Всі на вибори? Які плани мають Зеленський, Залужний та інші ключові діячі політики?

В політичних середовищах знову почали активно обговорювати питання виборів. У ряді партій, на фоні чуток про можливі переговори щодо завершення війни, активізувалася діяльність офісів. Що планують на 2025 рік та про які угоди ведуть мову українські політики - у матеріалі журналістів РБК-Україна Уляни Безпалько та Мілана Лєліча.

Зміст:

ЗЕЛЕНСЬКИЙ І ЗАЛУЖНИЙ: ПІДУТЬ ЧИ НЕ ПІДУТЬ

ВИБОРИ ДО ЗАКОНОДАВЧОГО ОРГАНУ І АНАЛІЗ ДІЙ ОПОЗИЦІЇ

Математичні аспекти виборів

За час великої війни тема виборів уже не раз обговорювалася в медіаполі. І якщо повзуча підготовка до них у політичному середовищі велася вже багато місяців, то після перемоги Дональда Трампа в кулуарах про них заговорили ще гучніше. У деяких партійних офісах уже почали ретельно вивчати свої рейтинги і підтримку суперників, а також придивлятися до можливих союзників. Прихід у Білий дім нового президента, який неодноразово обіцяв всадити Росію та Україну за мирні переговори, дав багатьом надію на швидке завершення війни.

Проте залишається невідомим, в якій мірі зміна адміністрації в США реально вплине на проведення виборів в Україні, а наскільки це лише ілюзія самих потенційних учасників. Особливо це стає очевидним, коли впевненість у наближенні виборів спирається, за словами одного з респондентів РБК-Україна, "на публікації Нью-Йорк Таймс, де одне джерело нібито передало інформацію іншому".

"Тими, хто займається виборами, є ті, хто не береться за переговори", - зазначає один з представників президентської команди в коментарі для РБК-Україна. Оскільки до "переговорів", або, точніше, до попередніх контактів з європейськими та американськими партнерами щодо завершення конфлікту, залучено лише вузьке коло осіб з владної команди, виходить, що виборами займаються практично всі інші.

Перші серйозні обговорення про те, в якому вигляді і форматі "Слуга народу" піде на наступні вибори, відбувалися ще незадовго до початку повномасштабної війни. Тоді РБК-Україна писало, що президентська партія піде на вибори під іншою назвою, а її особовий склад буде неабияк перекроєний. Через роки ця концепція залишається актуальною.

З командою "Слуга народу" президентська команда, безумовно, розпрощалася — цей бренд давно втратив свою актуальність і став явно токсичним. Тому, коли настане час виборів, чинна партія влади виступить під умовною назвою "Блок Зеленського" (попередня назва), яка, згідно з різними опитуваннями, має шанси отримати близько 20% голосів.

Декілька тижнів тому, під час розмов про майбутнє партії, у колах президентської команди активно обговорювалася можливість змінити назву "Слуга народу" на "Дію". Проте, за словами джерел у команді, ця нова назва не справляє значного впливу на їхній рейтинг.

У команді президента прогнозують, що в майбутніх виборчих списках політсили може опинитися не більше десяти відсотків чинних нардепів від монобільшості - це ті, хто добре проявив себе в Раді. Решту ж складу формуватимуть із людей, запропонованих Зеленським - місцевих лідерів (окремих мерів або голів ОВА), популярних волонтерів, блогерів, активістів і військових. Плюс частина "технарів" - людей голови ОП Андрія Єрмака, на яких покладуть роль менеджерів у фракції та партії.

"Проте цього разу до формування складу підійдуть з більшою серйозністю, на відміну від попереднього разу. Хоча команда залишиться різноманітною, процес відбору буде більш ретельним, щоб забезпечити самостійність і незалежність учасників, що дозволить уникнути проблем, які виникли в поточному скликанні", - повідомило одне з джерел.

Ось ще один цікавий аспект: джерело, яке добре обізнане з ситуацією, нещодавно повідомило виданню, що в деяких регіонах нібито надійшов запит від Офісу Президента щодо підготовки досьє на можливих кандидатів, яких можуть включити до списків провладної політичної сили в майбутньому.

Інший співрозмовник у президентській команді пояснив: насправді такі запити на місця вже робилися тричі, починаючи з 2022 року. Цим, за словами джерела, займається профільний заступник голови ОП з регіональної політики. Він робить запити на заповнення анкет головами ОВА і складання розширених довідок - так званих "тешок" - силовиками. У ці досьє включають не тільки відомості про можливих кандидатів, а й загальну ситуацію, настрої в областях, а також аналіз медійності та риторики різних регіональних фігур.

"Це не обов'язково пов'язано з виборчим процесом. Проте, безумовно, на основі цих документів та анкет буде формуватися список як потенційних кандидатів для політичної сили, так і членів виборчих комісій," - підкреслив співрозмовник.

Керівником нової версії партії може стати віце-прем'єр Михайло Федоров. Як повідомили декілька джерел РБК-Україна, він наразі є основним претендентом на те, щоб очолити партію Зеленського на виборах. Проте всі ці концепції поки що перебувають на стадії початкових "чернеток".

"Якщо говорити про те, хто і як готується до виборів, то ми до них, схоже, готуємося найменше. Планувалося, що рупором цих підготовчих процесів мають стати віце-прем'єр Кулеба і новий заступник голови ОП Микита. Але від них жодної ініціативи поки що не надходить. І на рівні наших регіональних осередків теж ніякого пожвавлення не проглядається", - говорить один зі співрозмовників у "Слузі народу".

Основною причиною невизначеності є відсутність ясності щодо ключового питання: чи буде президент Володимир Зеленський брати участь у президентських виборах. Багато аспектів залежатимуть від того, яким чином завершиться війна, як суспільство реагуватиме на ці умови та хто буде основним суперником Зеленського.

Залужний може стати основним конкурентом Зеленського на виборах (фото: president.gov.ua)

У команді президента існують різні погляди на його можливу участь у виборах. Найближчі радники переконують Зеленського, що варто йти на вибори у будь-якому випадку. Натомість оточення, яке займає менш помітні позиції, вважає, що слід орієнтуватися на соціологічні дані та ухвалити рішення ближче до дати голосування.

Ще один фактор невизначеності - чи піде на вибори екс-головком, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний. Усі соцопитування - публічні та закриті, що проводилися в період війни - показують його лідерство в електоральних симпатіях. Причому за будь-якого набору кандидатів. Зеленський - на другому місці після нього. І хоча численні джерела з різних політичних таборів вважають, що Залужний на вибори все ж піде, сам він зберігає інтригу.

Можливо, він поки що не ухвалив для себе рішення: йти чи не йти в політику. Є й інший варіант: екс-головком тримає мовчання до безпосереднього початку кампанії, щоб не зробити фальстарт. А тим часом можна підживлювати інтерес до своєї персони активністю в соцмережах, періодичною публікацією відеороликів, приурочених до якогось приводу, і поетапним випуском автобіографічної трилогії.

Якщо Залужний дійсно вирішить вступити у велику політику, можна буде помітити чимало спільного з кампанією Зеленського: нове обличчя, тривала інтрига, підвищений інтерес до особистості, брендована кампанія, але замість книжок, які були шість років тому, цього разу акцент зроблено на телесеріал.

"Кампанія Залужного, якщо її можна так назвати, відбувається за аналогією з кампанією Зеленського 2018-2019 років. Лише після його перемоги ми можемо сподіватися не на ще одного Зеленського, а на другого Ющенка", - зауважив в бесіді з виданням один з ветеранів української політики. Цю аналогію з різними нюансами підтвердили й інші респонденти, з якими спілкувалося РБК-Україна.

Оскільки Залужний наразі не має власної команди для участі у виборах, в Україні з’явилися ті, хто готовий запропонувати йому потенційні політичні альянси. Як зазначив один з джерел у близькому оточенні президента, на Банковій нещодавно усвідомили, що колишній головнокомандувач залишається серйозною політичною загрозою для них. Ідея "висилки" до Великої Британії, яка, як планувалося, мала б прибрати Залужного з публічного простору, виявилася неефективною. Для вирішення цієї ситуації Андрій Єрмак, голова Офісу президента, спеціально заїжджав до Лондона, повертаючись з Вашингтона.

Два непов'язаних одне з одним джерела видання повідомили, що, крім обговорення дипломатичних питань, гість із Києва пропонував екс-головкому не йти в президенти, а натомість очолити партію Зеленського на виборах у Раду. Отримати офіційне підтвердження або спростування цієї інформації РБК-Україна не вдалося.

Після цієї бесіди Єрмак прибув з певним оптимізмом, вважаючи, що "все буде гаразд і йому вдасться досягти порозуміння". Проте його позитивний настрій виглядав дещо сумнівно. Залужний, як стверджують джерела, нібито висловив, що ще не ухвалив рішення щодо свого політичного майбутнього. Схоже, він поки що побоюється брати на себе таку значну відповідальність. Однак, можливо, він готовий розглянути цю можливість, якщо це не видаватиметься його ініціативою. Якщо ж його "попросять" про це військові, волонтери чи активісти, він може змінити свою думку, - зауважило одне з джерел у владній команді.

Згідно з інформацією, яку оприлюднили ЗМІ, Залужного намагаються залучити до своїх лав представники різних політичних сил, але вже з акцентом на майбутні парламентські вибори. Угода виглядає досить просто: "ми пропонуємо партійну структуру та підтримку на президентських виборах, а ви – високий рейтинг і суттєву посаду, наприклад, спікера або прем'єра".

Вибори до Верховної Ради обіцяють принести значно більше невизначеності, ніж вибори президента. Хоча фаворити президентської гонки наразі виглядають досить очевидно, багато партій ще мають шанси поборотися за свої місця в парламенті. Першою в цю боротьбу вступила Юлія Тимошенко, лідерка "Батьківщини", яка розпочала реформи в регіональних осередках і активізувала свою присутність у медіапейзаці. Натомість Петро Порошенко, лідер "Євросолідарності", фактично не зупиняв свою активність - завдяки своєму медіа-пулові він залишається помітною фігурою в інформаційному полі.

"Тимошенко фактично опинилася в інформаційній ізоляції стосовно переговорного процесу, але вона все ще вірить у можливість проведення виборів. Натомість Порошенко має більше відомостей: він активно подорожує та проводить зустрічі, також сподіваючись на швидкі вибори, хоча усвідомлює, що вони можуть відбутися не найближчим часом", - зазначив один з впливових депутатів від "Слуги народу".

Кілька співрозмовників РБК-Україна зазначили, що як Тимошенко, так і Порошенко використовували різні канали для того, щоб донести до Залужного свої пропозиції щодо об’єднання. У владних колах повідомляють, що представники "Євросолідарності" намагаються підтримувати зв’язок та наблизитися до колишнього головнокомандувача, зокрема через його дружину, що має значний вплив на нього. Проте, за інформацією, спроби як Тимошенко, так і Порошенка поки що не принесли жодних результатів.

Джерела в оточенні Віталія Кличка також позитивно ставляться до теоретичного об'єднання Залужного з УДАРом, називаючи такий союз "органічним", однак якихось перемовин щодо цього між ними не велося.

І в "Батьківщині", і в ЄС теж заперечують переговори з екс-головком. Співрозмовник у партії Порошенка зазначив, що завдяки сильним позиціям, впізнаваності та підтримці серед українців Залужний не потребує зараз якихось системних союзників. Але в "Євросолідарності" не сумніваються, що він піде на вибори президента і переможе.

"Залужний, а не Зеленський, став втіленням надії для українців. Люди пам'ятають, що під його командуванням вороги відступали, тоді як після його відходу ситуація значно погіршилася. Він також пройшов своєрідну 'канонізацію'; його харизма надзвичайно сильна, і він точно відображає образ українця", - зазначає джерело в партії.

За інформацією з альтернативного джерела, Європейський Союз має плани залучити до парламенту близько сотні депутатів або ж сформувати коаліцію з можливою партією Залужного, виступаючи в ролі "другого, молодшого партнера". Це, звісно, лише в тому випадку, якщо колишній головнокомандувач не створить свою монобільшість у Верховній Раді.

Чимало політичних сил акцентують увагу на парламентських виборах, а не на президентських (фото: GettyImages)

У "Євросолідарності" дотримуються думки, що перші загальнонаціональні вибори можуть відбутися не раніше осені 2025 року. Тому на даний момент партія Порошенка не займається підготовкою до виборів і не формує виборчі штаби, вважаючи це поки що передчасним. Однак у разі необхідності вони готові швидко активізувати свої зусилля.

Схожі думки висловили й представники інших політичних сил, таких як "Батьківщина" та УДАР, які сподіваються на успішний вихід до парламенту. У команді Дмитра Разумкова зазначили, що під час війни вирішили призупинити процес створення власної політичної партії. Натомість у "Слузі народу" стверджують, що колишній спікер активно займається підготовкою до виборів, зосереджуючи увагу на центральних регіонах країни, а не на південно-східних.

У таборі Сергія Притули також спостерігається певне пожвавлення. У минулому році члени його команди завершили формальні процедури для створення партії "Платформа справедливості" і вже розпочали відбір кадрів на місцях.

Згідно з висловлюваннями джерел у команді влади, Притула, нібито, повідомив своїм партнерам, що їх мета – сформувати коаліцію в наступному парламенті, в тому числі з "Блоком Зеленського". Тож під час виборчої кампанії та до неї вони не планують виявляти надмірну опозиційність до чинної влади. Команда Притули поки що не надала жодного коментаря з цього приводу.

Що також цікаво: кілька співрозмовників у президентській команді зазначили, що Притула був би "найвигіднішим спаринг-партнером" для Зеленського у другому турі виборів, якщо складеться такий розклад.

Одна з інтриг, що супроводжують майбутні вибори, стосується участі або відсутності на них Кирила Буданова, керівника ГУР, та потенційної політичної сили, яку він може створити. За інформацією з видання, минулого року, незадовго після звільнення Залужного, до Офісу президента надійшло велике конфіденційне соціологічне дослідження, що містило різноманітний список несистемних кандидатів з різних галузей. На Банковій викликало неабияке здивування, коли з'ясувалося, що Буданов займає друге місце за рейтингом серед військових, поступаючись лише Залужному.

На якийсь час це змусило ОП пильніше придивлятися до дій, підтримки та риторики глави воєнної розвідки. Ба більше, на Банковій навіть зародилася ідея відправити його у відставку, призначивши на іншу - формально вищу, але менш автономну посаду. Однак, як стверджують кілька джерел у команді Зеленського, в Офісі, розуміючи всі політичні ризики, від спроби звільнити Буданова зараз відмовилися.

Протягом останнього року начальник ГУР стабільно займає провідні позиції у рейтингах довіри та електоральних симпатій, залежно від формулювання запитання. Джерела, що мають стосунок до розвідки, повідомляють, що через війну Буданов ще не прийняв рішення щодо своєї політичної кар'єри. Водночас, у команді президента не відкидають можливості запросити його до своєї партії як альтернативу Залужному.

Слід очікувати, що багато представників колишньої ОПЗЖ знову спробують потрапити до Верховної Ради. Їхнє потенційне електоральне поле, з огляду на обставини, зменшилося до приблизно 10-15%. Проте в середовищі колишньої "Опозиційної платформи" стверджують, що ці цифри вищі — близько 20-30%.

"Для багатьох може здатися сюрпризом, але станом на зараз - це потенціал умовно біло-блакитного поля. Саме такий відсоток людей, за нашими замірами, виступає проти знесення пам'ятників Булгакову чи Пушкіну, проти утисків російськомовних, проти утисків свободи віросповідання та УПЦ (МП, - ред.)", -каже один зі співрозмовників у колишній ОПЗЖ.

Ці тези стануть основою для риторики потенційної партії, якою керуватиме Юрій Бойко. Нещодавно опубліковане відео, через яке йому довелося відвідати СБУ, виглядає як експеримент для майбутньої виборчої кампанії. Проте, за словами одного з джерел в ОПЗЖ, близького до Бойка, остаточне рішення щодо участі у виборах ще не ухвалене.

Окрім "важковаговиків-регіоналів", за цю виборчу базу, ймовірно, змагатимуться й інші політичні проекти, такі як умовна "партія Арестовича" – як з його участю, так і без неї.

Насправді основна проблема полягає не в тому, хто з ким братиме участь у виборах, а в тому, в який час і яким чином їх взагалі організовуватим. Здається, що всі політичні сили дійшли згоди: загальнонаціональні голосування можливі лише після закінчення бойових дій. Однак в інших аспектах існує безліч варіантів, припущень і невирішених питань.

Перше питання стосується порядку проведення перших виборів після війни. Чи спочатку відбудуться президентські вибори, а потім парламентські та місцеві? Або всі голосування пройдуть одночасно? Можливо, спочатку проведуть місцеві вибори, а потім решту? Адже сам порядок і навіть проміжок часу між цими голосуваннями можуть суттєво вплинути на шанси та позиції кандидатів.

Наприклад, президент, який вийшов переможцем, здатен сформувати значну кількість фракцій як у парламенті, так і в місцевих органах влади. Водночас, навіть програш кандидата на президентських виборах з невеликою різницею може дати змогу створити впливову фракцію в парламенті. Проте, якщо поразка буде суттєвою, це неминуче негативно позначиться на партії в цілому.

Серед політичних обговорень часто виникає така схема: спочатку відбудуться президентські вибори, можливо, в поєднанні з місцевими, а потім – вибори до парламенту. Троє представників опозиційних партій висловили думку, що разом із президентськими виборами влада може ініціювати вибори лише в Києві, щоб "зайняти Кличка" і "відвернути його увагу від потенційних альянсів".

Нещодавня заміна голови Київської ВЦА з військового на чиновника, який багато років пропрацював у структурах КМДА та команді УДАРу - підтвердження того, що на Банковій хочуть поборотися за столицю. За словами джерел видання, нова посада має стати для Тимура Ткаченка плацдармом для перегонів за крісло мера від політсили Зеленського.

Друге питання полягає в тому, чи відбудуться вибори в 2025 році взагалі. Офіційні терміни, що їх називають представники різних політичних сил, поступово зміщуються з весняного періоду на осінь. При цьому в урядових колах далеко не всі впевнені, що вдасться провести вибори навіть восени.

"Всі розмови про вибори не базуються на тому, що хтось має унікальні знання або секретну інформацію про завершення війни. Швидше, це наслідок того, що в умовах загальної політичної ситуації жоден з політиків не бажає бути непідготовленим. Деякі з них, навпаки, прагнуть використати цю нагоду, щоб активізувати свої команди та просунути свої політичні структури", - зазначає один з впливових народних депутатів.

Здатність організувати голосування тісно пов'язана з війною, і її завершення, на жаль, не залежить виключно від України. Більш того, навіть якщо новообраний президент США зможе припинити конфлікт цього року, українські партійні лідери оцінюють, що для підготовки та проведення виборів знадобиться ще щонайменше чотири чи шість місяців.

"Є проблема із застарілими реєстрами виборців - багато хто переїхав і виїхав, чимало загинуло. ЦВК потрібен час, щоби привести реєстри до ладу. Є проблема зі знищеними і зруйнованими будівлями, які використовувалися як дільниці для голосувань. І це тільки те, що на поверхні", - каже один із впливових нардепів Ради.

Ще одна серйозна проблема полягає в тому, як організувати голосування українців, які проживають за межами країни. За орієнтовними даними, їх чисельність може досягати приблизно 8 мільйонів. Значна частина цих людей, ймовірно, залишиться за кордоном навіть після закінчення війни. Існуючі консульства не зможуть впоратися з можливим напливом виборців.

Гіпотетичним виходом могло б стати голосування онлайн. Однак в України, зокрема у ЦВК, немає відповідної платформи для таких виборів. Співрозмовники в команді президента кажуть, що на Банковій також перестали форсувати ідею онлайн-голосування. Можливо, з тих міркувань, що голоси закордонного округу можуть зіпсувати результат Зеленського і його політсили.

Щодо парламентських виборів, спектр питань є ще більш обширним. Для їх організації обов'язково знадобляться зміни до чинного законодавства, а, можливо, навіть до самої виборчої системи. Проте, на даний момент, у Верховній Раді не було розпочато жодних дій щодо цих змін. Крім того, для розробки відповідних законопроєктів та їх затвердження в парламенті також знадобиться певний час. Усі ці аспекти і фактори в сукупності створюють ще більше невизначеності щодо термінів проведення можливих виборів.

Сполучені Штати можуть наполягати на тому, щоб Україна не затягувала з організацією виборів, незважаючи на всі труднощі (фото: president.gov.ua).

Згідно з інформацією від різних джерел, західні союзники України неодноразово сигналізували, що проведення виборів стане неминучим. У випадку, якщо бойові дії в якому-небудь вигляді завершаться і воєнний стан буде скасовано, затягувати з виборами не вдасться. Незважаючи на значний обсяг підготовчих заходів, Україні доведеться знайти можливість провести президентські вибори впродовж кількох місяців. Організувати їх технічно буде легше, ніж парламентські, адже передбачено менше кандидатів і швидший процес підрахунку голосів.

У цьому контексті джерело в дипломатичних колах повідомило редакції, що на організацію виборів в Україні більше впливають США, ніж Європейський Союз. Також співрозмовник висловив припущення, що питання виборів в Україні може бути одним з аспектів глобальної "мирної угоди".

Принаймні, Кремль, безсумнівно, спробує використати цю ситуацію на свою користь. Останнім часом Путін знову підніс тему так званої "нелегітимності" Зеленського — аргумент, який він вже використовував перед мирним самітом у Швейцарії, хоча й без успіху. Москва може висунути проведення виборів як одну з умов для початку серйозних переговорів. Це, ймовірно, стане найбільшою складністю для майбутніх виборів.