях від аутсайдера у сфері освітніх послуг під управлінням колишнього регіонала до піонера реформування вищої освіти. У 2024 році НАУ став першим закладом вищої освіти, керівника якого обрала наглядова рада. Крім того, університет планує стати першим в Україні, що отримає статус державного некомерційного підприємства.

Уряд розширює реформаторський експеримент, залучаючи до нього ще два університети: Прикарпатський та Запорізький. Ці нововведення нададуть навчальним закладам можливість самостійно управляти своїми доходами та налагодити більш тісну співпрацю з приватним сектором.

Принаймні три університети будуть діяти відповідно до принципів підприємництва, прагнучи зменшити залежність від державного фінансування, залучити більше приватних інвестицій та встановити співпрацю з бізнесом. Чи призведе це до змін у системі вищої освіти в Україні в найближчому майбутньому?

У жовтні 2023 року уряд ухвалив рішення про трансформацію Національного авіаційного університету, перетворивши його на "Київський авіаційний інститут" (КАІ), а також відокремивши Українську державну льотну академію, розташовану в Кропивницькому. Як повідомляється, ініціатором цих змін виступив віцепремʼєр-міністр з питань цифрової трансформації Михайло Федоров. У січні 2024 року в рамках НАУ була створена наглядова рада, яка у квітні призначила Ксенію Семенову виконуючою обов'язки ректора.

Досвід Національного авіаційного університету став наріжним каменем для урядового експерименту, що має на меті розширення повноважень наглядових рад (НР) в університетах. Наглядові ради не є новим явищем у сфері вищої освіти. Нинішнє законодавство зобов'язує всі заклади вищої освіти мати такі структури.

Проте для більшості університетів ці органи скоріше слугують засобом для підвищення репутації, а не ефективним механізмом управління. Наприклад, навчальні заклади запрошують до своїх рад колишніх президентів: Леонід Кучма займає посади в радах Чернігівського політехнічного університету, Дніпровського університету та очолює Наглядову раду КПІ, тоді як Віктор Ющенко є головою наглядових рад трьох університетів: Черкаського національного, Західноукраїнського та Музичної академії імені Чайковського.

Засідання наглядової ради в таких ситуаціях, як правило, носять переважно церемоніальний відтінок і проводяться дуже рідко. Наприклад, два останніх засідання наглядової ради КПІ проходили з інтервалом у п'ять років.

Урядова постанова планує суттєво розширити повноваження НР. Вони матимуть можливість обирати керівника закладу вищої освіти, формувати стратегію його розвитку та сприяти залученню додаткових фінансових ресурсів з боку приватного сектора.

Відбір членів наглядових рад буде здійснювати дорадчий орган при Кабінеті Міністрів – комітет, відповідальний за вибір кандидатів. Цей комітет складатиметься з шести осіб, яких призначить Міністерство освіти і науки: троє з них будуть вибрані безпосередньо, а ще троє – за рекомендаціями міжнародних організацій. На даний момент список цих організацій ще не затверджено, але йдеться про ті, які співпрацюють з Міністерством освіти у сфері освіти, зокрема Європейська комісія, Світовий банк, USAID та інші.

Цей формат, безумовно, викликає сумніви щодо автономності наглядових рад, оскільки Міністерство освіти і науки матиме найбільший вплив на вибір їхніх членів. В результаті, МОН здобуде значно більше повноважень у керуванні закладами вищої освіти.

Раніше обрання керівника здійснювалося науковими працівниками, викладачами та студентами, після чого Міністерство освіти і науки зобов'язувалося укласти контракт з ректором. Наразі ж процес відбору очільника переходить під контроль Наглядової ради, членів якої формує комісія, призначена Міністерством.

Наглядова рада кожного закладу вищої освіти буде формуватися з семи членів, які не мають права бути співробітниками цього університету. "До складу наглядових рад увійдуть зовнішні фахівці, а також представники державних органів, освітніх установ і бізнесу. Генеральні директори провідних компаній зможуть ділитися своїм управлінським досвідом та впроваджувати найкращі бізнес-практики," - підкреслив Федоров.

Згідно з концепцією Міністерства освіти і науки, основною метою експерименту є встановлення тісних зв'язків між закладами вищої освіти та бізнес-середовищем. Приватний сектор буде зацікавлений у забезпеченні прозорості та високої якості підготовки фахівців у вищих навчальних закладах. Очолив наглядову раду Національного авіаційного університету колишній керівник компанії "Київстар" Петро Чернишов. Він зазначив, що в Україні існує безліч підприємців, готових активно долучитися до вдосконалення освітньої системи.

Сам Чернишов прийшов у наглядову раду НАУ за запрошенням Міністерства освіти. До цього він майже нічого не знав про цей університет.

"Я часто відвідував МОН по своєму іншому проєкту. Коли зʼявився Оксен (Оксен Лісовий, з березня 2023 року міністр освіти - ЕП) та його заступники, я говорив з одним з них. Сказав, якщо ви хочете реально реформувати якийсь технічний університет, то можете на мене розраховувати. Тоді я ще нічого не знав про НАУ і пізніше вони запропонували мені долучитись до його реформування", - зазначив Чернишов.

У стислій формі можна сказати – немає. На даний момент до експерименту приєдналися три вищі навчальні заклади: Національний авіаційний університет (після завершення реорганізації – Київський авіаційний інститут), Запорізький національний університет (ЗНУ) та Прикарпатський університет імені Василя Стефаника. Протягом найближчих двох років лише ці установи працюватимуть за новими умовами, проте, як зазначає уряд, в подальшому інші заклади також зможуть приєднатися до експерименту.

В Міністерстві освіти і науки пояснюють, чому було обрано саме ці заклади вищої освіти для участі в експерименті: це необхідність забезпечити представництво різних регіонів України, зокрема західного, південно-східного та столиці. Окрім того, усі ці університети об'єднує певна "нестабільність" у керівництві: у Запорізькому національному університеті та Прикарпатському національному університеті на даний момент немає обраного ректора, а Національний авіаційний університет переживає процес реорганізації.

Експеримент позбавляє обраного колективом керівника його повноважень і передає їх новому органу управління. Тому заклади вищої освіти з потужними ректорами, напевно, не будуть зацікавлені у участі в такому експерименті. У цьому контексті Прикарпатському та Запорізькому університетам нічого не загрожує, що може стати спонукальним фактором для їхнього приєднання до ініціативи.

Уряд перед трьома вищими навчальними закладами визначив ряд завдань, серед яких є збільшення контингенту студентів, підвищення середнього балу національного мультипредметного тесту (НМТ) для абітурієнтів, розширення джерел фінансування, підвищення заробітних плат працівникам та розширення кількості освітніх програм.

У Міністерстві освіти і науки не прогнозують, що всі університети в майбутньому отримають наглядові ради з розширеними повноваженнями. "Цей урядовий експеримент є лише етапом більш масштабної трансформації системи вищої освіти. Ми прагнемо до створення закладів різних форматів, які мають різноманітні профілі та моделі управління".

Згідно з цією логікою, університети, що співпрацюють з приватним сектором та пропонують численні дуальні програми (освіта на робочому місці), повинні мати представників бізнесу у наглядових радах. У свою чергу, заклади, які акцентують увагу на наукових дослідженнях або академічному розвитку, формуватимуть свої наглядові ради за іншим принципом", - зауважив заступник міністра освіти Михайло Винницький.

НАУ є першопрохідцем серед університетів, які існуватимуть за правилами бізнесу. Університет відіграє роль "вітрини" для інших ЗВО, спонукаючи доєднатись до експерименту МОН.

Лише за півроку, починаючи з квітня 2024 року, університету вдалося залучити більше 50 млн грн до свого бюджету (при фінансуванні в 904 млн грн у 2023 році) та налагодити партнерство з такими компаніями, як "Київстар", Ajax Systems, Cisco, "Октава" та "Прогрестех", повідомляє Семенова. Вона зазначає, що університет має на меті зменшити залежність від державного фінансування у своїх фінансових ресурсах.

Університет встановив унікальні стосунки з Міністерством освіти та науки, оскільки фактично став "пілотним" майданчиком для розширення повноважень наглядових рад. Це породжує певний скепсис серед інших вищих навчальних закладів щодо запланованого експерименту МОН.

Ректор одного з провідних університетів країни, який не взяв участі в експерименті, заявив виданню ЕП, що НАУ має переваги в умовах, встановлених в рамках урядового експерименту. Внаслідок цього, його позитивні результати можуть не бути репліковані в інших закладах.

Після трансформації НАУ у КАІ він перетвориться на єдиний університет в Україні, що функціонуватиме як некомерційна організація.

За словами Семенової, новий статус допоможе керувати коштами, які університет заробив з контрактників. Раніше гроші надходили на єдиний казначейський рахунок, а після реорганізації - на банківський рахунок університету. Це спрощує розрахунок за послуги або товари, адже заклад зможе здійснити оплату одразу, а не чекати погодження з казначейської служби.

За словами Семенової, управлінська система майном університету виявляється занадто обтяженою бюрократією, що призводить до ряду труднощів. Наприклад, угоди щодо оренди приміщень чи земельних ділянок не укладаються безпосередньо з університетом, а через Фонд державного майна (ФДМУ). Теоретично, 50% від орендної плати повинні надходити до бюджету університету, а решта 50% — до Фонду, проте на практиці така схема не виконується.

Через цю проблему, за повідомленням НАУ, один з орендарів заборгував освітньому закладу понад 2 млн грн, користуючись можливістю платити оренду тільки ФДМУ, ігноруючи університет.

На сьогоднішній день процедура отримання статусу некомерційного підприємства для університетів не має державного регулювання. Ситуація з НАУ є особливою, оскільки університет проходив етап реорганізації, що зробило цей процес більш зручним.

За інформацією голови освітнього комітету Верховної Ради Сергія Бабака, університет отримає статус некомерційного підприємства завдяки ініціативам цього комітету, а також завдяки зусиллям "слуги народу" Романа Грищука, який обіймає посаду заступника голови наглядової ради НАУ.

"У нас зʼявилась задача реєструвати новий університет. Ми почали працювати наглядовою радою НАУ і зрозуміли, що немає сенсу його знову робити бюджетною установою, бо ми стикнемось з усіма проблемами, які існували до цього. У нас була унікальна можливість зареєструвати заклад із новим статусом", - відповів ЕП Грищук.

Згідно з теоретичними основами, будь-який заклад вищої освіти має можливість розпочати процес зміни свого статусу. Проте в реальному житті це може виявитися набагато більш складним завданням, ніж у випадку з Національним авіаційним університетом.

Як зазначив Бабак, університети матимуть можливість здобути статус некомерційної організації, якщо приєднаються до експерименту, що передбачає розширення повноважень наглядових рад. Це означає, що керівництву закладів вищої освіти, яке бажає отримати новий правовий статус, необхідно буде також передати частину своїх повноважень наглядовій раді.

Існує й інша думка. За словами Грищука, після створення урядом чіткої процедури зміни правового статусу будь-які університети зможуть отримувати статус некомерційних підприємств. Крім НАУ оновлений правовий статус планує отримати Прикарпатський університет.

Фактично експеримент має початись одразу після призначення комітету з відбору НР, що мало відбутись до 6 жовтня. Однак на момент виходу матеріалу публічної інформації про це немає.

Спостерігати за трансформаціями в університеті можна на прикладі Національного авіаційного університету, де наглядова рада з розширеними функціями активно працює вже більше дев'яти місяців.

По-перше, в Авіаційному університеті спостерігається значне підвищення вартості контрактного навчання. Якщо в 2023 році річна плата за бакалаврат становила приблизно 26,9 тисяч гривень, то у 2024 році вона зросла на 25% і досягла 33,86 тисяч гривень. Для порівняння, в КПІ за той же час ціни зросли всього на 12%.

Крім того, наглядові ради університетів зможуть ухвалювати рішення про створення та ліквідацію факультетів. Хоча під час експерименту в НАУ не було закрито жодного факультету, як зазначив Чернишов, кожний факультет повинен бути фінансово ефективним, тому можливі скорочення в майбутньому. Наглядові ради також отримають певні повноваження вчених рад, зокрема, право призначати проректорів, деканів факультетів та керівників кафедр.

Очільник університету з новим складом наглядової ради не матиме обов'язку займатися науковими дослідженнями, проте повинен володіти управлінським досвідом та знати одну з іноземних мов.